Помер великий французький кінорежисер, новатор і віртуоз Жан-Люк Годар. Останні кілька десятиліть він був джерелом натхнення для цілих поколінь кінематографістів усього світу, передають Патріоти України.

Жан-Люк Годар народився 3 грудня 1930 року в Парижі. Його батько, Поль Годар, був лікарем, а мати Оділь була родом з сім'ї швейцарських банкірів. Початкову освіту Жан-Люк отримав у Швейцарії, в місті Ньон, потім навчався в Парижі, в Ліцеї Бюффона.

У 1949 році вступив в Сорбонну і деякий час навчався там антропологію, але при цьому багато часу проводив у кінематографічних клубах Парижа, а в 1951 році почав писати статті про кіно в спеціалізованому журналі. У 1954 році дебютує як кінорежисер короткометражним фільмом "Операція бетон" ("Opération béton").

У 1960 році виходить його перший повнометражний фільм "На останньому диханні" ("À bout de souffle"), що ознаменував собою появу так званої "Нової хвилі" в кінематографі. Наступний фільм Годара "Маленький солдат" ("Le Petit Soldat", 1960) був заборонений цензурою і побачив світло тільки через три роки. У 1965 році виходить його культовий фільм "Альфавіль" ("Alphaville, une étrange aventure de Lemmy Caution"), що носить риси критичної антитоталітарної антиутопії.

Захоплювався раннім радянським кіно Дзиги Вертова, намагався втілити в кіно його методику і підходи, пов'язані з деконструкцією принципу прямої нарративності. Активно брав участь у події травня 1968-го року, ставши одним з ідейних лідерів "лівого руху". У 1990-х Годар створює масштабну кіно-антологію "Історія кіно". У 2014 році поставив експериментальний 3D-фільм "Прощай, мова", удостоєний призу журі Каннського кінофестивалю і ряду інших нагород.