Увага, сезонні овочі та фрукти! - Як вибрати безпечний продукт

В Україні надзвичайне різноманіття точок, де можна придбати овочі-фрукти: супермаркети, магазини, агропродовольчі ринки, овочеві кіоски, фруктові палатки. Навіть – жіночки з ящичками у переході метро, - йдеться в матеріалі сайту "24", передають Патріоти України.

Чи всі плоди однаково корисні і про що варто пам'ятати при купівлі запашної полуниці чи свіжої молодої картоплі та редиски – ми проаналізували інформацію в мережі та запитали експертів.

В чому небезпека плодів

Найперше – ранні плоди, за результатами досліджень науковців, мають підвищений вміст нітратів, порівняно з пізнім урожаєм. Причому в овочах їх більше, ніж у фруктах і ягодах. Нітрати – це сіль чи ефір азотної кислоти, ці речовини застосовують у якості добрив при вирощуванні рослин. Вони сприяють гарному росту плодів, але якщо їх накопичується у рослині забагато – це шкідливо для людського організму.

Відтак, головна небезпека неякісних овочів і фруктів – невидима. Ви, крім невидимих нітратів, візуально не визначите також, чи на безпечних ґрунтах зростали плоди, і чи не оброблялися ґрунти і рослина надмірно хімікатами, та наскільки безпечні ці хімікати.

Безпечність плодів і закон

В Україні законодавчо питання безпечності овочів, фруктів та ягід регулюється двома законами: "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин" та "Про побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною", – пояснив у коментарі сайту "24" експерт з питань НАССР та простежуваності Проекту "Вдосконалення системи контролю безпечності харчових продуктів в Україні" Юрій Оглашенний. Ці два закони гармонізовані і відповідають європейському харчовому законодавству.

"Якщо говорити про обов'язки виробників, зокрема – ягід, фруктів та овочів, то ці виробники відповідають за те, щоб їхня продукція була безпечною. Раніше ця відповідальність була розмитою між ними і контролюючими органами", – пояснив експерт.

Закон визначає, що кожна фізична чи юридична особа, яка виготовляє харчові продукти не для власного споживання, є оператором ринку харчових продуктів. Значить – відповідає за їх безпечність. Це означає, що будь-хто, хто продає овочі, фрукти, ягоди – і супермаркети, і магазини, і ринки, і кіоски, і бабусі та тітоньки з мішечками і ящиками – є оператором ринку, і до них застосовуються всі вимоги законодавства. При цьому законодавство має гнучкий підхід: до більших виробників і тих, хто працюють з чутливішими продуктами, які виконують складніші процеси – вимоги законодавства строгіші і перевірки їх будуть частішими. А до невеликих виробників, так званих малих потужностей, які здійснюють просте виробництво – буде інший підхід, рідші перевірки і в меншому об'ємі, зазначив Оглашенний.

Для операторів фруктово-овочевого ринку передбачений контроль. Але він різний в залежності від "крупності" виробника і форми його роботи. Наприклад, у великих мережах стежать за тим, щоб викласти на свої полиці свіжі і безпечні плоди. Навіть щоб потрапити на полиці агропродовольчого ринку, вони мають пройти контроль у лабораторії ветсанекспертизи. Але лабораторія – це контроль на певні показники. А виробники також повинні забезпечити правильне вирощування, транспортування, зберігання, щоб продукти дійшли до споживача безпечними.

"Звичайно, що на бабусю, яка продає пучок редиски, ніхто всю суворість контролю не буде обрушувати. Але у майбутньому передбачається, що хоча б мінімально, раз на два-три роки, до неї можуть бути питання з точки зору як вона організовує процеси вирощування. Малі виробники повинні розуміти свою відповідальність за правильне застосування засобів захисту рослин і яку загрозу несе споживачеві неправильне їх застосування. Так само – вони повинні правильно зберігати урожай, щоб уникнути забруднення хімічними, біологічними та іншими речовинами", – пояснив Оглашенний.

Звичайно, Держпродспоживслужба враховуватиме сезонність виробника, і перевірки плануватимуться таким чином, щоб вони відбувалися в сезон, коли підприємство працює, бо тільки тоді можна правильно оцінити, як впроваджені всі необхідні технологічні процеси.

Сам купив – сам відповідай

У споживачів, наголосив експерт, у свою чергу, має бути культура споживання. Якщо купувати продукцію на стихійному ринку, у переході, на вулиці, невідомо в кого – це відповідальність споживача.

Законодавство визначає, що продукт, представлений на ринку, має бути безпечним, і про нього споживач має отримати всю належну інформацію – склад, показники, певне маркування. І таким чином він розуміє, що продукт безпечний. І споживач має право вибору в залежності від того, про що його інформує етикетка.

"Але відповідальність споживачів у тому, чи він купує продукцію у незареєстрованого оператора ринку. Навіть якщо це агропродовольчий ринок – там є експлуатаційний дозвіл і певний контроль. Магазин – це зареєстрована потужність, він має виконувати закон, його перевіряють. У підземному переході незнайомий продавець – ми купуємо на свій власний розсуд. Це неправильно, але ніякими репресивними методами на це не вплинути, доки люди самі не усвідомлять", – констатував фахівець.

У Європі, за словами Оглашенного, немає такої практики як стихійні ринки і купівля невідомо де овочів і фруктів. Але і у нас, відзначив експерт, культура споживання за останні 4 роки зросла. Не в останню чергу – завдяки засобам масової інформації, тому що постійне інформування і роз'яснення про ситуацію з харчовими продуктами для споживача дає свої результати. "Люди починають більше читати етикетки, задумуватися, звідки продукція і де її краще купувати. Є тенденція – купити фермерський натуральний продукт, вирощений без хімії. Але є фактори нечесних виробників, де головне бажання – отримати прибуток. Держава не може гарантувати, що людина, яка продає плоди у підземному переході, не використовує якість небезпечні речовини", – підсумував Юрій Оглашенний.

Сезонні проти несезонних

Крім законодавчих аспектів, в кого краще купувати, є й біологічні аспекти вибору плодів. Зокрема, кожна фруктово-овочева культура достигає у свій час і за певних умов. Тому нині, коли вибір свіжих фруктів-овочів вже великий, варто пам'ятати, що, наприклад, для помідорів в Україні ще не сезон. А спеціалісти акцентують, що для вирощування томатів поза сезоном використовують стимулятори росту. Так само це працює і для гороху, кабачків, солодкого перцю.

Щодо фруктів – багато "зайвих" пестицидів можуть містити перші абрикоси. (Ми ж пам'ятаємо, що в наших широтах цей фрукт спіє під кінець червня, і то – лише на півдні країни). Красива велика малина (яка достигає в середині літа) та кавуни в травні особисто у автора не викликають великого купівельного ентузіазму.

Поради з вибору, обробки і готування плодів

Обирати треба чисті плоди, без плям, почорнінь та інших негараздів. Будь-які непритаманні плоду "додатки" мають насторожити покупця, особливо якщо купуєте у невідомого продавця "з рук". Пам'ятаєте, що згідно законодавства ви самі відповідальні за наслідки у такій ситуації?

Щодо ягід, які часто продають без плодоніжки, що начебто збільшує їхню привабливість, бо не треба чистити, існує зворотній бік – такі плоди швидше псуються. Крім того, плодоніжка часто якраз і свідчить про "здоровість" ягоди.

Ви напевне це знаєте, але нагадаємо: не варто купувати плоди у місцях явно антисанітарного вигляду. Ніхто не знає, які збудники там можуть продатися вам додатком до полунички чи редиски. А відповідальність так само – покупця.

Щоб зменшити спожиту дозу нітратів – очищуйте овочі і фрукти від шкірки, коренів (овочі), стебел (петрушка, кріп, селера, капуста). Гарно "вимиває" нітрати з коренеплодів та листя замочування на годину чи дві у воді.

Найефективніший спосіб готування плодів з точки зору зниження кількості нітратів – варіння.