"Це спецоперація прокремлівського керівництва Угорщини", - Тука про події на Закарпаття

У правоохоронних органах навпаки — готуються протистояти можливим диверсіям російських спецслужб по всій країні. Як українська влада дасть відповіді на провокації, чи є сенс створювати Міністерство у справах ветеранів і що робити з проблемою двох паспортів на Закарпатті - розповів заступник глави МінТОТ Георгій Тука, передають Патріоти України.

— Питання щодо Міністерства у справах ветеранів, яке все ніяк не запуститься. Що думаєте?

— Вважаю, що воно має бути створене. Я нещодавно зустрічався з демобілізованими хлопцями, ми саме обговорювали це. Ні я, ні вони не можемо зрозуміти, чому воно досі не створене.

— А чи не простіше вашому Міністерству створити окремий підрозділ?

— Ні, це абсолютно різні сфери діяльності. Я взагалі був шокований, коли на засіданні урядового комітету почув цифру, скільки інституцій, державних і недержавних, займаються вирішенням питання забезпечення допомоги ветеранам — 52 структури. В результаті, як у старій добрій приказці: "у семи няньок дитя без ока". Я виступав і виступаю за створення такого міністерства.

Але не просто його створити за типом нашого. Адже вся проблема міністерства в тому, що всупереч офіційним угодам між Україною і ЄС, в яких чорним по білому зазначене створення єдиного органу влади, він був створений, але жодне з наших колегіальних відомств не передало ані повноваження у вирішенні питань, ані своїх ресурсів. Те ж саме можна припустити щодо Міністерства у справах ветеранів — треба проводити тільки з ліквідацією всієї цієї цвілі, яка на цій темі грабує самих ветеранів.

— Якщо брати ваше міністерство, що вийшло за останній час, а де є проблеми?

— Перше, нам поки що не вдалося донести до суспільства розуміння тієї ситуації, що нас продовжують сприймати як міністерство у справах переселенців. Хоча якщо брати за обсягом, то безпосередньо робота з проблематикою вимушених переселенців займає 10%.

90% — інші питання, які стосуються окупованих і прилеглих територій 5 областей. Ми нещодавно проводили дослідження і дійшли висновку, що велика проблема у нас у комунікації. Що стосується успіхів, то на урядовому комітеті розглядатиметься план заходів щодо кожного центрального органу виконавчої влади і обласної адміністрації згідно зі стратегією, яка була розроблена і затверджена урядом, стратегія про вимушено переміщених осіб.

Документ дуже об'ємний і ним передбачена маса конкретних кроків. Обсяг тільки погоджувальних таблиць — понад 200 сторінок. Робота виконана колосальна і треба боротися за результат, на жаль, досвід показує, що є різниця між тим, що пишеться на папері і тим, що робиться у житті.

— Не можу не запитати у вас про ситуацію на Закарпатті, Береговому, де видавали угорські паспорти. Як оцінюєте реакцію України і як треба вирішувати проблему. Раніше так і Росія видавала паспорти геть усім.

— Адекватна, з моєї точки зору. Єдине, ну якби я був на місці Павла Клімкіна, вислав цього консула наступного ж дня, а не тягнув два тижні, намагаючись змінити позицію Сіярто. Абсолютно було зрозуміло, яка це позиція, жодних дискусій і близько не буде, тим більше керівництво Угорщини посідає виключно проросійську позицію. Це була спецоперація. Яким чином треба взагалі реагувати на цю ситуацію? Подія у Береговому — тільки демонстрація частини проблеми. Власне, якби хтось не встиг викласти це відео в мережу, а просто передав спецслужбам, то ніякої реакції не було.

І тільки широкий розголос цього відео призвів до того, що довелося реагувати на те неподобство, яке ми мовчки спостерігаємо на нашій землі впродовж 15 років, а може і більше. Вважаю це неприпустимим, Україна повинна діяти більш рішуче і нікому не дозволено порушувати закони на нашій землі.

— Не хочу перебільшувати, але створюється враження, що свого часу Донбас віддавали регіональним елітам на управління і тут...

— Я неодноразово цю тезу позначав, що з першого дня незалежності на території України існувало три регіони, які були віддані місцевим елітам на відкуп в обмін на лояльність до центральної влади — Крим, Закарпаття і Донецьк. Дві території ми фактично втратили, Закарпаття поки що ні, але я абсолютно згоден з тим, що ми втрачаємо ті території, де не було політики центральної влади.

— У вас давній конфлікт із Геннадієм Москалем, ви підтримуєте з ним контакт?

— Ні, я не підтримую, нам нема чого обговорювати, у нас немає спільних проблем.

— Україна у процесі створення єдиної церкви. Чи можна очікувати загострення?

— У Луганській та Донецькій областях, у парафіях на території України священики РПЦ вже поширюють чутки про те, що в Україні захоплюють храми і що Міністерство культури, Кабінет міністрів прийняли рішення про конфіскацію всіх храмів і передачу їх Київському патріархату. Ситуація накручується.

— За такого розкладу мають працювати правоохоронні органи.

— Безумовно, спецслужби повинні мобілізувати всі можливі ресурси для того, щоб не допустити провокацій, які, я не сумніваюся, будуть.

— У вас є інформація, що робота з протидії ведеться з боку України?

— Так, звісно.

— Це відбувається за взаємодії з Московським патріархатом?

— Я не знаю щодо взаємодії з Московським патріархатом, але є співпраця з Київським. Я знаю, йде взаємодія з деякими служителями РПЦ, а таких чимало, які готові після надання Томосу перейти під протекторат Києва. Ведеться певна роз'яснювальна робота з ультранаціоналістичними організаціями для того, щоб вони не провокували силових конфліктів і щоб не піддавалися на провокації.

— Ще одне питання в контексті націоналістичних організацій. Ось зараз існує думка, що націоналістичні організації сильно перегинають палицю і діють не в інтересах України — погроми, нагнітання ситуації з ромами. Як держава повинна взаємодіяти з правими?

— Немає ніякого секрету, що спецслужби різних країн на території тих держав, які входять у сферу їхніх інтересів, взаємодіють із різними ультраправими, лівими, футбольними хуліганами. Головне завдання наших спецслужб — моніторити ситуацію, діяти на випередження і в тих випадках, коли організації через посередників використовуються в темну.

Відверто спекулюючи, підігріваючи почуття людей, ними маніпулюють не в інтересах їхньої країни. Семенченко, Соболєв, які виключно маніпулятивним шляхом влаштували так звану блокаду Донбасу — один із прикладів, як вони маніпулювали людьми. Таких прикладів багато і тут роль спецслужб досить висока.

Що стосується ромів, я сам з 2014 року в добрих відносинах із їхнім керівником, і коли пішла інформація про погроми на Лисій горі, я спеціально з ним зустрівся. Ми записали з ним більше години відеоінтерв'ю, виклали його у Facebook, де він в деталях розповідає, як відбувалися ці події і як потім третя сторона піднесла ці події. До речі, мене зараз заблокували у Facebook. Відчуваю, що перед виборами ситуація повторюватиметься.

Насправді все було зовсім інакше, ніяких погромів на Лисій горі і близько не було. Я обговорював це питання з СБУ, але сподіваюся, що вони відпрацьовують цей варіант, розшукуючи тих, хто координував дії і хто провокував конфлікт. За конфлікт у Львові, коли загинув молодий хлопець, то там вже відомо, хто був замовником і як це було організовано. Я зустрічався з групою польських журналістів, і ми з ними розглядали сценарій, як розгорталося загострення між Україною і Польщею протягом останніх 1,5 років.

Коли спочатку група польських націоналістів пошкодила пам'ятники воїнам УПА на території Польщі, у нас, а потім у них марші. У нас розтяжка на кладовищі, потім у Луцьку постріл з гранатомета і через 3 дні спроба перекрити міжнародні траси з банерами: "Ми вимагаємо зупинити утиски поляків в Україні". По-перше, мені дуже сподобалося, як працювали наші спецслужби спільно з польськими, бо поляки у себе виявили тих людей, які були організаторами акцій.

Ці люди не були етнічними поляками, вони і до Польщі ніякого відношення не мали. Це товариші з-за поребрика. І коли у нас спробували перекрити цю трасу, то вже організатори заходу були під наглядом. Вони були настільки самовпевнені, що дозволяли собі спілкуватися зі своїм куратором по відкритому мобільному зв'язку. Зафіксовані переговори і обмін смс-повідомленнями. У цих повідомленнях організатор, який перебував на території України, отримує розпорядження: скільки відеокамер, в які точки їх розставити, адреси куди терміново треба буде перегнати картинку для її тиражування.

За роумінгом визначили, що той, хто забезпечував прикриття, займався розробкою сценарію, перебував на території Ростовської області. З 16 учасників цього пікету жоден не говорив польською і лише один говорив українською. Ось таким чином розвиваються ці провокації. На жаль, частина суспільства піддається, і з нею треба працювати. Невелика частина людей діє зі злим наміром, а велика просто піддається маніпуляції на рівні емоцій.