"Сідати з шулерами за один стіл марно, хіба що з наганом у руці," - журналіст про перемовини з терористами

І при цьому частково Кремлю вдалося винести бої на Донбасі за дужки переговорів із Заходом.

"Цю спіраль мовчання вдалося прорвати лише в ході розслідування атаки на цивільний МН17, коли було покроково доведено, що "Бук" належить Міноборони РФ.

Весь цей час головною умовою припинення кровопролиття на Донбасі Росія висуває початок Україною так званого "прямого діалогу" з призначеними Кремлем маріонетками. З цим же Росія пов'язує і обмін полоненими. Що стоїть за таким "прямим діалогом" - наочно можна побачити на придністровському врегулюванні", - пише журналіст і наводить приклад "переговорів" Молдови і Придністров'я.

Він нагадує, що Москва має тут статус "гаранта" вже чверть століття, що дозволяє утримувати на території Молдови миротворчий, а за фактом окупаційний військовий контингент.

І аналогічно українському сценарію з одного боку, в Москві говорять про Придністров'я як про частину Молдови, з іншого - робиться все, щоб возз'єднання ніколи не сталося. І всім давно зрозуміло, шансів на успіх в існуючому форматі немає.

"Здається, обрання Ігоря Додона президентом Молдови могло б змінити ситуацію. Він виграв вибори на проросійській риториці, хоча в цьому йому здорово допомогли "проєвропейські" молдавські корупціонери. Додон прямо говорить, що без РФ не вирішити стратегічне питання - "об'єднання країни, вирішення придністровської проблеми". Нічого не нагадує? Всього цього - федералізації, нейтрального статусу, визнання за Росією ролі "старшого", з яким треба узгоджувати будь-які зовнішньополітичні кроки - вимагає від України РФ. Ту ж риторику, до речі, використовують в Україні колишні регіонали, які під різними брендами просувають проросійський дискурс. Вони намагаються створити ілюзію, що, поступившись окупантам, можна домогтися припинення війни і об'єднання країни. Головне - врахувати "законні" інтереси Москви", - пояснює Цимбалюк.

За словами журналіста, прихильники президента Молдови дуже багато говорили про об'єднання, створення федерації, мирной процес та кроки назустріч один одному.

"Адже" ми одна країна". Однак у придністровців цей порив НЕ викликав ніякого відгуку. "Еліта" Тирасполя пропонувала для початку виділити гроші з молдовського бюджету, потім вони почали розповідати про те, що Придністров'я - частина "русского мира", вимагали вступу в Євразійський економічний союз, а в кінці заявили прямо: "Хто сказав, що ми хочемо об'єднуватися? Придністров'я - це частина Росії". Одночасно росіяни відверто нацьковували Кишинів і Тирасполь одне на одного. Говорили про загрозу румунської експансії, України "як ворога молдавської державності" і жахливого Заходу, який хоче поневолити Молдову. Захистити всіх може, зрозуміло, тільки Москва", - розповів Цимбалюк, нагадуючи, що такий "політичний діалог" триває без малого 25 років.

"Жоден конфлікт на просторі колишнього СРСР, де Росія позиціонує себе як "посередник" і "гарант", вирішено не було. І не буде. Так як мета Кремля зовсім інша - розділяти і володарювати, створювати все нові точки нестабільності і намагатися витягти з цього вигоду. Щось подібне нав'язують зараз Україні Донбасом. Сідати з шулерами за один стіл марно, хіба що з наганом у руці. Баба Яга у вигляді "молодих республік" завжди буде проти і буде висувати нові і нові вимоги, які не закінчаться до бажаного повернення України під російський протекторат. Для цього і були в Кремлі придумані "ЛДНР". І скільки б не запевняли в Москві про "проголошення" незалежності, для громадян України це така ж безглуздість, який для росіян стала б поява ДНР - Дагестанської народної республіки і ЛНР - Липецької народної ... Погоджуватися на це в Україні можуть тільки ідіоти або зрадники", - резюмував Цимбалюк.