Він став одним із засновників української естрадної музики. Івасюк написав 107 пісень, значну частину з яких ви неодмінно чули. Зокрема, "Червону руту", "Водограй", "Я піду в далекі гори", "Пісня буде поміж нас" та інші. Окрім того, він є автором 53 інструментальних творів та писав музику до кількох спектаклів.
Його пісні – справжні шедеври української культури. Їх співали вдома, грали на танцях, крутило по радіо і телевізору. Одним словом – топ-музикант того часу.
Отож, розповімо вам кілька маловідомих фактів про Івасюка.
Кажуть, що талановиті люди мають талант геть у всьому. Таким був й Володимир.
Всі знають Івасюка як легендарного музиканта та композитора. Та мало кому відомо, що за спеціальністю він — медик. Закінчував Львівський медичний інститут, в аспірантурі вивчав патологічну фізіологію – науку, що вивчає фізіологію хворого організму – загальні закономірності виникнення, розвитку та завершення хвороби.
Окрім того, він був чудовим скрипалем – грав на альті, чудово грав на фортепіано та гітарі. І не музикою єдиною. Володимир Івасюк був дуже багатогранним – він мав ще й неабиякий хист до малювання. Малював акварельними фарбами або простим олівцем натюрморти, автопортрети, шаржі, карикатури, пейзажі та портрети видатних людей.
Так-так, саме 17-річний Володимир, який народився 4 березня 1949 року у місті Кіцмань, що на Буковині, отримав покарання – 15 діб у відділі міліції за те, що одягнув з товаришами на погруддя Леніна у парку картуза. Тікаючи, хлопці зачепили погруддя – воно впало і надбилось.
Через інцидент Володимира хотіли вигнати зі школи і не видати атестат, а він йшов на золоту медаль. Через скандал сім'ї довелось переїхати до Чернівців.
Івасюк вже у 15 років написав музику до вірша, який написав батько. Це була "Колискова".
"Червона рута", написана Івасюком у 1970 році, стала окремим культурним явищем у музиці. Вона настільки популярна, що стала народною. Пісня лунала у різних куточках світу, на неї створено десятки кавер-версій.
Але мало хто знає, що пісня була присвячена Марії Соколовській, яку називали Мусею. Вона навчалася в одній групі з Івасюком у медичному інституті. Володя був у неї закоханий. "Червона рута" дала блискавичний початок кар'єрі Софії Ротару, яка її виконувала.
Ще один цікавий факт – ця пісня у виконанні Володимира Івасюка, Василя Зінкевича та Назарія Яремчука пролунала на Центральному телебаченні СРСР. Для тих років це було неймовірне явище – українська музика у прямому ефірі радянського телебачення.
Якось заради пісень Івасюка на Центральному телебаченні на цілих 15 хвилин затримали вихід програми "Час". А це – неабияке визнання та своєрідна перемога.
А ще на одному з урочистих заходів у київському Маріїнському палаці виступав ансамбль "Смерічка" з піснею "Червона рута". Тоді Генсек ЦК КПРС Леонід Брежнєв не втримався, підбіг до музикантів і почав підспівувати.
Заснований Івасюком ансамбль "Буковинка" справив у ті часи такий фурор, що його почали порівнювати з британськими The Beatles.
А сталось це тому, що на радянському просторі тільки почали з'являтись вокально-інструментальні ансамблі. А "Буковинка" на той час вирізнялась з-поміж усіх надзвичайно ритмічним та незвичним репертуаром.
Можливо, якби все це відбувалось у Великобританії – ймовірно, Івасюк мав би усі шанси створити серйозну конкуренцію самому Джону Леннону.
Ага, здивуєтесь ви – що у них могло бути спільного. Володимиру тоді було 29, і його сім’я переїхала з будинку у Кіцмані. Тож у будинок поселили діда Кароліни Куєк, тепер усім відомої як Ані Лорак.
Тож новонароджена Кароліна лежала у тому дитячому ліжечку від попередніх господарів, якими була сім’я Івасюків.
Там співачка провела свої дитячі роки. Та якщо раніше цим українці б захоплювались, тепер Ані Лорак своїми постійними гастролями у Росії у багатьох викликає огиду.
Оскільки пісні Івасюка співали вдома, грали на танцях, крутили по радіо й телевізору, така популярність не могла залишитись поза увагою радянської влади – ним зацікавився КДБ.
За однією з версій, саме спецслужби КДБ у 1979 році повісили музичного генія у Брюховицькому лісі поблизу Львова. Та правоохоронці говорили лише одне – це було самогубство. Та обличчя Володимира було понівечене, а пальці – поламані. Кримінальне провадження так і залишилось нерозкритим.
На похорон 30-річного Володимира Івасюка прийшли понад 10 тисяч осіб. На його могилі були стоси квітів і вінків. Того ж дня міліція усе викинула, але наступного дня люди принесли ще більше квітів.
Так тривало протягом місяця. За часів СРСР це було своєрідним актом громадянської непокори.
Володимир Івасюк пішов з життя таким молодим. Та якби він досі був живим, то неодмінно написав би ще не один легендарний хіт. Та попри це він залишається феноменом української культури!
14 вересня за новим церковним календарем (27 вересня за старим) - Воздвиження Хреста Господнього, нагадують Патріоти України. Свято пов'язане з ім'ям рівноапостольної Олени, матір'ю імператора Костянтина, яка, згідно з церковним переказом, відшукала Хр...
Різдво Пресвятої Богородиці віруючі за новим стилем відзначають 8 вересня. І цей день вважається дуже сильним енергетично, а молитви мають особливу потужність. За однією з традицій жінки, у яких немає дітей, накривають святковий стіл і запрошують бідни...