Синдром Солсбері, або Російські спецслужби зовсім втратили гальма

Втративши гальма, російські спецслужби продовжили труїти опонентів чинної влади всередині країни, причому в умовах, коли застосовувати проти них настільки екзотичні засоби вбивства (або залякування), загалом, не було жодної потреби, - пише у своєму блозі Борис Соколов, передають Патріоти України.

"Багатьом, думаю, запам'ятався інцидент під час фінального матчу минулого чемпіонату світу з футболу, на якому був присутній президент Путін. Тоді на футбольне поле у міліцейській формі вискочили троє дівчат зі знаменитої групи Pussy Riot і їхній "духовний батько", художник-акціоніст і видавець інтернет-ЗМІ "Медіазона" Петро Верзілов. Вони провели акцію "Міліціонер вступає в гру", присвятивши її одинадцятиріччю з дня смерті поета-концептуаліста Дмитра Олександровича Прігова, творця образу "Міліцанера".

Учасниці Pussy Riot і Верзілов стверджували: "Небесний міліціонер, за Пріговим, перемовляється по рації своїй із самим Богом. Земний же міліціонер фабрикує кримінальні справи". Вони вимагали: "1. Звільнити всіх політичних в'язнів. 2. Не саджати за лайки. 3. Припинити незаконні арешти на мітингах. 4. Допустити політичну конкуренцію в країні. 5. Не фабрикувати кримінальні справи і не тримати людей просто так у СІЗО. 6. Перетворити земного міліціонера на небесного міліціонера".

За крамольну акцію з крамольними вимогами та ще й у присутності першої особи держави в інший час «земні міліціонери»-поліцейські як слід віддухопелили б "небесних міліціонерів" кийками, а такий самий земний Слідчий комітет негайно порушив би проти баламутів кримінальну справу за якоюсь із "екстремістських" статей.

Але час для подібних силових дій був аж надто невдалий. Адже відбувалося все у кульмінаційний момент мундіалю, на період якого поліцейські, росгвардійці та інші силовики отримали команду бути максимально ввічливими, через дрібниці людей не бити і не заарештовувати і взагалі демонструвати максимальну толерантність, щоб іноземці подумали, що в Росії поліцейські як на Заході і у Прігова. Тому Верзілов і три героїні з Pussy Riot цього разу відбулися досить легко –15 добами адміністративного арешту і 1,5 тис. рублів штрафу за незаконне носіння поліцейської форми. Після звільнення про всяк випадок їх затримали знову і склали протоколи про адміністративні правопорушення за організацію або проведення публічного заходу без подачі повідомлення. Але ув’язнювати знову все-таки не стали. Можливо, взяли до уваги, що Верзілов ще й громадянин Канади.

Натомість Федеральна служба охорони і ФСБ учасників акції "Міліціонер вступає в гру" люто зненавиділи. Це що ж виходить? На об’єкт, що особливо охороняється, яким є Велика спортивна арена Лужників у той час, коли там перебуває президент Росії, безперешкодно проникають "екстремісти", які, як видно, без особливих зусиль роздобули поліцейську форму. Добре ще, що вони тільки гаслами обмежилися.

А ну як замість них виявилися б чеченські терористи або бойовики «Ісламської держави» з явним наміром на теракт? Сталін би за таку похибку частину своєї охорони б розстріляв, а частину – посадив. Путін, як відомо, набагато гуманніший за генералісимуса. Але, з огляду на трепетне ставлення Володимира Володимировича до власної безпеки і його маніакальну боязнь замахів, можна не сумніватися, що за «небесних міліціонерів» президент влаштував своїм охоронцям неабиякого прочухана. А ті, цілком імовірно, поспішили відігратися на ідейному натхненникові Pussy Riot.

Так чи інакше, Петро Верзілов увечері 11 вересня був госпіталізований у токсикореанімаційне відділення міської клінічної лікарні імені Бахрушин у Сокольниках. 15 вересня художник був доставлений приватним літаком до Берліна, де його лікуванням зайнявся друг його батька у клініці Charite. А 18 вересня 2018 року берлінські лікарі заявили, що з високою часткою ймовірності Верзілов був отруєний скополаміном або іншими холінолітиками, хоча точний склад речовини зараз вже встановити неможливо.

Скополамін – ліки, що найчастіше використовується як заспокійливий засіб, для підготовки до наркозу, але у великих дозах діють як отрута, викликаючи симптоми, схожі з інсультом. Верзілова могли отруїти як під час короткочасно затримання 9 вересня, у день протестів проти пенсійної реформи, так і безпосередньо 11 вересня, коли він був присутній у суді на розгляді адміністративної справи проти своєї цивільної дружини, 21-річної Вероніки Нікульшиної, яка також брала участь у липневій акції в Лужниках. Незабаром після засідання суду йому і стало зле. Втім отруєння могло статися і в інший час і в іншому місці. Цілком можливо, що ФСОТ і ФСБ хотіли тільки налякати Верзілова або, в гіршому випадку, скалічити, але не вбивати.

Існує також інша версія причини, з якої був отруєний Петро Верзілов, і вона теж заслуговує на увагу. Опальний олігарх Михайло Ходорковський застеріг від публікації отриманого Верзіловим звіту про загибель у Центральноафриканській Республіці групи Орхана Джемаля. Петро Юрійович, виявляється, також займався розслідуванням цього злочину. Михайло Борисович вважає, що саме через цей звіт, що містить імена імовірних убивць, у підготовленому для друку тексті замінених умовними, редактор "Медіа-зони" і був отруєний.

На думку Ходорковського, оприлюднення справжніх імен убивць може спровокувати нову низку смертей. За словами учасниці Pussy Riot Надії Толоконникової, звіт Верзілова прийшов електронною поштою ще 10-го числа, тобто за день до імовірного отруєння. Файл, як стверджує Толоконникова, був збережений у мобільному телефоні, що міститься в Росії, а пароль від нього знає тільки сам Верзілов. Але хворий ще не повністю прийшов до тями і "перебуває у досить нестабільному стані, щоб якось допомогти в розслідуванні того, що сталося". Не виключено, що це свідчення – елемент операції прикриття, а насправді смертельно небезпечний звіт вже утримується в безпечному місці за кордоном.

Якщо правильна друга версія, то за замахом на Верзілова з високою часткою ймовірності стоїть ГРУ, тісно пов'язане з ПВК "Вагнер", у пошуках якої і вирушила в ЦАР група Джемаля. І тоді, швидше за все, Верзілова хотіли не полякати, а вбити. Але, як і у випадку зі Скрипалями, щось пішло не так. Звичайно, у цьому випадку, яка б із двох версій не виявилася справжньою, наказ на отруєння вочевидь віддавав не Путін і навіть, можливо, не очільник тієї чи іншої спецслужби, а хтось із генералів рангом нижче. І отруту було обрано відповідну, не "Новачок", а цілком доступний у медикаментах скополамін.

Тут цікаво ось що. У брежнєвські і андроповські часи дисидентів, бувало, залякували або навіть вбивали. Але зазвичай отруту не застосовували, а просто інсценували напад хуліганів. Тепер же російські спецслужби прагнуть йти в ногу з науково-технічним прогресом, а в результаті ще більше себе викривають. Бо не будуть же прості хулігани та грабіжники, і навіть мафіозі, під час нападу на осіб, яких не охороняють і які не ховаються, користуватися отрутами. Тут взагалі може вистачити ножа або кастета."