У Запоріжжі бійці АТО змушені жити в будівлі 1935 року, яке розсипається на очах (фото)

Про це повідомляє "Вся власть", передають Патріоти України.

На більшості вулиць міста непарні номери будинків розташовані по правій стороні, а парні - по лівій, проте на вулиці Военстрой свої правила, і 104-й будинок знайти непросто.

Більшість місцевих взагалі були впевнені, що вулиця закінчується 103-м номером. "Таксисти відмовляються їхати сюди, кажуть, що немає такого будинку. Навіть Google нас не бачить", - жартують мешканці гуртожитку. "Цей будинок, наскільки нам відомо, будували німці. Спочатку це був гуртожиток для льотчиків. Поруч з цим гуртожитком були ще кілька однотипних, але до нинішніх часів вони не достояли - одні руїни залишилися. Та й наш будинок звалився б давно, якби не ми", - розповіла Олена Третяк, яка живе в цьому будинку з 2003 року. Жінку називають "місцевим старожилом", і кажуть, що більше неї про будинок не знає ніхто. "Дерев'яні двері з ледь уцілілими стеклами, за якими два крісла і столик - щось на зразок міні-курилки. Далі - залізна вхідні двері з кодовим замком", - зазначається у виданні.

"Двері ми поставили за свої гроші після того, як з нашої пральні намагалися вкрасти пральну машину", - розповіла дружина бійця 55-й артбригади Яна. Вхід на перший поверх починається з душа і туалету. Мешканці за свій рахунок встановили бойлер, колективної покупкою стало і багато з того, що є в гуртожитку. В туалеті не працює злив, через що спочатку вода набирається в виварювання, а потім за допомогою кружки відбувається процес змивання.

Кімнати мешканців розташовані по обидва боки довгого коридору. Стелі заввишки 3,8 м, дерев'яні підлоги, лампи, що звисають на проводах і дірки в плінтусах, як зазначається у виданні.

"На першому поверсі - щури, а на другому - миші і поточна дах. Ми писали безліч скарг, просили, щоб до нас приїхали і потруїли цих "гостей", але, крім відписок, ми нічого не отримуємо. У кращому випадку, до нас приїжджають чиновники, розводять руками, журяться про те, "як ми бідні тут живемо" і їдуть. ми самі тягнемо на собі всі обслуговування і догляд. Ось і амброзію на вулицях теж самі косимо. Хоча видно, що на сусідній ділянці все викошено і порядок , а до нас у мерії руки не доходять ", - розповіла ще одна мешканка будинку Аліна Сильченко.

Всього в гуртожитку 27 кімнат, в яких, в основному, живуть учасники бойових дій, військовослужбовці 55-ї артбригади, Нацгвардії - всього 45 мешканців, з яких 14 - неповнолітні діти.

Одного з АТОшніков через кошмарні умови і відсутність обіцяної допомоги від держави навіть кинула дружина. У березні 2017 року мешканці написали меру колективне звернення, в якому попросили виділити з міського бюджету кошти для проведення капітального ремонту покрівлі і всього будинку. "Тривалий час будинок перебував на балансі Міністерства Оборони України. В зв'язку з обмеженням фінансування ще в радянські часи в будівлі не проводилося жодного ремонту, покрівля знаходиться в критичному стані, частково руйнуються стіни, є тріщини в стінах, порушена гідроізоляція", - йдеться в зверненні. Однак у відповідь лише дізналися, що "у зв'язку з обмеженням бюджетного фінансування вказаний будинок не включений в титульний список капітального ремонту на поточний рік".

"В минулому році мешканці запросили фахівців і попередньо порахували, у скільки обійдеться ремонт покрівлі. Так, за цінами минулого року, на те, щоб привести дах в порядок, потрібно було 130 тис. грн", - повідомляється у виданні.