"Вірні "штики" президента": Як депутати від БПП заробляють в Одесі

Про це пише на сторінках Інформатора журналіст Олег Виговський, передають Патріоти України.

Брати Урбанські до недавнього часу уникали публічної політики та широкого розголосу своєї діяльності у ЗМІ.

Анатолій Урбанський очолює Одеську обласну раду, а його брат Олександр Урбанський обраний народним депутатом України. Обидва представляють партію влади – “Блок Петра Порошенка”.

В поле зору сім’ї Урбанських потрапила комунальна власність міста Одеси.

Як стало відомо з джерел в ЗМІ, брати Урбанські виводять з комунальної власності два пам’ятники архітектури. Одна будівля розташована на вулиці Дерибасівській 12, а друга на вулиці Ланжеронівській 15.

Схема виведення будівель з державної власності досить проста. Компанія, підконтрольна Урбанським, бере в оренду ці будівлі. Далі, після фіктивної реконструкції, пам’ятки архітектури викуповуються за залишковою вартістю. Інші компанії до конкурсу на оренду не допускаються, тому що їм надалі не підпишуть документацію, яка дозволяє реконструкцію об’єктів.

В результаті вищевказаних махінацій комунальна власність міста втратить 1300 квадратних метрів. В кінцевому підсумку клан Урбанських стане багатшим на 2 мільйони доларів, а Одеса втратить ще два пам’ятники архітектури.

Будинок Новікова на вулиці Дерибасівській 12 побудований в 1912-1913 роках. Архітектори – Ландесман Семен Андрійович і його учень Павло Лазаревич Славкин. Будинок будувався як прибутковий на замовлення родини власників канатного заводу Новікових. Фасад 5-поверхового будинку Новікова був вельми вдало оброблений новим в ті часи будівельним матеріалом “терразітом” – кольоровою штукатуркою з мармуровою крихтою, виробленим на харківському заводі “Терразіт” за німецькою ліцензією. Покриття збереглося до наших днів.

Прибутковий будинок полковника Григор’єва на вулиці Ланжеронівській 12 також побудований в 1912-1913 роках. Архітектор – Дмитренко Юрій Мелентьевич. В архітектурному проекті використані мотиви готики. Стрілчасті високі вікна різної ширини, декорування трилисниками. З площини стіни виступають напівкруглі пілястри, що перетікають в скеровані вверх колони, увінчані крилатими фігурами.

Також, брати Урбанські мають відношення до торгівлі зброєю та кількох офшорних компаній, наявність яких вони всіляко заперечують.

Ще на початку 90-х колишній капітан радянського торгового флоту, батько Олександра та Анатолія Ігор Урбанський став морським перевізником і власником групи компаній “Kaalbye”. Перевозили на судах не тільки нафту і апельсини.

У 1992-93 кораблі Ігоря Урбанського возили зброю зі складів Одеського військового округу до воюючої Грузії. В середині 90-х вони працювали з легендарним одеським торговцем зброєю Леонідом Мініним (по його біографії зняли фільм «Збройовий барон»), розвозячи зброю по країнах третього світу.

У 2001 році Урбанський брав участь у продажі Ірану та Китаю 20 ракет Х-55, а його корабель “Анастасія” возив в Анголу вантажі зброї і боєприпасів, виконуючи замовлення «Росвооружения».

Захоплена в 2008-му сомалійськими піратами “Фаїна” з танками і “Градами” на борту, за твердженнями представника ВМС США, була зафрахтована “Kaalbye Shipping Ukraine” Урбанського. Через кілька років саме “Kaalbye” здійснювала доставку комплексів С-300, проданих Росією до Венесуели.

А в 2013 році кораблі “Kaalbye Shipping” з вимкненими навігаційними сигналами, перевозили російську зброю для сирійської армії Асада – тим самим порушуючи міжнародне ембарго. Ця операція вимагала високого ступеня довіри між продавцем і перевізником. І таку довіру Урбанський заслужив завдяки своєму бізнес-партнеру Борису Когану – співзасновнику і директору “Kaalbye Shipping Ukraine”, який входить до складу ради директорів російської компанії “RT-Logistika”. У свою чергу, “RT-Logistika” перебуває у власності (51% акцій) російського державного холдингу “Russian Technologies”.

Не дивно, що Олександр Урбанський у Верховній Раді займає посаду голови підкомітету з питань морського і річкового транспорту.