Колоски жнуть зеленими, аби вони зберегли зерно та мали кращий колір. Наприкінці літа колосся жита, пшениці та вівса в’яжуть у спеціальні сніпки та ховають у темне місце. Виходить кожного виду до півсотні снопиків.
Маючи вправні руки і трохи досвіду, хлібне деревце можна сплести за півгодини. Над великим треба попрацювати втричі довше.
На Прикрапатті традицію плести дідуха передають із покоління в покоління. Колись – це був перший сніп – як символ щедрого врожаю. В’язали його із 12 пучків, у кожному по 7 колосків. Тепер його прикрашають травами, переважно цілющими. Їх вплітають неспроста: звіробій приносить здоров’я, мак – гроші.
Найменший різдвяний символ тут продають за 30 грн, трохи більший коштує 50 грн. За житній або ж традиційний без оздоблення просять 80 грн. А ось вусатий пишний красень обійдеться в 150 грн.
Провідна або поминальна неділя, проводи, провідки, гробки, опроводи, радониця, дарна неділя, радниця, Томина неділя – все це назви однієї і тої ж традиції – згадувати душі померлих в першій після Великодня недільний день. Провідна неділя 2025 року у хр...
Після Великодня почалася Світла седмиця. Кожен день цього тижня має свої традиції. Цьогоріч 23 квітня східні та західні християни разом відзначають Світлу середу. Про традиції третього дня Світлої седмиці переказують Патріоти України. Далі - мовою ориг...