Останній документ датований 1951 роком, що свідчить про те, що архіви пролежали в землі 66 років.

Серед матеріалів – цінна інформація про діяльність українського підпілля в 1948-1951 роки, збереглося чимало друкованих видань та вперше знайдено дитячий журнал, який видавали в 40-х українські підпільники.

Алюмінієвий бідон має номер 8809 і дату – 1946 рік. Радянська влада спеціально нумерували бідони. Адже енкаведистам було відомо, що українські підпільники в них ховають документи та закопують в землю.

Якщо на молочарні не виявляли бідона, когось з робочих підозрювали у співпраці з УПА. Часто люди просто підпалювали будівлі, забираючи бідони, щоб ніхто не постраждав від радянських карателів.

У записах збереглися протоколи мародерства Міністерства державної безпеки СРСР, звіти про організацію колгоспів і каральні радянські загони.