Сторінками історії: Операція "Захід" - секретні документи депортації українців до Сибіру (фото)

Про це у своєму блозі пише журналіст і літератор Олександр Масляник, передають Патріоти України.

"71 рік тому – у кінці жовтня 1947 року в Україні проходила операція, названа в радянських документах «Захід». Під час неї із Західної України депортували десятки тисяч людей за так званим «принципом пилососа» – людей висилали без детального вивчення їхніх біографій, за звинуваченням в «нелояльності до радянської влади». Українців вивозили у віддалені і малообжиті райони СРСР (в основному Сибір і Казахстан), де кидали фактично в чистому полі, пише популярний білоруський блогер Максим Мирович в Facebook.

Український президент Петро Порошенко до сімдесятиріччя депортації українців прокоментував цю подію. «Сьогодні 70-та річниця масової депортації населення західноукраїнських областей до Сибіру і в північні регіони колишнього СРСР, що носила кодову назву «операція Захід. Протягом одного дня тоді примусово виселили понад 76 тисяч людей, щоб послабити український визвольний рух. Навіть після закінчення найкровавішої війни – Другої світової, – сталінські карателі продовжували тероризувати наш народ репресіями і депортаціями. Але знищити його вільний дух так і не змогли. Пам’ятаємо. Будемо сильними», – написав на своїй сторінці у Facebook президент України.

Отже, у сьогоднішньому пості розповідь про те, як і чому проходила депортація українців в СРСР, а також фото деяких секретних документів КДБ на цю тему.

Підготовка до надсекретного виселення

Усе почалося восени 1947, коли 10 вересня Рада Міністрів СРСР ухвалила указ «Про виселення із західних областей УРСР в області: Карагандинську, Архангельську, Вологодську, Кемеровську, Кіровську, Молотовську, Свердловську, Тюменську, Челябінську і Читинську членів сімей «оунівців» і активних бандитів, заарештованих та вбитих у боях».

Фактично, радянська влада планувала вивезти з України всіх тих, хто захищав модель іншої, нерадянської України. А ще зверніть увагу на важливу деталь в назві указу – фразу «членів сімей». Фактично, сім’ї всіх тих, хто брав участь в антирадянському опорі, ставали відповідальними за їх недосконалі діяння. Дочка «ворога народу»? Їдь в Сибір! Загалом, можете і далі вірити в «самое правовое на Земле советское государство».

Восени 1947 року у Львові, Дрогобичі, Рівному, Чорткові, Коломиї та Ковелі були створені пункти для прийому від органів МГБ (міністерство державної безпеки) сімей «націоналістів» і відправки їх на спецпоселення (фактично, у табори). Кожен приймальний пункт (всього їх було шість) отримав штат працівників у складі начальника, заступника з оперативної роботи, начальника охорони і дев’яти вахтерів.

У Сибір в телячих вагонах

У жовтні 1947 року генерал-лейтенант МГБ на прізвище Рясной затвердив так званий «План заходів МВД УРСР щодо транспортування спецпоселенців із західних областей УРСР». Спершу планували вивезти 25 тисяч сімей загальною чисельністю до 75 тисяч чоловік, але незабаром МГБ СРСР збільшило цифру до сто тисяч.

Петро Порошенко, коли говорить про кількість вивезених, називає цифру «більше 76 тисяч», але за деякими даними вона неточна, деякі історики називають цифри в 150 тисяч чоловік, орієнтуючись на дані з документів українського антирадянського Спротиву.

Штаб депортації почав працювати 15 жовтня 1947 року у Львові, туди ж прибули зі східних областей оперативні працівники зі званнями не нижче капітана, призначені начальниками ешелонів. На прохання органів МГБ, тоді ж, 15 жовтня 1947 року ЦК КП (б) України і Рада Міністрів УРСР прийняли секретну постанову «Про порядок використання земель і майна, залишених після виселення сімей націоналістів і бандитів». Фактично, ця постанова вводила грабіж місцевих жителів у рамки закону. Людину без суду і слідства оголошували «бандитом», після чого розстрілювали або висилали, а його родину грабували.

Операція «Захід» розпочалася 21 жовтня, о 6:00 ранку, командував нею заступник міністра внутрішніх справ УРСР Дятлов. Протягом доби виселили 26644 сім’ї, у цілому 76192 людини: 18866 чоловіків, 35152 жінки і 22174 дитини. Їх всіх чекали каторжні роботи на рудниках ГУЛАГу і в колгоспах Сибіру. Усе майно виселенців було розграбовано і передано колгоспам.

Виселених людей називали «кулаками», «багатіями-контрреволюціонерами» і «ворогами трудового народу», проте навіть радянська статистика, наприклад по Дрогобицькій області свідчить, що ці люди мали по одній корові на двір, всього чверть з них – по парі коней, лише третина – по свині і мало хто мав плуги і борони. «Ворогами трудового народу» зробили звичайних селян, після чого почали вивозити їх до Сибіру.

«Дружба народів в «Стране всеобщего счастья»

Після відкриття українських архівів КГБ спливло безліч цікавих подробиць і документів про діяння радянської влади в Україні – про операцію «Захід» та інше подібне. В Україні постійно розповідали про якусь там «дружбу народів, що мирно і щасливо існують на території СРСР», але з подібних документів дуже добре видно, як саме створювалася ця «дружба» – «другом» ти був лише в тому випадку, якщо повністю поділяв всі доктрини, які створювала радянська система. Якщо ж був не згоден – ти оголошувався ворогом, націоналістом, «бандерівцем» і підлягав знищенню.

Витяг з підсумкового звіту про підготовку, проведення і підсумки операції «Захід» на території Львівської області: тут для зміцнення «дружби народів» знадобилося залучення 5344 солдатів.

Витяг з підсумкового звіту про проведення операції «Захід» в Рівненській області: тут хід зміцнення «дружби народів» розписаний буквально погодинно – наскільки саме дружба зміцнилася о 10, 12, 14 і 16 годині 21 жовтня 1947 року.

Довідка про кількість сімей, виселених із західних областей України – вони заважали дружити.

Політична робота серед населення

У підготовчий період серед місцевого населення були проведені бесіди та доповіді на тему:

а) Що дала Радянська влада трудящим-селянам.

б) Про виконання плану заготівель сільгосппродуктів.

в) Хто такі українські націоналісти.

г) Колгоспний шлях – єдиний правильний шлях для селян.

д) Положення про вибори до місцевих рад УРСР і т.д.

У результаті проведеної роботи в деяких селах були організовані селянські обози з картоплею для додаткової здачі державі.

Ну що, с*ка, будеш тепер дружити?

Будеш.

«Можемо повторити!»

Хто постраждав в ході операції «Захід»? Радянська влада вивозили найактивніших – тих, хто не погоджувався, був неготовий терпіти несправедливість і злидні, хто насмілювався сперечатися і мати свою позицію. Залишалися ті, хто був з усім згоден, хто вважав за краще не втручатися, не сперечатися з владою, не висовуватися – пізніше багато з них сформували той самий слухняний і безініціативний «радянський народ», який обожнює вождів і не має власної думки.

По суті, депортація українців радянською владою нічим не відрізнялася від такої ж депортації на примусові роботи, що влаштовувала нацистська Німеччина за кілька років до цього. Як писав Варлам Шаламов, колима відрізнялася від нацистських таборів лише тим, що там не було газових печей, а трупи закатованих в’язнів засипали по весні за допомогою отриманих по лендлізу бульдозерів. Сучасні німці з жахом слухають про ці факти, посипаючи голову попелом за справи дідів, а деякі сучасні прихильники СРСР цим пишаються, пишуть що «мало мы дали хахлам!». І при нагоді «обещают повторить».

Всього станом на 1 січня 1953, у спецпоселеннях перебувало 175063 людини, виселених із західних областей України під час депортацій 1944-1952 років, багато піднімали повстання проти гнобителів.

А ви можете і далі читати казки про те, яке в СРСР було смачне морозиво."