Удар по кишені: СОТ перевела стрілки, або Як Україна програла вже другу справу про російську торгову війну

Якщо тиждень тому було оголошено результат за скаргою РФ проти України (стосовно мит на аміачну селітру), то тепер – щодо обмежень Росією експорту українського залізничного обладнання, передають Патріоти України.

Хоча рішення ще не оголошено, про його результат вже відомо від декількох джерел в уряді. На превеликий жаль, результат суперечки знову виявився не на нашу користь. Більше того, несподівано нове рішення виявилося ще більшою поразкою, аніж перше.

Рішення щодо аміачної селітри стало поразкою, але не розгромом: СОТ заявила про порушення перебігу антидемпінгового розслідування, але визнала за Києвом право провести нове розслідування.

Але у новій справі за номером DS499 і назвою "Російська Федерація - заходи щодо імпорту залізничного рухомого складу, стрілочних переводів та іншого залізничного обладнання" рішення Світової організації торгівля виявилося гіршим для нас.

Стоп-сигнал

Перш за все, трохи інформації про саму справу. Починаючи з 2014 року російські сертифікаційні органи без достатніх обґрунтувань почали масово припиняти дії виданих раніше сертифікатів відповідності українських виробників, а також без достатніх на те підстав обмежили видачу нових сертифікатів. Більше того, одночасно в РФ відмовилися визнавати сертифікати, видані українським виробникам у Білорусі та Казахстані, хоча за регламентом Митного союзу такі сертифікати мають визнаватися всіма членами цього об'єднання.

За даними уряду, внаслідок цих обмежень український експорт залізничної продукції в РФ з 2012 по 2016 роки скоротився більш ніж у 20 разів - із $2,6 млрд до $95 млн (наразі такі товари експортує в Росію лише "Інтерпайп" Віктора Пінчука).

Такі кроки в українському МЕРТ розцінили як грубе принципів СОТ, а також угоди СОТ про технічні бар'єри в торгівлі. А тому після всіх необхідних процедур в уряді ініціювали торгову суперечку.

Тепер про результат розгляду нашої скарги, який офіційно оприлюднять у понеділок. Він невтішний - експертна панель відхилила ключові вимоги та аргументи України.

Єдине питання, яке Україна може віднести до свого доробку - в СОТ назвали неправомірною відмову росіян визнавати сертифікати, видані Білоруссю та Казахстаном. Окрім того, експерти стали на наш бік, визнавши деякі процедурні порушення з боку РФ.

Але одночасно експерти СОТ визнали правомірною відмову РФ від сертифікації української продукції. Їхні аргументи виглядають досить дивно. Світова організація торгівлі пояснила, що безпека в Україні у 2014-2016 роках відрізнялася від загальної у регіоні, РФ мала підстави не дозволяти виїзд своїх фахівців з сертифікації на українські підприємства, побоюючись за їхню безпеку. При цьому експертна комісія не лише вийшла за рамки своїх повноважень, оцінюючи політичні ризики, але й відхилила українські аргументи про альтернативні можливості для перевірки, які не потребують відвідання підприємств.

На додачу - і це теж принципово - експертна група відмовилася бачити системність порушень з боку РФ. Таке визнання було б вкрай важливим для нас, адже тоді у разі відмови Росії прибрати порушення в України була б можливість введення зворотних обмежень для компенсації своїх втрат.

Теоретично в українських виробників з'являється можливість повернутися на ринок РФ, використовуючи білоруські та казахстанські сертифікати, однак найімовірніше РФ продовжить політику їх невизнання.

Чи можна було очікувати такого рішення? Аж ніяк!

На відміну від аміачної суперечки, де незалежні експерти від самого початку вказували на проблеми в українській позиції, справу залізничних обмежень вважали досить перспективною для України. Як можна було програти справу, в якій Україна мала такі перспективні позиції? Чи є підстави говорити про незаконний вплив РФ на комісію? Зважаючи на прийняте рішення, такий сценарій не видається неможливим.

З оглядкою на транзит

Які наслідки матиме це рішення СОТ?

В першу чергу, варто визнати: нинішня поразка не є остаточною. Україна має право на апеляцію - і швидше за все, Київ цією можливістю скористається.

Однак ще важливішим є інше питання: як змінилися українські шанси в інших суперечках із РФ, які наразі розглядаються у СОТ?

Нагадаємо, Київ та Москва подали один проти одного по дві скарги. Рішення з двох уже ухвалені. Залишаються ще дві. Однак справи, рішення з яких ще не прийняті, найбільш принципові.

Орієнтовно у грудні СОТ має оприлюднити звіт щодо української скарги на обмеження РФ транзиту вантажів. Якщо рішення щодо аміаку та залізничного обладнання маєте нішевий характер, то транзитна справа стосується всього українського експорту. Адже блокування транзиту фактично унеможливило український експорт на схід, в першу чергу – до Центральної Азії. Більше того, попри всі спроби, реальної альтернативи цьому транзиту за більш ніж два роки Україна не знайшла.

А трохи згодом (найімовірніше – вже у 2019 році) буде прийняте рішення за комплексним позовом РФ проти України щодо санкцій та обмежень, накладених нами у відповідь на російську агресію. Цей спір має стати історичним для СОТ – РФ намагається оскаржити обмеження, які були введені з політичних причин. А відповідно, будь-яке рішення в цій справі має стати прецедентом і для інших політичних санкцій.

При цьому якщо справу щодо санкцій від самого початку вважали такою, де рішення складно передбачити наперед, то у транзитній справі, як видавалося, Україна має досить потужну позицію. Але тепер, після рішення у справі про залізничне обладнання, з'явилося чимало підстав для песимізму.

Хоча між цими справами немає прямого зв'язку, дві поразки поспіль (а до того ж, дуже дивне останнє рішення, яке створює підозри щодо російського "допінгу") не можуть не непокоїти. Україна не має права програвати РФ ті суперечки у СОТ, які залишилися. Ціна поразок буде надвисокою.

Наразі наші шанси на виграш у цих справах залишаються вищими, аніж у Росії. Одна з причин цього - більша увага світу до цих справ та максимально ретельний добір арбітрів.

Як неофіційно зазначають в уряді, зважаючи на значення транзитної справи, до експертної панелі у цій справі вдалося залучити найавторитетніших фахівців, чия репутація сама по собі має бути перешкодою для тиску РФ.

Однак останнє рішення СОТ показало: проблеми можуть з'явитися там, де їх не чекаєш. А тому резонанс щодо можливих порушень, припущених фахівцями СОТ під час розгляду "залізничної" справи, має бути запобіжником проти такого ж дивного рішення щодо транзиту та санкцій.