Що нас чекає? - "Ми не навчилися берегти ні наших чоловіків-героїв, ні наших жінок-берегинь, ні наші величезні ресурси", - Масляк

Про це на своїй сторінці у Facebook пише український науковець, професор КНУ ім.Шевченка Петро Масляк, передають Патріоти України.

"Найближче був до мети Вячеслав Чорновіл. Уже зараз були б найпотужнішою державою Європи. Не вберегли. Які Люди.

Знав одного доларового мільйонера. Любив жінок, любив випити. Свій бізнес створив з нуля. Знав декілька іноземних мов. В 2014 році все кинув і втратив. Уже немолодим пішов на фронт боротьби з московськими загарбниками. Прикриваючи відступ молодих хлопців загинув. Підірвав себе гранатою разом з загарбниками-московитами. Москалі, розлючені втратами волочили його тіло за БТР. Скільки тисяч у нас таких героїв. А кого ми привели до влади?

Господи прости. Як там у Тараса Шевченка. Мов кабани годовані, пикаті, пузаті...

Або взати Анатолія Лупиноса, день народження якого відзначали на днях. Незламна, неймовірно харизматична Людина, абсолютний моральних авторитет якої визнавали всі: від президентів держав до злодіїв в законі.

А кого ми привели до влади? Добре б у нас не було нікого і нічого. А то є чоловіки, яких не мають інші нації, ресурси для розвитку, яких не має жодна держава Європи, неймовірно гарні й вірні жінки. А ми не навчилися берегти ні наших чоловіків-героїв, ні наших жінок-берегинь, ні наші величезні ресурси. Що нас чекає. Все таки є пророки у нас. Тому закінчую віршами Анатолія Лупиноса.

Ми випрягли волів, перевернули плуга

Сідлаємо коней та гостримо списи,
Відкинули жалі, згадали всі наруги,
Прости нас, Господи, помилуй і спаси.

На скресі двох світів стаємо до двобою
На скресі двох епох гряде шляхетний світ.
Віч-на-віч Нація з безликою юрбою.
Навколо ворогів - суцільний живопліт

Волога цвіль Європ лоскоче наші ніздрі
Спекотних Азій тлін судомить рамена
Чекає бій. Все інше буде... після.
Життя триває. Точиться війна..."