Візит до друга Путіна, або Навіщо Петро Порошенко відвідав Сербію

Звісно ж, сенсаційних рішень візит не приніс.

Ключове досягнення – розширення безвізового режиму. Якщо досі українські громадяни могли безвізово їхати в Сербію на 30 днів, то тепер – на 90 за півроку. Втім, говорити про суттєвий вплив цього рішення не доводиться – небагато українців планували таке тривале відвідування Сербії.

А ще президенти оголосили, що домовилися про запуск прямого авіарейсу між країнами. Домовленість видається доволі дивною, враховуючи, що такий рейс вже було відкрито Air Serbia два роки тому, проте незабаром його скасували.

Та справжньою сенсацією стали не підписані документи, а слова Петра Порошенка. Вийшовши до преси разом із Вучичем, він заявив, що Україна і Сербія "не мають жодних проблем у двосторонніх відносинах".

"Україна і Сербія насправді дуже близькі. Наші мови дуже близькі. Я не потребую перекладу, коли пан Александар говорить сербською. Це ще одне підтвердження, наскільки близькі наші народи", – зазначив український президент.

Що характерно, формат президентського брифінгу не передбачав можливостей для журналістів поставити запитання. Це позбавило необхідності коментувати такі "дрібні" проблеми у стосунках, як, наприклад, участь сербських бойовиків на боці ОРДЛО, небажання офіційного Белграда карати їх за це, регулярні візити сербських політиків до анексованого Криму та на контрольований бойовиками Донбас, категоричну відмову Сербії від приєднання до санкцій, запроваджених через російську агресію, а також її постійне голосування проти резолюцій ООН щодо Криму.

А якщо до цього додати минулорічний дипломатичний скандал між країнами, то фраза про відсутність проблем дійсно виглядає сенсацією.

Але що змусило Порошенка “забути” про всі проблеми?

Загроза визнання Белградом Криму частиною РФ? Дійсно, сербська опозиція анонсувала відповідне голосування восени. Втім, реалії сербської політики полягають у тому, що ухвалення будь-якого важливого рішення неможливе без згоди Вучича. А сам Вучич неодноразово заявляв про неможливість такого признання. Тому цілком логічно, що за результатами переговорів президенти запевнили один одного у підтримці територіальної цілісності, а Порошенко на додачу заявив, що вирішення проблеми Косова можливе лише "компромісним шляхом з урахуванням інтересів Сербії".

Винятково економічні мотиви? Дійсно, попри погані політичні стосунки, торгові відносини між Україною та Сербією розвиваються досить вдало. Так, за результатами 2017 року вітчизняний експорт до балканської країни зріс на 9,4%, до $170,6 млн, а за перші чотири місяці нинішнього року – більш ніж у півтора рази (на 57,5%), до $93,8 млн.

Двозначними темпами зростає й сербський імпорт в Україну, проте – й це принципово – сальдо зовнішньої торгівлі залишається позитивним для України. Така ситуація робить доцільним створення зони вільної торгівлі – про таку можливість заявив і сербський президент.

То чи переважують зайві 60 днів сербського безвізу такі ризики?