"Це буде дуже цікавий рік": "Більше Європи, менше союзу", - Кулеба

Про це у своєму блозі пише постійний представник України при Раді Європи Дмитро Кулеба, передають Патріоти України.

"Після виборів змінився баланс сил у Європарламенті. Маргінали посіли свою нішу в мейнстрімі. Слово "популіст" перестало бути лайливим.

Німеччина вже не та. Франція ще бореться, щоб не стати "вже не тією". Центральна Європа разом з Італією все ті ж. Вони вимагають собі більшого шматка владного пирога. Нова Єврокомісія діє вкрай обережно з оглядкою на критичні розбіжності між країнами-учасницями. Перспектива членства в ЄС не допомагає зупинити сповзання Західних Балкан у протистояння.

Росія намагається грати на протиріччях і діяти дедалі розв'язніше. Британія справляється із брексітом і розправляє крила як самостійний гравець. Туреччина демонструє свій блискуче-важкий оттоманський характер. США захопилися боротьбою з Китаєм, і на стару подружку Європу не лишається ні сил, ні бажання.

ОБСЄ і Рада Європи стають дедалі менш дієздатними. Бо якщо їхні держави-учасниці роздирають протиріччя, то організаціям не до переможних маршів. НАТО, навпаки, зміцніло. Спільність загроз безпеці об'єднує.

Цілі та фейки

Україна весь рік обирає. Спочатку президента, потім парламент. Потім вони разом обирають уряд. Все це відбувається під безперервними ударами з боку Росії та зсередини країни. Цілі ударів дві: загальмувати розвиток суспільства і держави та ввести українців у стан розгубленості й гніву, щоб вони прийняли помилкові рішення на виборах.

На зміну фантазій України та Євросоюзу один про одного прийшло розуміння того, хто на що реально здатен в умовах мінімальної операційної спроможності. Взаємність і сумлінність стали важливішими за односторонній порив і фривольне тлумачення обіцянок. Певне розчарування один одним стає менш болючим, коли до нього починають ставитися легко. Як до реальності, яка не тільки загрожує, але і створює можливості.

Та й сильно розчаровуватись у будь-якому разі немає причин — Україна залишається європейською країною. Шлях у російське минуле їй закритий. Майбутнє однозначно лежить у протилежному напрямку. Міфи про міст і позаблоковість не альтернатива. Вони довели свою катастрофічну неспроможність у 2014 році в Криму і на Донбасі.

Тож усупереч усім складнощам зростання інтеграції в Євросоюз і вписування себе головою і ліктями в нову Європу залишаються єдиним раціональним шляхом руху країни.

Євросоюз не відмовився від України. Хоча, щоб переконати у зворотному, нам на кожному кроці нав'язують фейк про "втому від України". Ця стародавня вигадка розганяється із новою силою на тлі внутрішньополітичних баталій. Але від цього фейк не перестане бути фейком.

В ЄС нам не обіцяють надто багато. Проте і вимагають менше. Угода про асоціацію місцями викликає смутні асоціації. Але це не скасовує того факту, що історично важливий договір залишається клеєм, що зв'язує нас один з одним.

ЄС без амбіцій

Таким може бути селфі Європи наступного року. А може і не бути. Ясність у світовій політиці — це нова розкіш. Коригування селфі може статися із такою ж легкістю, з якою ми звикли редагувати фотографії у своїх смартфонах.

Одне очевидно: для Європи 2019-й не стане роком великих амбіцій. Це буде рік, який їй потрібно з мінімальними втратами пропетляти.

Подія року — вибори до Європарламенту. Або Євросоюз встоїть перед натиском тих, кого зараз прийнято називати правими і популістами, або ні.

Цілком можливо, що ми є свідками занепаду Європи як глобальної сили. Вона буде все більше зосереджена не на зміцненні своїх позицій у світі, а на зміцненні самої себе.

У цій реальності Україна може отримати свої бонуси. Головне за результатами виборів не кидатися у черговому нещадному переосмисленні свого ж місця в Європі. І не менш важливо встояти під ударами Росії, які, що б нам не обіцяли, триватимуть незалежно від результатів тих же виборів.

У 2019 буде все більше тієї Європи, яка існувала впродовж століть, — динамічної, розрізненої, конфліктної. У грі буде більше тієї Європи, яка не обмежується Євросоюзом. До того ж у ЄС та Європі загалом буде все менше союзу, солідарності як загальноєвропейської ідеї єдності.

Це Європа ризиків. Але це і Європа шансів. Україні залишилося мінімізувати перші і вирвати собі другі. Для цього їй знадобляться найактуальніші навички 2019 року — гнучкість, раціональність, готовність тримати навіть найстрашніший удар і здатність залежно від ситуації вгризатися зубами або йти на розумні поступки. Це буде дуже цікавий рік."