"Сучасна медицина", або Як українців розводять на лікуванні

У гонитві за інноваціями і під впливом реклами, ми не завжди встигаємо розібратися й зрозуміти, наскільки ці медикаменти чи методи лікування ефективні. Журналісти за допомогою експертів вирішили розібратися із найпопулярнішими міфами у медицині, передають Патріоти України.

"Чорниця форте" покращує зір

Інформація про те, що чорниця покращує зір поширювалася ще під час Другої світової війни. Подібно міфам про користь моркви, чорниця стала новим героєм офтальмологів. Тоді її пацієнтам призначали багато фахівців, щоб поліпшити зір. Більше, ніж 70 років і безліч медичних досліджень потому, міф досі живе.

"Різні вітаміни для очей, зокрема "Чорниця форте " зір не покращують і це факт. Єдине, на що вони можуть вплинути — це профілактика і підтримка стану сітківки під час її дегенеративних змін. Ці зміни можуть бути пов'язані з віком, ускладненою короткозорістю, спадковими дистрофіями сітківки.

Такий ефект обумовлений тим, що в склад усіх вітамінів "для очей" входить лютеїн, який у свою чергу входить у склад так званих "зорових пігментів" сітківки. З віком його кількість зменшується, що й призводить до змін на сітківці і, як наслідок, до зниження гостроти зору.

Але є один нюанс: вся сітківка — це похідна нервової тканини, а як відомо, нервова тканина майже не регенерується. Тому вживання "Чорниці форте" та інших БАДів — зір не відновлюють. Варто мати на увазі, що в препараті "Чорниця форте" лютеїну немає взагалі, а тільки екстракт чорниці", — коментує лікар-офтальмолог, Юлія Прокоп'єва.

Детокс-напої виводять шлаки

Всі ви пам'ятаєте, як різні детокс-програми рекламували топові блогери. Красиві на вигляд, але не зовсім приємні на смак, соки обіцяли очистити організм від шлаків, судини від бляшок, шкіру від прищів, а життя від проблем. Ціни за маленькі баночки з соками були просто космічними, але чи коштували вони того?

"В офіційній медицині поняття шлаки не існує. Зазвичай, цим терміном користуються навколомедичні комерційні організації, які обіцяють відновлення здоров'я шляхом позбавлення від "зашлакованості".

Інша справа — токсини. Вони реально можуть отруювати організм і впливати на роботу внутрішніх органів. Токсини можуть надходити ззовні або вироблятися самим організмом. Це можуть бути отрути, хімічні сполуки (ліки), солі важких металів, алкоголь, наркотики. Крім того, токсини можуть вироблятися рядом мікроорганізмів у кишківнику людини.

Зазвичай організм справляється із токсинами, шляхом їхнього виведення через печінку, нирки, легені й шкіру. Для прискорення виведення токсинів використовуються різні методи (лікарські препарати, гемосорбція, плазмаферез та ін.). Останнім часом широко стали застосовуватися нутрицевтичні продукти, що містять клітковину як адсорбент, а також різні вітаміни, мікроелементи та пробіотики. Їхня ефективність залежить від складу, тривалості прийому і вихідного стану організму.

Але треба підкреслити, що переконливих, науково підтверджених фактів, які доводять ефективність детокс-терапії поки дуже мало" — пояснює гастроентеролог Марат Зіннатуллін.

Гомеопатія ефективна

Фанати гомеопатії живуть не тільки на території пострадянського простору. У всьому світі приблизно 300 млн.осіб вибирає гомеопатичне лікування замість доказової медицини. Сьогодні такі препарати не тільки обирають просунуті пацієнти, їх призначають і багато лікарів. Цікаво, що за ціною, вони практично не поступаються "звичайним" лікам, та ще й не можуть їх заміняти. Тобто, гомеопатичні препарати рекомендується приймати тільки, як додаток до курсу лікування доказової медицини. Тим не менше, у цього напрямку з кожним днем стає все більше і більше прихильників.

"Це й не дивно. Навіть лікарі в дорогих, приватних клініках призначають харчові добавки і гомеопатію, тобто водичку з 0,001% діючої речовини, що працює на ефекті плацебо. Гомеопатичні препарати і БАДи, хоч і продаються в аптеках, ліками не вважаються.

Секрет такої популярності полягає у правильній рекламі й вірі у те, що вони допоможуть. Саме тому, ефективність таких препаратів — на рівні плацебо, а значить лікує приблизно 10% пацієнтів, які їх вживали. Правда, немає ніяких гарантій, що саме ви потрапите у це щасливе число 10% тих, хто вилікувалися. А ось "класичні" ліки допомагають у 80% випадків.

Тому заміщати гомеопатією лікування — небезпечно, а купувати її додатково — немає сенсу", — вважає лікар-експерт Віктор Литвиненко.

Онкомаркери можуть виявити рак на ранній стадії

Реклама обіцяє, що аналізи на онкомаркери виявляють рак на ранній стадії і показують навіть схильність організму до онкології. Якщо вірити рекламі, кожен із нас може піти й просто здати кров на аналіз, а через декілька годин/днів дізнатися чи розвивається в організмі ця небезпечна хвороба. Дійшло до того, що аналіз на онкомаркери рекомендують здавати навіть у санаторіях. Лікарі ж кажуть, що онкомаркери, в основному, потрібні для оцінки ефективності лікування онкозахворювань.

"У кожного маркера є свій показник чутливості і специфічності. Збільшення рівня будь-якого онкомаркера або їхньої комбінації має підштовхнути лікаря на детальніше обстеження конкретного пацієнта. Саме по собі збільшення рівня онкомаркера, без підтвердження інструментальними і морфологічними методами діагностики, не може бути 100% гарантом наявності хвороби.

Успіх у лікуванні онкології багато в чому спирається на діагностику передракових захворювань. Дійсно, більшість маркерів, які використовуються у діагностиці злоякісних захворювань, чутливіші саме під час моніторингу пацієнтів у процесі хіміотерапії і діагностиці рецидивів, коли підвищення їхнього рівня у сироватці крові може мати місце за декілька місяців до прояву клінічних ознак прогресування захворювання.

Велику роль має кратність підвищення маркера у первинних хворих — підвищення у 2-3-4 рази може говорити про запалення. Підвищення у десятки, сотні, а іноді й тисячі разів — властиво для онкологічної складової процесу", — коментує Надія Гокадзе, лікар-онкогінеколог, член Європейської спільноти онкогінекологів і Національний представник молодіжної асоціації онкологів.

Пробіотики

Прибіотики мають подвійну репутацію у пацієнтів: одні — починають вживати їх із будь-якими ліками, інші ж — не визнають зовсім. Саме тому, багатьом не зрозуміло у яких випадках терапія пробіотиками ефективна і чи потрібна вона взагалі.

"Відповідно до визначення ВООЗ, пробіотики — адаптогенні для людини бактерії, що мають антагоністичну активність відносно патогенних і умовно патогенних бактерій і забезпечують відновлення нормальної мікрофлори. До основних пробіотичних бактерій відносять лактобацили, біфідобактерії, пропіонобактерії та інші.

Нині ролі мікробіотів кишківника у підтримці й збереженні здоров'я приділяється величезна увага. Адже мікробіота відповідає за рухову функцію кишківника, травлення, дезінтоксикаційну функцію, захист, всмоктування води, синтез вітамінів і мікроелементів, імунну відповідь. Склад мікробіоти людини індивідуальний і залежить від багатьох факторів, насамперед від характеру харчування, застосування антибіотиків тощо.

На сьогодні доведено ефективність додавання пробіотиків до основної терапії при антибіотик-асоційованій діареї, інфекційній діареї, лікуванні клостридиальної і хелікобактерної інфекції, СРК та інших захворюваннях. З'являються масштабні клінічні дослідження, які вказують на важливість відновлення мікрофлори кишечника для здоров'я людини", — вважає гастроентеролог Марат Зіннатуллін

Дисбактеріоз — придумана хвороба

Дисбактеріоз — діагноз, який в основному чули тільки люди, котрі проживають на території колишнього СРСР. Через те, що такого діагнозу за кордоном ніхто не чув, багато хто вирішив, що і хвороби не існує, а значить — лікувати її не потрібно.

Чи так це, відповів лікар-гастроентеролог Марат Зіннатулін: "Цей термін насправді поширений на пострадянському просторі і під ним розуміють клініко-лабораторний синдром, пов'язаний зі зміною якісного і/або кількісного складу мікрофлори кишечника.

Дійсно, у міжнародних класифікаціях хвороб (МКБ-10) такого захворювання не існує. Чи означає це, що на Заході не вивчають мікрофлору кишечника? Ще й як вивчають. На Заході існує термін синдром надлишкового бактеріального зростання, який визначається відповідними тестами. Поступово приходить розуміння, що багато процесів в організмі, залежать саме від складу мікрофлори кишечника. Крім того, з'явилася фекальна трансплантація — прийом готової маси зі здоровою мікрофлорою від донора пацієнту (реципієнту). Вперше на це звернули увагу під час лікування клостридиум-асоційованої діареї.

Провідні установи на Заході проводять масштабні клінічні дослідження, а 27 липня 2018 року вперше відзначався Всесвітній день мікробіома, заснований із ініціативи Ірландської асоціації мікробіома".