У мережі показали фото українських героїв, які загинули на Донбасі в лютому

Лютий 2019 року забрав життя восьми українських військових в зоні проведення ООС.

Фото загиблих українських бійців опублікувало видання Цензор.НЕТ, передають Патріоти України.

Сергій Олександрович Гузенко (позивні Вовк, Шериф) народився 16.10.1987 року в селі Павлівка Верхньорогачицького району Херсонської області. З червня 2018 жив в місті Берислав.

Починаючи з липня 2014 Шериф знаходився в рядах захисників України. За його плечима бої за Іловайськ, Вуглегірськ, Дебальцеве та у ДАП.

Старший сержант, головний сержант 1-ї роти 42-го окремого мотопіхотного батальйону 57-ї окремої мотопіхотної бригади.

За роки служби Сергій отримав нагороди: "За взірцевість у військовій службі" III ступеня, "За участь в боях", "За зміцнення обороноздатності", "За силу духу", "За службу державі", "Пам'ятний знак учаснику подій Іловайськ-2014", "Пам'ятний знак учасника подій Дебальцеве 2015", нагрудний знак "п'ятдесят сьома окрема мотопіхотна бригада", медаль "Операція об'єднаних сил. За доблесть і вірність".

Загинув 4 лютого близько 17:00 в районі селища Дослідне Донецької області від кулі снайпера найманців РФ. Похований 7 лютого о Павлівці. У нього залишилися батьки, два брата і вагітна кохана жінка, яка повинна народити менш ніж через 2 місяці.

Ігор Олександрович Наконечний (позивний Замок) народився 03.07.1988 року в селі Шелудьківка Зміївського району Харківської області. Разом з матір'ю жив в селі Геніївка того ж району, а останнім часом - в селищі міського типу Андріївка Волноваського району Донецької області.

З початку збройної агресії людина перебувала в складі Збройних Сил України, захищаючи свою країну. Проходив службу в різних підрозділах: в 54-й, 72-й і 28-й бригадах, а з 29.01.2018 перебував у лавах 93-й.

Старший солдат, навідник бойової машини 93-й окремої механізованої бригади.

Загинув 8 лютого в районі промзони міста Авдіївка Донецької області від смертельного кульового поранення, яке отримав під час бою з найманцями РФ. Похований 12 лютого у селі Бахчовик Волноваського району Донецької області. У нього залишилися батьки, сестри, дружина і дві дочки.

Руслан Васильович Кондратюк (позивний Кондрат) народився 02.10.1981 року в селі Війниця Млинівського району Рівненської області.

З 17.01.2016 року чоловік перебував на навчаннях на Яворівському полігоні, а 31.01.2016 підписав з ЗСУ контракт. Спочатку службу проходив в 355-му навчальному механізованому полку 184-го навчального центру, після чого був доставлений служити в розвідку, до 130-го окремого розвідувального батальйону.

Руслан Васильович брав участь у бойових діях в районах Іловайська, Світлодарської дуги і Мар'їнки. Був поранений, але після одужання повернувся до своїх побратимів. 20.11.2018 року він підписав новий, останній контракт.

Солдат, водій зенітно-артилерійського взводу мотопіхотного батальйону 24-ї окремої механізованої бригади.

Загинув 15 лютого близько 10.45 в районі міста Мар'їнка Донецької області в результаті мінно-вибухової травми і осколкових поранень потерпілий під час виконання бойового завдання. Найманці РФ з боку окупованого Донецька з ПТРК обстріляли військовий автомобіль ГАЗ-66, коли він заїжджав на позицію. Ракета потрапила в кабіну, троє українських військових отримали поранення. Руслан Васильович, який перебував за кермом, був смертельно поранений і помер по дорозі в госпіталь міста Курахове.

Похований 20 лютого на сільському кладовищі Війниці. У нього залишилися батьки, бабуся, сестра, дружина і двоє дітей.

Сергій Павлович Данілейченко народився 25.12.1990 року в селі Вербовець Катеринопільського району Черкаської області.

26.05.2015 року був призваний до лав ЗСУ Тальянківсько-Катеринопільського ОРВК Черкаської області.

Старший солдат, старший механік-водій 1-ї роти 8-го окремого гірсько-штурмового батальйону 10-ї окремої гірничо-штурмової бригади.

Загинув 16 лютого в 22.50 в районі селища Кримське Новоайдарського району Луганської області від смертельного кульового поранення, яке отримав під час обстрілу наших позицій зі стрілецької зброї і мінометів.

Похований 20 лютого під рідному селі. У нього залишилися дві сестри і брат.

Василь Богданович Богоносюк народився 18.10.1980 року в селі селі Раковець Богородчанського району Івано-Франківської області. З 2001 року жив у селі Васильків Чортківського району Тернопільської області.

З 2015 року чоловік захищав країну від агресора, чотири рази підписував контракт, а з 23.01.2018 року перебував в своєму новому підрозділі.

Старший солдат, старший стрілець 3-го відділення 1-го взводу 2-ї роти мотопіхотного батальйону 24-ї окремої механізованої бригади.

Загинув 20 лютого близько 17.00 в районі міста Мар'їнка Донецької області від смертельного кульового поранення, нанесеного снайпером найманців РФ.

Похований 23 лютого в Василькові. У нього залишилися важкохвора мати (яка навіть не змогла бути на похороні), чотири сестри, дружина і двоє дітей.

Євген Олександрович Фурсов народився 20.08.1975 року в місті Брянськ (РФ). У 1979 році разом з батьками переїхав до міста Дружківка Донецької області.

У вересні минулого года він підписав з ЗСУ контракт, і після навчання в "Десні" був доставлений в свій підрозділ.

Сержант, військовослужбовець 122-го окремого аеромобільного батальйону 81-ї окремої аеромобільної бригади.

Загинув 23 лютого в Донецькій області в результаті прямого попадання з ПТРК в бліндаж.

Похований 26 лютого у Дружківці. У нього залишилися батьки, брат, дружина і дочка.

Борис Борисович Бордінюк народився 28.02.1987 року в селі Чеховка Нижньосірогозького району Херсонської області. У 2-річному віці разом з родиною переїхав до села Благовіщенка Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області.

У серпні 2016 він підписав з ЗСУ контракт. Старший солдат, старший навідник 1-го мінометного відділення мінометної батареї 1-го батальйону 54-ї окремої механізованої бригади.

Загинув 24 лютого о 6:00 в районі села Катеринівка Попаснянського району Луганської області в результаті смертельного осколкового поранення, яке отримав під час обстрілу найманцями РФ наших позицій з 82-мм мінометів.

Похований 27 лютого під рідному селі. У нього залишилися мати і дві сестри.

Олександр Медінцев. Солдат, заступник командира бойової машини - навідник-оператор механізованої бригади.

Загинув 25 лютого о 13:00 від кульового поранення в бою на Попаснянському напрямку, коли вів вогонь по противнику, який під прикриттям автоматного і кулеметного вогню намагався наблизитися до спостережної позиції взводного-опорного пункту.

Інформація, котра опублікована на цій сторінці не має стосунку до редакції порталу patrioty.org.ua, всі права та відповідальність стосуються фізичних та юридичних осіб, котрі її оприлюднили.

Інші публікації автора

14 вересня - Воздвиження Хреста Господнього: Що категорично не можна робити в цей святковий день

субота, 14 вересень 2024, 0:10

14 вересня за новим церковним календарем (27 вересня за старим) - Воздвиження Хреста Господнього, нагадують Патріоти України. Свято пов'язане з ім'ям рівноапостольної Олени, матір'ю імператора Костянтина, яка, згідно з церковним переказом, відшукала Хр...

Різдво Пресвятої Богородиці: Ця сильна молитва, прочитана з чистою душею, допоможе здійснити найзаповітніші бажання

неділя, 8 вересень 2024, 5:00

Різдво Пресвятої Богородиці віруючі за новим стилем відзначають 8 вересня. І цей день вважається дуже сильним енергетично, а молитви мають особливу потужність. За однією з традицій жінки, у яких немає дітей, накривають святковий стіл і запрошують бідни...