Унікальна знахідка часів Київської Русі виявлена в Чернігові

Як повідомила кореспонденту УНІАН керівник досліджень, кандидат історичних наук Олена Черненко, піч для випалювання вапна виявлена у Чернігові уперше, а загалом, знахідка є унікальною не тільки для Чернігівщини, а й території колишньої Київської Русі, передають Патріоти України.

«Для Древньої Русі в цілому відомо всього декілька таких споруд – я знаю про дві такі печі, колеги підказують, що є третя, ми виявили четверту. Засмучує тільки, що піч має погане збереження», - зазначила вона.

Черненко пояснила, що печі для випалювання вапна працювали там, де велося монументальне будівництво. У піч завантажувалася крейдяна порода, з якої випалювали вапно, що потім використовувалося у будівництві.

«Якщо з давньоруського періоду відомо кілька сотень архітектурних пам'яток, то печей за три століття - кілька, у цьому і є їхня унікальність», - уточнила археолог.

Вона зазначила, що піч мала вигляд шахти висотою кілька метрів до 3 метрів у діаметрі. Від печі на висоту до трьох рядів кладки збереглися окремі ділянки двох стін, складених з цегли-плінфи на глині і частина внутрішнього об’єму, заповненого крейдяною породою. Плінфа не має слідів повторного використання. Археологи припускають, що вона узята безпосередньо з партії, заготовленої для будівництва однієї із споруд на території Дитинця. «Для якої саме споруди – ще потрібно уточнити. Нагадує ту плінфу, з якої була побудована південна галерея Спасо-Преображенського собору, що не зберіглася (галерею досліджували в 2012-2013 роках)», – додала керівник археологічної експедиції.

За попередніми даними, виявлена піч датується кінцем XII століття. Розкопки на території Валу у Чернігові, що розпочалися наприкінці червня, проходять на виконання обласної цільової програми археологічних досліджень у Чернігівській області на 2013-2020 роки за сприяння Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній».

Замовник досліджень - Чернігівський обласний історичний музей імені В.В. Тарновського. У роботах беруть участь наукові співробітники заповідника і студенти Навчально-наукового інституту історії, етнології та правознавства імені О. М. Лазаревського Чернігівського національного педагогічного університету ім. Т. Г. Шевченка.