Вчений розвінчав ТОП-5 міфів про українську мову

Лекцію про хибні уявлення про мовну ситуацію він прочитав у Харкові, передають Патріоти України.

Мова не має значення. Вибір мови — акт аполітичний та позбавлений будь-яких моральних наслідків.

Шевчук вважає, що це фікція, створена, щоб українці перестали боротись за свої мовні права. "Якщо мова не має значення, тоді чому мова є основним засобом визначення для Путіна так званих "соотечественников" поза межами території Росії, яких він має захищати?" - заявив Шевчук.

Мова не є європейською цінністю.

"Цю думку озвучив один львівський історик. Якщо мова не є цінністю для членів ЄС, тоді чому всі 24 мови кожного члену Союзу є офіційними мовами Європейського Союзу замість того, щоби для зручності оголосити офіційною англійську?" - каже мовознавець.

Мова не визначає українців як культуру та ідентичність.

Цю думку розгорнув у середині 1990-х академік Петро Толочко у своєму есе. У ньому він заявив, що українська мова і культура буде бідною без російської.

"Погляд на те, що культурі чогось бракує, є расистським за своєю суттю. Будь-який антрополог, соціолог, лінгвіст скаже вам, що не буває неповноцінних мов. Кожна мова може передати найтонші нюанси смислів — за умови, якщо їй дадуть це зробити. У 1920-х роках українська наукова термінологія просто вибухнула різними виданнями словників, тому що українцям надали можливість Якщо в українській мові слова "лікарня" асоціюється із позбавленням від хвороби, а в російській "больница" – зі словом "болеть", то я не стану на цьому будувати цілу теорію про те, що російська мова є неповноцінною. В кожній мові можна знайти проблематичні речі, але завжди треба зупинитися, бо це колонізаторський спосіб мислення, який передбачає здійснення цивілізаційної місії по відношенню до менш вартісного об'єкта", - вважає вчений.

Можна бути українцем та не розмовляти українською мовою.

"Чи можна бути французом і не говорити французькою? Чи можу сказати, що я - китайський патріот, якщо говорю, приміром, українською? Чи ви повірите в це? З одного боку, я не заперечую, що люди, які не володіють українською, борються за незалежність. Водночас їхнє існування є основною причиною зазіхання Путіна на Україну", - вважає Юрій Шевчук.

Він вважає російськомовних патріотів України переходовою фазою та колоніальним спадком.

Російська мовна гегемонія в усіх сферах суспільного життя представляється як нейтральний факт.

У світовій практиці колишні імперії створюють сприятливі умови для життя народів, поневолених у минулому.

"У нас навпаки: кожен крок щодо вирівнювання ситуації нерівності української мови одразу кваліфікується як русофобія. Українське суспільство не вміє протистояти ідеологічній війні. Воно не створює власні посилання, а тільки реагує на брехню. Соціальна психологія має теорію іронічного процесу, за якою що агресивніше ви певну ідею заперечуєте, то насправді ви її більше підтримуєте. Що більше кажете "ми не бендерівці/русофоби", то більше цю ідею підтверджуєте", - вважає мовознавець.