Вказати Росії її місце: Як військова база на Азовському морі може вплинути на державу-агресора

"Так, в Азовському морі Росія зараз намагається тиснути на Україну. Коли вони «інспектують» цивільні судна, то затримують їх на кілька десятків годин, блокуючи навігацію. Фактично, приносячи збитки власникам суден. В результаті, компаніям не вигідно працювати з українськими портами – порти втрачають виторг. Таким чином Росія намагається примусити Україну сідати за стіл переговорів, ставлячи перед собою певні завдання. Наприклад, щоб ми забули про Крим, можливо, дозволити Росії пробити сухопутний кордон до Криму, відновили постачання води…

Нещодавно Державний департамент Сполучених Штатів зробив коротку заяву, що Росія перешкоджає цивільній міжнародній навігації в Керченській протоці та Азовському морі. Відповідь Росії була відповіддю боягуза. Буквально цитую відповідь російського посольства у США: «Ми нікого не затримуємо, це просто інспектування цивільних суден військовими суднами, відповідно до міжнародного права... ми на це маємо право...». А якби Росія поводила себе, як у 2014 році, вона б не звертала уваги на будь-які заяви, а просто затримувала кораблі та казала: «Це наше море, наша протока». Втім, вони бояться так робити, бо знають, що це є порушення міжнародного морського права, і можна отримати великі додаткові проблеми.

Також вони знають, що в міжнародному праві Крим залишився українським. А Керченська протока є вільною для використання будь-якою країною, особливо, Україною. Нагадаю, що досі існує угода між Україною та Росією про використання Азовського моря. В ній написано, що Керченська протока та Азовське море є внутрішніми водами, і використовуються Росією та Україною за взаємною згодою та взаємними переговорами з будь-яких проблемних питань. До речі, ще треба проаналізувати, треба нам цю угоду продовжувати чи ні. Бо нерідко Росія в міжнародних судах відповідає, що Азовське море та Керченська протока, на їхню думку, не підлягають міжнародному морському праву, бо є суб'єктом двосторонньої угоди.

На мою думку, Україна надто довго реагувала на події, протягом літа треба було працювати швидше. Втім, видно, що зараз у нас є чітка концепція дій. Продовження судових справ в міжнародних судах з міжнародного-морського права, нові позови. Паралельно – створення своїх військово-морських сил на Азовському морі. До 2014 року Азовське море було, фактично, демілітаризоване. Зараз це питання вирішується. Уряд повідомив, що до кінця року на Азовському морі буде створена Військово-морська база ВМС Збройних сил України. І це дуже добре, бо Росія не зможе діяти вже так нахабно.

Насправді, головне у Військово-морській базі - це створити систему управління та забезпечення базування сил та засобів. Тобто, це може бути корабельний склад, морська піхота, берегова оборона, морська авіація та інші сили та засоби, які забезпечують діяльність ВМС. З цього погляду, створити Військово-морську базу до кінця року можливо (а потім на її основі нарощувати сили можна до безкінечності…).

Потрібно мати певну ділянку, навіть цивільного порту, щоб забезпечити базування кораблів. Наскільки відомо, там нині знаходяться два катери «Гюрза-М», вони є невеликими, думаю, не буде проблем їх розмістити. До речі, ці катери ідеально підходять під Азовське море і можуть спокійно протистояти росіянам, в яких там подібні катери, але набагато старіші (деяким по сорок років). Також потрібно створити систему командування, зв’язку та управління. Вже оголошено, що буде створена ще одна бригада морської піхоти. Оскільки акваторія Азовського моря є невеликою, можна використовувати ракетні системи залпового вогню або артилерію сухопутних військ для підсилення берегової оборони ВМС.

Я би пропонував також здійснювати конвоювання цивільних суден, які рухаються з портів Бердянськ, Маріуполь до Керченської протоки й далі до Чорного моря. Адже військові кораблі України, так само як російські, мають право не тільки робити інспекцію, але й супроводжувати цивільні судна, зокрема, через Керченську протоку.

Звісно, росіяни будуть нас провокувати, можуть створювати небезпечні ситуації. Наприклад, наша «Гюрза-М» супроводжує цивільні судна, і росіяни починають рухатися, максимально наближатися до цивільних суден, порушувати правила навігації, намагатися стукнути бортом «Гюрзу». Навіть казати: «Далі підете, будемо стріляти...» Але я б не звертав на це уваги.

За всіма канонами міжнародного морського права, Керченська протока - вільна для проходу. Росія не має права її блокувати, і вони це знають. Тож і поводяться зараз як «гопніки» – намагаються налякати якимись «кастетами», але насправді, не можуть нічого зробити. Думаю, що росіяни чітко розуміють, якщо натиснуть на гачок, відкрито вистрелять і нанесуть шкоду українському військовому кораблю – це буде відкритий акт агресії. І Україна зможе діяти абсолютно адекватно.

Хочу уточнити деталь, яку не всі розуміють, а саме: військовий корабель з прапором держави – це є територія держави, командир корабля її представник. Якщо на військовий корабель здійснюється атака, це те саме, що дивізія противника перейшла кордон і почала рухатися на чужій території. Тож, вважаю, вони не посміють цього зробити. Якщо почнуть стріляти – це крах їхньої зовнішньої політики, нові санкції та проблеми.

Україні треба демонструвати свою присутність і своє право в Азовському морі. А права ми там маємо абсолютно такі ж, що росіяни. Вони кажуть, що військові кораблі мають право робити інспекцію: «Бо якісь цивільні судна можуть мати потенційну загрозу національній безпеці Росії…». Ми те саме можемо казати, і те саме можемо робити."