Колоски жнуть зеленими, аби вони зберегли зерно та мали кращий колір. Наприкінці літа колосся жита, пшениці та вівса в’яжуть у спеціальні сніпки та ховають у темне місце. Виходить кожного виду до півсотні снопиків.
Маючи вправні руки і трохи досвіду, хлібне деревце можна сплести за півгодини. Над великим треба попрацювати втричі довше.
На Прикрапатті традицію плести дідуха передають із покоління в покоління. Колись – це був перший сніп – як символ щедрого врожаю. В’язали його із 12 пучків, у кожному по 7 колосків. Тепер його прикрашають травами, переважно цілющими. Їх вплітають неспроста: звіробій приносить здоров’я, мак – гроші.
Найменший різдвяний символ тут продають за 30 грн, трохи більший коштує 50 грн. За житній або ж традиційний без оздоблення просять 80 грн. А ось вусатий пишний красень обійдеться в 150 грн.
На свято можна приготувати прості страви, які не вдарять по фігурі. У неділю, 23 червня, цьогоріч відзначатиметься Трійця – 50-й день після Великодня (Воскресіння Христове). Традиційно меню на Паску жирне, у ньому багато м'ясних страв, оскільки до свя...
Провідна або поминальна неділя, проводи, провідки, гробки, опроводи, радониця, дарна неділя, радниця, Томина неділя – все це назви однієї і тої ж традиції – згадувати душі померлих в першій після Великодня недільний день. Провідна неділя 2025 року у хр...