Сумнозвісний "Молот": Скільки ще життів він повинен забрати, щоб були зроблені нарешті правильні висновки?

6 липня на Рівненському полігоні під час тактичних навчань внаслідок вибуху міномету "Молот" загинули троє військових 128-ї бригади і ще дев'ятеро отримали поранення. Ця подія неабияк сколихнула дотичну до збройних сил частину українського суспільства – тим більше, що про негаразди з "Молотом" багато говорили, писали і попереджали протягом майже всього часу його використання в ЗСУ, передають Патріоти України.

Звісно, такий нещасний випадок не міг залишитись без уваги й перших осіб держави та армії. Майже одразу президент України і верховний головнокомандувача української армії Петро Порошенко зупинив використання мінометів "Молот" на навчаннях до кінця розслідування.

Що стосується самого розслідування, то ключовою його складовою став слідчий експеримент на Рівненському полігоні, який відбувся 11 липня за участі слідчих, експертів науково-дослідного Інституту судових експертиз та спеціалістів міністерства оборони. При цьому журналістів не допустили до слідчого експерименту "з міркувань безпеки".

Сам експеримент полягав у двох підривах міномету "Молот" – з одним і з двома зарядами. Після підриву всі осколки зібрали і направили на експертизу для порівняння з тими, що зібрали слідчі 6 липня.

По гарячих слідах військовий прокурор Рівненського гарнізону Юрій Табака розповів, що слідчі розглядають три версії вибуху міномета: людський фактор, який полягає у подвійному зарядженні міномету, неналежний стан міномету "Молот" і неналежний стан міни, яка заряджалась.

Однак, вже наступного дня, 12 липня, Міноборони офіційно назвало версію, на якій зупинилося слідство: розрив міномета "Молот" на Рівненському полігоні, внаслідок якого загинули 3 військовослужбовці, ще 9 зазнали поранень, стався через подвійне заряджання.

"Ми провели додатково експеримент із залученням Київського інституту судових експертиз, безпосередньо прокуратури – прокуратури Західного регіону, Військової служби правопорядку, представників науково-дослідних структур. У ході подвійного заряджання міномета і стрільби наслідки руйнування ствола міномета були точно такі, як сталися 6 липня при подвійному заряджанні міномета", – заявив заступник міністра оборони Ігор Павловський під час засідання комітету з питань національної безпеки та оборони, присвяченого розгляду обставин інциденту на Рівненському полігоні 6 липня.

Хто не знає: подвійне заряджання – це якщо у ствол міномета закидають міну, коли одна в ньому вже знаходиться.

Тут варто нагадати, що всі попередні розслідування всіх попередніх нещасних випадків з мінометом "Молот" завершувались аналогічними або схожими висновками. Жодного разу причиною не було названо технічну несправність чи конструкційні вади міномета – лише людський фактор, несправність мін або ворожі обстріли.

І це попри купу свідчень самих бійців про недосконалість конструкції "Молота", які були озвучені задовго до останньої трагедії за участі даного важкого міномета на Рівненському полігоні.

Також цікаво висновок експертної комісії звучить на фоні розповідей бійців, які у зоні бойових дій мали досвід роботи з мінометом "Молот". Зокрема, мінометниця Валерія Бурлакова ще тиждень тому "на пальцях" пояснила деякі нюанси роботи з мінометами.

"Про подвійне заряджання. Так, звісно, є запобіжники. Так, і на "Молотах" також. І так, крім того, що їх часто просто тупо знімають з, можливо, надуманих причин, типу "щоб не зачепитися чимось", є і об'єктивні недоліки. При інтенсивній роботі виявляється, що лапки там не вічні, вони ламаються, і ніхто тобі терміново не видаватиме пакет із десятком нових. У результаті зламаний запобіжник залишається на мінометі як прикраса для того, щоб у разі розриву та розслідування він теж валявся десь на місці пригоди, а не був захований далеко "щоб потім здати". І щоб просто його відсутність не стала останнім акордом, типу: "вони самі винні". Це поганий момент. Але, чесне слово, я б і відсутність запобіжника або зламаний запобіжник вирішальним фактором не вважала", – написала Бурлакова у Facebook.

Зі слів Валерії, працювати з мінометом можна у двох режимах: "з голки" або "зі шнурка". Перший варіант передбачає виліт міни одразу ж після її заряджання. Простіше кажучи, боєць закидає міну у ствол, присідає на корти поруч з мінометом, затуляє вуха і сидить так потрібну мить – до пострілу. І тут за будь-яких обставин не помітити, що пострілу не відбулося і зарядити другу міну нереально.

При другому варіанті, "зі шнурка", міна закидається у ствол, але вилітає не одразу, а тільки коли боєць смикає за шнурок. І ось тут подвійне заряджання цілком може мати місце, адже після того, як міномет було заряджено, але з певних причин не здійснено постріл (раптом надійшла команда зачекати, або змінити координати цілі, або ще щось), можна закрутитись і елементарно забути, що у стволі вже знаходиться міна.

Однак, для досвідчених мінометників незрозумілим є інший момент: як при роботі "зі шнурка" можна було примудритись отримати 12 постраждалих, ще й на полігоні, коли при стрільбі "зі шнурка" ризикує по суті лише один боєць – той, який смикає за шнурок. І то – зазвичай він знаходиться в укритті, тому навіть у разі нещасного випадку постраждати не може.

Таким чином висновок напрошується один з двох: або під час навчань бійцями було порушено правила техніки безпеки, або Міноборони не все нам розповідає і щось собі приховує.

Звісно, офіційно визнати несправним чи недосконалим новий міномет вітчизняної розробки, який з таким пафосом презентували громадськості, це все одно, що власноруч розписатись у власній некомпетентності. А з іншого боку: скільки ще життів він повинен забрати, щоб були зроблені нарешті правильні висновки?

Тому що, судячи з озвученої причини, незабаром буде знято президентську заборону використовувати міномети "Молот", і вони знову потраплять до рук українських захисників. Можливо їм навіть буде проведено позапланові інструктажі з правил техніки безпеки при роботі з мінометами. Однак, чи вирішить це проблему по суті? Адже в класі 120-мм мінометів альтернативи "Молотам" наразі немає і навряд чи найближчим часом з'явиться. Отже, наступного "збігу обставин" залишилось чекати недовго.