"Рускій мір" без прикрас: Українка розповіла, як потрапила в полон за допомогу ЗСУ

Співробітниця лікарні селища Очеретине Донецької області Ольга Політова два роки провела в полоні терористів "ДНР" і була звільнена в грудні 2017 року, передають Патріоти України з посиланням на Цензор.НЕТ.

Як розповіла 64-річна жінка, в 2015 році вона почала їздити з Донецька на роботу в Очеретине. В амбулаторії в селищі вона познайомилася з українськими військовими, і після розмов з ними з'ясувалося, що їм потрібні відомості по Донецьку. "Після того, як я почала збирати інформацію, мене попросили передавати вибухівку і детонатори для ДРГ в сам Донецьк. І я погодилася. Ні трохи не було страшно. Нехай підривають, нехай прибирають всю нечисть і гидота в моєму рідному місті. Молоді хлопці гинуть, українських бійців обстрілюють з усього, чого тільки можна. В мою країну зайшла Росія, чеченці... з окупантами треба боротися всіма способами! А мене як пенсіонерку хто буде перевіряти на блокпосту, лазити в моїх продуктах? Цей розрахунок довгий час і працював", — розповіла Політова.

За словами жінки, терористам її здала головний лікар Тетяна Рябуха, яка вважала, що "у всіх бідах винна українська армія" і була свідком її зустрічей з бійцями ЗСУ. "Ми з нею не раз разом їздили в Очеретине. Всякий раз я була в жаху від її розмов: "укропи по нам стріляють, вбивають нас, руйнують місто". На її думку, "ополченці" нічого цього не робили... Чому вона не працювала в Донецьку, а їздила на українську територію? А де б вона там знайшла таку роботу — сама собі виписувала зарплату і стовідсоткову премію... Після свого звільнення я домоглася, щоб по ній завели кримінальні справи за фактом сепаратизму", — зазначила вона.

Політову захопили в полон в листопаді 2015 року, коли вона перевозила майже 3 кг вибухівки та 12 детонаторів в коробці з-під медикаментів, які лежали на задньому сидінні і були прикриті постільною білизною та подушками. Жінку катували випускники університету, в якому працювала її дочка.

"Я їхала на своїй машині з цивільним чоловіком і приятелькою. Їм треба було в пенсійний фонд. В Верхньоторецькому на трасі Донецьк-Горлівка на місці заправки зробили митний пункт. Ось там і провели ретельний огляд машини. А вище митниці стояв джип – чекав мене. Я відразу звернула на нього увагу. Таке не може бути збігом... Я особливо й не ховала нічого. Відразу сказала, що взяла передачу в аптеці "Рибка" в Димитрові, мовляв попросили передати її в Донецьк. Говорила, що була впевнена — всередині медикаменти. На цьому весь час наполягала... Якщо б вони і це дізналися, вирахували б ДРГ, а мене одразу ж розстріляли б... Я стверджувала, що мені передали чужу передачу, і я не вникала, що там всередині, тому що довіряла людям, які попросили про послугу. Говорила, що до мене повинні були приїхати і все забрати. Сама я не знала, кому коробка призначалася", — розповіла жінка.

"Молоді люди років 27-28 роздягали мене до трусів, кидали на металевий стіл, обкладали мішками з мокрим піском і крутили динамо-машину, пробиваючи моє тіло струмом. Робили це до тих пір, поки я не втрачала свідомість. Зате на другий день після цього благородно привезли мене в медпункт МГБ, де зробили кардіограму, запросили лікарів... З тих пір я не відчуваю два пальця на правій руці. За ним, таке відчуття, постійно повзають мурашки", — згадала вона.