Війна, кажете? Як бізнесмени в Україні допомагають РФ виробляти небезпечну зброю, - розслідування (відео)

На тому, як 2 роки тому добровольці зупинили чорну торгівлю вугіллям з окупованими Росією територіями Донбасу, історія не скінчилася. Виявляється, українська влада вперто прикриває бізнес з агресором по інших кордонах, передають Патріоти України з посиланням на 24 канал.

І якщо торгівлю харчами чи одягом ще можна якось виправдати, мовляв, бізнес – нічого особистого, то як вам докази того, що на п'ятий рік війни ми продовжуємо працювати на оборонний комплекс Росії?

Те, чим так полюбляє хизуватися країна-агресор – титан. Це найміцніший метал і основа оборонного будівництва. Не було б у східного сусіда виробництва титану, не полетіли б так жваво російські літаки та ракети, а ядерні підводні човни так і лишилися б у доках. Виробляють левову частину цього вкрай необхідного для оборонного будівництва елементу на Березняківському комбінаті у Сибіру. Цими потужностями володіє компанія VSMPO-AVISMA.

Закрадаються сумніви у суто "російськості" хваленого титану. Звідки ж у російського титану взявся український слід? Для розуміння варто зробити короткий екскурс в історію. І його нам провів Григорій Осауленко – один зі свідків зародку радянської титанової промисловості. Виявляється, що Україна не тільки навчила весь світ виробляти титан, а й дотепер лишається головним донором титанової сировини.

"Україна має великі запаси титанової, цирконової руди. Жила, яка тягнеться від Дніпропетровської області і до Житомирської, забезпечувала і буде забезпечувати нас найближчі 100 років", – пояснив Григорій Осауленко.

Отже, поклади руди є в Україні, а заводи, що перетворюють руду в у найміцніший метал – у Росії. "Ще з часів Радянського Союзу був цей виробничо-технологічний ланцюг", – сказав доктор технічних наук Михайло Поживанов.

Нонсенс, але на п'ятий рік неоголошеної війни на мирній українській території зійшлися пазли з двох ворожих сторін: українські ільменітові родовища і російська AVISMA.

Корпорація VSMPO-AVISMA – найбільший у світі виробник титану та продукції з нього. Була створена у 1998 році на базі двох заводів у Свердловський та Пермський областях Росії. У 2006 році AVISMA увійшла до складу державної корпорації "Рособоронекспорт", згодом її включили до іншої корпорації, теж державної – "Ростех", на чолі з одним з найбільш наближених до Путіна менеджерів – Сергієм Чемезовим.

Коштом кредитів державних російських банків у модернізацію та розвиток компанії інвестували більш ніж один мільярд доларів. Нині 50% акцій компанії формально належать її топ-менеджерам, за "Ростехом" же залишається блокуючи 25%, а також одна акція.

Насправді "Ростехнології" – це не просто державна компанія Російської Федерації, це цілий державний монстр. На корпорацію працює майже вся російська оборонка: від машино- і літакобудування, до концерну "Калашников". Потужна AVISMA, яка входить до їх числа, не лише експортує титан на Захід відомим компаніям, вона ще й постачає третину продукції компаніям "Сухой". Літаки якої, до речі, ледь не щодня показують у новинах про Сирію.

Виявляється, українська сировина іде на ракети "Булава" і "Тополь-М", та навіть ядерні підводні човни "Борей" та "Ясень". Питання лишень у тому, що секрет потужності AVISMA захований в нетрях центральної України.

"Демуринський гірничо-збагачувальний комбінат належав "Ростеху". І до сьогодні він лишається в їхній власності", – розповів Михайло Поживанов.

Демурінський ГЗК – територіально розташований в Дніпропетровської області. Активіст із Дніпра Максим Мельник, що кілька місяців досліджував це питання, зазначив, що ці поклади як і до початку донбаського конфлікту, так і зараз працюють на російську компанію.

Демуринський гірничо-збагачувальний комбінат на 99,9% належить кіпрському офшору Limpieza Limites. Утім, кінцевим бенефіціаром вказаний "Шелков Михайло Євгенович, Російська Федерація". Він же – заступник голови ради директорів корпорації VSMPO-AVISMA.

Пан Шелков – це один із топ-менеджерів російської VSMPO-AVISMA. У звітах компанії досі можна знайти згадки про українське родовище. На ньому та ще на низці директорів формально записана половина акцій компанії. Хоча 25% лишилися у власності державної корпорації "Ростех", тобто під прямим контролем російської влади. Утім, такий хід конем не допоміг приховати кінців.

Як Україна постачає сировину для виробництва титану – дивіться у програмі.