Тарифи на газ "по-новому": Як зміниться життя українців

Після запуску нової моделі подорожчання газу не уникнути, проте в майбутньому блакитне паливо може бути дешевшим за європейське. Перший крок до нової моделі очікується вже 1 серпня - цього дня Україна перейде на добове балансування, передають Патріоти України.

Відповідні зміни прописані в чинному законі "Про ринок природного газу". Журналісти з'ясували, як і коли в Україні запрацюють нові "газові правила" і як це відіб'ється на простих сім'ях.

Ринок замість уряду

В Україні ринок газу фактично розділився на дві частини: за одними правилами живуть промислові, за іншими - побутові споживачі. Бізнес може сам вибирати, у кого купувати газ, порівнювати ціни різних постачальників. У той же час прості українці фактично купують блакитне паливо у державного "Нафтогазу" за встановленим урядом тарифом.

І в той час, як для промислових споживачів на відкритому ринку газ коштує 9-10 грн за кубометр, прості українці купують це саме блакитне паливо за 6,9 грн. Але триватиме ця ситуація недовго.

У прийнятому законі "Про ринок газу" сказано: уряд як виняток для захисту споживачів може накладати спеціальні зобов'язання на постачальників, наприклад, що стосуються тарифів. І такими зобов'язаннями вони "нагородили" "Нафтогаз". Однак після того, як ринок газу повноцінно запрацює, тариф на блакитне паливо формуватиметься на біржі.

Замість одного "Нафтогазу" будуть десятки різних компаній, зокрема й іноземні. Вони розрахують свої тарифи і запропонують їх споживачу. Причому чим нижча ціна, тим більше покупців. Це і має в майбутньому стримувати зростання тарифів.

"Іншого шляху, крім лібералізації ринку, немає. Якщо газ для промисловості коштує 10 тис. грн за тисячу кубометрів, а для населення - 7 тис. грн, хтось має платити за цю різницю. У нас залишився останній сегмент, який повинні лібералізувати - населення і ТКЕ. Конкуренція - єдине, що може утримувати низькі ціни", - пояснює заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Максим Нефьодов.

Для запуску ринку треба виконати три важливі умови: розділити активи "Нафтогазу" (оператор газотранспортної системи "Укртрансгаз" - "дочка" монополіста, а це створює конфлікт інтересів), монетизувати субсидії і запустити за європейським зразком добове балансування газу. "Знижки на комуналку" держава має давати "живими" грошима і кінцевому споживачу. Сім'я зможе розплачуватися за комуналку самостійно і за повними тарифами. В цьому випадку постачальники газу будуть зацікавлені працювати з населенням. Зараз же компенсації по субсидіях приходять із затримками, а до такої ситуації готовий далеко не кожен бізнес.

Балансування - усунення різниці між газом, що надійшов, і відібраним блакитним паливом у системі. На даний момент в Україні діє місячне балансування. "Укртрансгаз" для утримання балансу купує блакитне паливо через систему Prozorro. Але розмір цих лотів доходить до 1,8 млрд грн, такі обсяги може виконати лише "Нафтогаз". Якщо ж перейти на добове балансування, розмір лотів зменшитися, і в них зможуть брати участь десятки різних постачальників.

"Коли у 2008-му сталася криза, європейський ринок почав переходити на короткострокові контракти: внутрішньодобові і на добу наперед. Покупцям стало невигідно оформлювати довгострокові контракти. Перехід на біржі призвів до значного зниження ціни. Коли обсяги будуть маленькими, конкуренція зросте. Зараз ж на Prozorro "Укртрансгаз" закуповує газ для балансування такими лотами, що ніхто крім "Нафтогазу" не може продати йому цей газ", - розповідає член правління Української енергетичної біржі Інна Щербина.

"Зараз ж на Prozorro "Укртрансгаз" закуповує газ для балансування такими лотами, що ніхто крім "Нафтогазу" не може продати йому цей газ. Буде конкуренція, буде знижуватися ціна", - розповідає Щербина.

Що буде з цінами

У ринку газу повинні брати участь і іноземні компанії, як це зараз відбувається у промисловому сегменті. Експерти МВФ, як і український "Нафтогаз", вважають: доти, доки Україна імпортує частину блакитного палива, ціни повинні формуватися на основі імпортного паритету. У підписаному з МВФ меморандумі йдеться про так звану формулу "хаб +". Тобто до цін на німецькому хабі додають витрати на транспортування, податки та прибуток. Отримана цифра - тариф, за яким повинні платити за блакитне паливо українці. В той же час у "Нафтогазі" озвучують інший варіант формули - "хаб -". Тобто замість того, щоб додавати витрати на транспортування (якого насправді немає), віднімати ці витрати від імпортних цін.

І поки уряд погоджує з МВФ остаточний варіант оновленої формули (до слова, вартість газу з ПДВ має сягнути у жовтні 11,47 грн, згідно з імпортним паритетом), Національна комісія у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) разом з урядом намагається запустити ринок газу. Наприклад, зараз на українській біржі кубометр газу коштує 9 грн, минулої зими ціни опускалися і до 8,6 грн/куб. Це більше, ніж чинні тарифи, але менше за імпортний паритет.

"Біржа дозволяє робити прогноз. Постачальники прогнозують споживання, прогнозують, якою може бути ціна. Виходячи з цього, вони вже розраховують свої тарифи. А населення вже вибирає серед постачальників тих, чиї умови їх більше приваблюють. Зазвичай підписують договори на квартал, півроку з певними фіксованими тарифами", - пояснює Щербина. Експерт впевнена: якщо ринок повноцінно запрацює, то ціни почнуть знижуватися.

"Нафтогаз" проти

Добове балансування газу в Україні має запрацювати вже з 1 серпня цього року. Кодекс газотранспортної системи, який регулює нові правила, вже прийнятий НКРЕКП. Однак проти нововведень виступає "Нафтогаз" разом зі своїм дочірнім підприємством "Укртрансзгазом". Головний аргумент - Кодекс нібито легалізує крадіжку блакитного палива.

Так, несанкціонований відбір газу (простіше кажучи, крадіжку) за допомогою самовільного підключення або пошкодження лічильників, враховуватимуть у балансування. "Тобто будь-хто може незаконно позбавити "Укртрансгаз" права власності на технологічний ресурс природного газу, і це не буде вважатися правопорушенням, оскільки згідно з абзацем 2 пункту 7 глави 6 розділу ХІІ нової редакції Кодексу ГТС - це послуга балансування", - зазначено в офіційній позиції "Укртрансзгаза".

Також у "Нафтогазі" неофіційно назвали й інші "зауваження" до Кодексу - НКРЕКП не затвердили методику прогнозування обсягів, а отже невідомо, чи не будуть цифри "взяті зі стелі". Крім того, кодекс не зобов'язує щодня публікувати інформацію про рівень газу в системі, а плата за нейтральність стягуватиметься щокварталу, а не щомісяця, як це передбачено в європейській практиці.

У НКРЕКП впевнені, що "Укртрансгаз" просто гальмує запуск добового балансування у власних інтересах. Голова регулятора Оксана Кривенко заявила, що днями на підприємстві проведуть позапланову перевірку: з'ясовуватимуть, як "Укртрангаз" витратив гроші, виділені на підготовку до нового принципу балансування. У той же час переносити нову методику до НКРЕКП відмовилися.

Офіційно ж ідею добового балансування підтримує і уряд, і "Нафтогаз", і "Укртрансгаз".