Що очікує Крим у 2018 році: Невеселі роздуми місцевого журналіста

Про це пише у своєму блозі журналіст Павло Казарін, передають Патріоти України.

"У березні 2014-го Крим сприймався росіянами як перша ластівка. Апетити імперського реваншу не помічали кордонів. Аляска, Казахстан, Прибалтика і Білорусь стояли через кому в райдері російського рейдера. Але вже через рік все змінилося. Виявилося, що Крим повинен стати не тільки першим, а й останнім територіальним придбанням. "Новоросія" померла, не народившись. А перемелений війною Донбас Москва намагається перев'язати георгіївською стрічкою і вручити на утримання Києву.

Втім, емоції в РФ вщухли і з приводу півострова. Крим, який ще нещодавно подавали як "точку збірки" російської державності, тепер опинився в ролі пересічного регіону РФ. Якщо у 2017 році прямі дотації з федерального бюджету становили 37 млрд руб., то в 2018-му — лише 23. Москва продовжує будувати Керченський міст — але цей інфраструктурний проект ризикує виявитися останнім великим вкладенням.

При цьому не варто сумніватися в тому, що Керченський міст добудують. З одного боку, це для Кремля символ імперської могутності, приблизно як зимова Олімпіада, проведена в субтропіках. З іншого — доля таких проектів безпосередньо залежить від лобістських можливостей підрядника.

Керченський міст зводить Аркадій Ротенберг. Той самий спаринг-партнер Путіна в 90-х. Людина, що падала на татамі від підсічок президента РФ, має куди більше лобістських можливостей, а тому скорочення російського бюджетного пирога може вдарити по його проектам в останню чергу. Доступ до тіла важливий в авторитарних країнах.

Втім, не інфраструктурою єдиною. Українським громадянам в Криму і далі доведеться жити в умовах політики приручення. Насадження лояльності і боротьба з історичною пам'яттю — альфа і омега того, що ми будемо спостерігати. Український період життя півострова тепер прийнято називати окупацією. Український прапор на будинку може стати причиною кримінальної справи, що довела справа активіста Володимира Балуха. Підозри в нелояльності загрожують регулярними обшуками, що підтверджують справи, порушені проти кримських татар.

При цьому російські спецслужби продовжать ловити на півострові "українських диверсантів". План є план, якщо в ньому прописане "упіймання терористів", значить, вони будуть знайдені. Прес-релізи російських спецслужб виглядають як комплімент на адресу українських. На ділі Київ ніякої суб'єктності по кримському питанню не проявляє і навіть стратегічне бачення долі півострова ні в одному документі не закріпив. Це означає, що кожен кримчанин — потенційно в зоні ризику. Ніхто не може гарантувати, що завтра його долю в ФСБ не зроблять розмінною монетою.

А ще ми будемо спостерігати, як прем'єр Криму Сергій Аксьонов наслідує Рамзана Кадирова. Колишньому українському чиновнику дуже хочеться бути схожим на чеченського керівника за ступенем самостійності. А тому він продовжить публічно присягати Путіну в надії, що це позбавить його від необхідності підкорятися всім іншим поверхам російської вертикалі.

Навесні 2018-го гарантований сплеск розмов про Крим. На дату анексії півострова призначені вибори Володимира Путіна. Окупація чотирирічної давності повинна легітимізувати його четвертий президентський термін. Але слідом за цим чемпіонат світу з футболу знову витіснить півострів на периферію уваги. А якщо цього не зробить футбол, то зробить економіка. Зрештою, у імперських символів теж буває термін придатності."