У Казахстані заворушення через перейменування столиці на честь Назарбаєва (фото, відео)

Понад десяток із цих людей були затримані в Астані. Співробітники спецпідрозділу поліції заштовхували затриманих у службові автобуси, припарковані вздовж вулиці поруч із торговим домом «Шапагат», передають Патріоти України з посиланням на Радіо Свобода.

Репортерам Радіо Азаттик, казахської редакції Радіо Свобода, які висвітлюють протести на тлі святкування Новруза – свята оновлення, весни і Нового року за східною традицією – чинили перешкоди молоді люди, які вимагали не показувати «негатив». Вони закривали об’єктив відеокамери, смикали оператора і репортера. Поліцейські проігнорували прохання журналістів зупинити шкідників, які заважали їм виконувати їхні професійні обов’язки.

Журналісти Радіо Азаттик стали очевидцями затримання вранці 22 березня у столиці Астані репортера проекту Радіо Свобода з участю «Голосу Америки» «Настоящее время» Світлани Глушкової. Поліцейський пояснив затримання тим, що на неї надійшла заява від якоїсь жінки.

«Адвокати кажуть, що адміністративний протокол можна скласти в будь-якому місці, для цього не обов’язково утримувати людину. Але вони мене утримують уже п’яту годину, хоча насправді вже все оформили. Не випускають, і все», – розповіла кореспондентка.

Лише через п’ять годин Глушкову все-таки випустили з відділення.

Оператор проекту «Настоящее время» Ганізат Оспанов під час затримання зазнав травми ноги, йому наклали гіпс. Зараз Оспанов перебуває в лікарні.

Відеооператорові, який наблизився до автобуса, де перебували затримані, закрили об’єктив аркушем паперу. На запитання репортера, навіщо молодик чинить перешкоди журналістам, він відповів: «Акімат (регіональна держадміністрація – ред.) дав завдання. Це робота».

До полудня 22 березня на перетині вулиць Панфілова і Гоголя в Алмати поліцейські, в тому числі співробітники спецпідрозділу, затримали понад десяток осіб.

Радник міністра внутрішніх справ Казахстану і прес-секретар МВС Нурдільда Ораз не відповів на запитання про точну кількість затриманих, пообіцявши надати дані пізніше.

Ініціативу перейменування столиці Казахстану Астани на Нурсултан висунув Касим-Жомарт Токаєв, який, вступивши 20 березня на посаду президента, запропонував увічнити ім’я свого попередника, 78-річного Нурсултана Назарбаєва, який очолював країну майже три десятиліття.

Токаєв одразу ж після складення присяги в парламенті висловився за те, щоб головні вулиці обласних центрів носили ім’я першого президента. Касим-Жомарт Токаєв став другим президентом Казахстану після того, як Нурсултан Назарбаєв оголосив про відставку.

Згідно з Конституцією Казахстану, в разі дострокового припинення повноважень президента головою держави до закінчення виборного терміну, тобто до чергових президентських виборів (мають відбутися 2020 року) стає спікер Сенату, верхньої палати парламенту. 65-річний Касим-Жомарт Токаєв головував у Сенаті з 2013 року. У той же день, коли він офіційно вступив на посаду президента, верхню палату парламенту очолила Даріга Назарбаєва, старша дочка першого президента Казахстану.

Нурсултан Назарбаєв, незважаючи на складення повноважень, зберіг потужний вплив на державний апарат. Він залишається довічним головою Ради безпеки – конституційного органу, що володіє значною владою. Назарбаєв є також членом Конституційної ради і лідером партії «Нур Отан», яка домінує на політичному полі країни. Згідно з чинним законодавством, перший президент, за яким закріплений статус «лідера нації», володіє довічною недоторканністю, він не підлягає затриманню, арештові, обшуку, допитові і огляду.