Сльози скреп: Багаті росіяни тікають з давно облюбованих та розкуплених Карлових Варів

"Із 1946-го в Карлових Варах щороку проводиться Міжнародний кінофестиваль. За понад 70 років свого існування він набув світової слави рівня кінопоказів у Каннах, Берліні, Венеції чи Токіо", - пише чеський публіцист Ярослав Пешек, передають Патріоти України.

"Триватиме фестиваль із 29 червня по 7 липня. Уже традиційною для Карлових Вар стала участь жителів курорту й туристів із країн колишнього СРСР. За даними останнього перепису населення 2011-го, у 50-тисячному місті проживали 774 українці й 1581 росіянин.

У 1970–1980-х роках я жив неподалік Карлових Вар. Російська вулична реклама, російська музика, що лунала з магазинів, зображення російського царя Петра І на різноманітних рекламних плакатах і брошурах здавалися даниною тодішній політиці, яку найкраще передавало гасло: "Із Радянським Союзом разом на віки вічні й ніяк інакше!". Навіть символ Карлових Вар – колонада з лікувальними джерелами – називався "Колонада чехословацько-радянської дружби". Я часто вожу туристів з України на екскурсію до цього курортного міста. Там можна не лише скуштувати всесвітньо відому мінеральну воду з кількох джерел, а й дізнатися частину чеської історії.

Аж до початку Другої світової війни населення Карлових Вар було переважно німецькомовним (судетські німці), а з 1869 року там проживала й численна єврейська меншина. У ті часи курорти відвідували здебільшого закордонні космополітні й багаті клієнти, серед найвідоміших можна згадати Ґете, Шиллера, Маркса.

Під час Другої світової санаторії використовували як військові лазарети для німецької армії, а в червні 1945-го їх звільнили військові США, тоді як решту міста – червоноармійці. Про цей факт і досі нагадує пам’ятник у центрі курортної зони, де майорить американський прапор, що часто буває причиною непорозуміння з російськими туристами. Кілька таких конфліктів я бачив на власні очі, що спонукало мене глибше зануритися в історію.

Після війни колишнє місцеве єврейське населення здебільшого не повернулося з концентраційних таборів унаслідок нацистського Голокосту, а в 1946–1947 роках місцевих судетських німців насильно переселили до сусідньої Німеччини. Після депортації спустошені території стали заселяти чеськими громадянами. Тож Карлові Вари знову стали чеським містом із власним міжнародним кінофестивалем. Новітня історія, тісно пов’язана з розбудовою соціалізму в Чехословаччині після 1948 року, покликала до життя й нову концепцію курортного відпочинку: галузь ураз переорієнтувалася на великі групи робітничого класу й співпрацю та профспілками. Зникли міжнародні багаті клієнти, а єдиними закордонними гостями стали впливові радянські постаті, такі як Гагарін, Брежнєв, Андропов та ін.

"Злі язики" в Чехії стверджують, що в Карлових Варах у кожного розумного чеха є свій росіянин. Мовляв, головне завдання – знайти багатого росіянина й переконати його вкласти гроші в розкішні апартаменти, комфортні вілли чи санаторії в курортному місті. У багатьох випадках цей трюк вдавався, особливо в ранніх дев’яностих (після 1989-го й відповідної переорієнтації закордонної політики Чеської Республіки та розпаду СРСР). Росіяни використали чеську пропозицію не лише для того, щоб просто вкласти кошти в курортний відпочинок: тут вони знайшли можливість приховувати власні статки від державних органів своєї країни.

Однак останнім часом багаті росіяни поступово покидають Карлові Вари, продаючи свою нерухомість майже за безцінь порівняно з тим, за скільки купили її. Центр міста поволі вимирає, а в пресі часто з’являються скандальні новини про те, що російські інвестори пішли з Карлових Вар. Серед можливих причин вказують напружену міжнародну ситуацію, конфлікт між Росією та Україною, введення міжнародних санкцій проти РФ та її громадян.

Не лишається нічого іншого, як висловити надію, що холодна війна більше не повториться, а Схід і Захід швидко знайдуть оптимальне рішення, як разом жити на планеті Землі, відпочивати й лікуватися в санаторіях, насолоджуючись миром. Адже життя в нас лише одне, а фестиваль ось-ось почнеться!"

P. S. За даними російської преси, у 2018 році кожен третій росіянин, який володіє елітною нерухомістю в РФ, висловив бажання продати її, щоб переїхати за кордон. Серед причин – економічна нестабільність і політична ситуація. Крім того, як повідомляє британська консалтингова компанія Knight Frank у своєму Звіті про багатство за 2018 рік (The Wealth Report 2018), близько половини російських багатіїв зі статками понад $50 млн уже має подвійне громадянство або другий паспорт, а 45% із них розглядають можливість постійного проживання в іншій країні. Серед найбажаніших напрямків міграції називають Кіпр, Мальта, Велика Британія та Швейцарія. Також наводяться дані агенції з нерухомості Kalinka Group, згідно з якими в I кварталі 2018-го компанія отримала більше заявок на продаж елітної нерухомості, ніж за весь 2013 рік.