"Торжество правосуддя": Відтепер Розенблат не підозрюваний, а офіційно потерпілий

Згідно з документом, оприлюдненим адвокатом депутата Олексієм Шевчуком, суд зобов'язав скасувати постанову слідчого ГПУ Григоришина Р.М. від 19 жовтня 2017 року по кримінальному провадженню № 420170000000002187 про відмову визнати Розенблата потерпілим, а слідчого виконати вимоги частини 2 статті 55 Кримінально-процесуального кодексу. Ухвала не підлягає оскарженню. Як пояснив Шевчук, за скаргою захисту було внесено до ЄРДР справу про провокацію хабара, яку розслідує Генпрокуратура. Відтепер Розенблат не підозрюваний, а офіційно потерпілий, передають Патріоти України.

Другий важливий момент - ГПУ веде справу проти співробітників НАБУ. Щоправда Шевчук на повідомив, чи є підозрювані у справі. У перекладі з юридичної казуїстики, депутат Розенблат став жертвою детективів-провокаторів, яких можуть навіть посадити за процесуальне свавілля.

З цієї історії напрошується кілька висновків. По-перше, знову із сумнівними рішеннями звучить Печерський суд, а це ставить під сумнів судову реформу, якою так тішаться у владних кабінетах. Очевидно, що тепер на українську владу західні партнери ще більше тиснутимуть в питанні створення антикорупційного суду.

По-друге, це рішення відбілює окремо взятого Розенблата, але кидає тінь на вітчизняну судову систему в цілому. Годі дивуватися, якщо в наступному звіті якоїсь Freedom House Україна опиниться ще на кілька щаблів нижче в рейтингу підтримки демократичних цінностей. Незрозуміло, чому Розенблат не хоче доводити свою невинуватість у суді по суті, навіщо вся ця карнавальність. Наскільки відомо, детективи НАБУ дійсно заплющили очі на вимоги КПК при зборі доказів, але такими ось пірровими перемогами захист нардепа лише посилює впевненість громадян у його провині.

По-третє, після скандалу з викриттям агентів НАБУ Генпрокуратура й особисто Юрій Луценко опинилися під шквалом критики. Коли правда, що ГПУ розслідує дії детективів Антикорупційного бюро у контексті "бурштинової справи", тоді на Різницькій наражаються на чергову порцію критики. Не йдеться про те, що підручні Артема Ситника святі, мова про інше – якщо вони винні, мають відповідати у випадку програшу антикорупціонерів у суді по суті, а не зараз. Тому що на хлопський розум це виглядає наче підігравання Розенблату. А такого бути не повинно, адже все, що відбувається навколо НАБУ, знаходиться під лупою наших західних партнерів.

Якщо антикорупціонери проваляться через власні помилки при розслідуванні, одна справа, але коли проти них працює система – це зовсім інше. Незрозуміло, навіщо випробовувати нерви наших європейських та американських друзів. Адже не лише українці, а й вони бачили і чули знамениті діалоги особи, схожої на житомирського депутата, з агентом НАБУ Катериною (Сікорською). До речі, якщо Розенблат потерпілий, то не лише через детективів, а й внаслідок дій їхньої агентки. То ж, не виключено, що і проти Катерини буде справа.

І, останнє. Всі ці перемоги скандального депутата, його медіа-активність, у тому числі, стали можливими тому, що НАБУ вкрай повільне. У липні ВР зняла недоторканність з Розенблата і Полякова, відтоді "бурштинова справа" так і не пішла до суду. То ж чи варто дивуватися, що її фігуранти майже відіграли ситуацію на свою користь. Можна скільки завгодно звинувачувати суди, як це, власне і роблять в НАБУ, але якщо докази по справі зібрані з порушенням законодавства, їх не прийме до уваги жоден суд. Ні у нас, ні у будь-якій країні світу.