"Вибір у Путіна зараз - або йти на загострення, або гібридна капітуляція", - Піонтковський

"Вибір у Путіна зараз - або йти на загострення, або те, що я б назвав гібридної капітуляцією. Але він затягнув з цієї гібридної капітуляцією. Зверніть увагу, як посилилася позиція Заходу в останній спільній заяві Макрона і Трампа. Була така формула: відносини можуть повернутися до business as usual після виконання Кремлем Мінських угод.

Мався на увазі вихід з Донбасу, а Крим на деякий час виносили за дужки. Тепер всі заяви формулюються з припиненням агресії, з поверненням Криму і так далі. Захід консолідувався і прийняв рішення про те, що Путін представляє серйозну загрозу для Заходу в цілому, і вирішили на нього реагувати більш серйозно.

Наприклад, санкції. Я називаю санкції 6 квітня першими серйозними санкціями. Це конкретне заморожування, а потім і конфіскація коштів російської верхівки, включаючи Путіна. А це величезні кошти - трильйон доларів в США і близько півтрильйони в Великобританії.

Перші 24 названі. Піде й далі.

- Не зважаючи на те, що Путін є президентом країни, до нього можуть бути застосовані персональні санкції, його рахунки можуть бути заморожені?

- А у нього немає рахунків. Але зате рахунки його відомих фронтменів типу Дугіна вже заморожені. Серед цих 24 ви знайдете і прізвище Богданов - номінального власника "Сургутнефтегазу".

Ви запитаєте: чому саме Богданов, а не якийсь там Абрамович? А тому що американській фінансовій розвідці добре відомо, що це найбільший гаманець Путіна, що близько 50% акцій "Сургутнафтогазу" належать особисто Путіну. Так що всі ці гаманці будуть демонстративно випотрошені.

- На сході України останнім часом спостерігається загострення. На вашу думку, з чим це пов'язано? Чи можна говорити про якусь нову, небезпечну для нас, тенденцію або це звичайне явище?

- Це і звичайне явище. "ДНР" і "ЛНР" живуть своїм власним життям, вони зацікавлені в нагнітанні напруженості, тому що в разі якихось компромісів мова йде про їх ліквідацію.

І це частина тієї дилеми, яка стоїть - не тільки особисто перед Путіним, а й перед усією російською владою. Я перерахував 3-4 ляпаси, які Москва отримала за останні 2-3 тижні, і це буде продовжуватися.

Ще раз повторю: в цьому патовому стані це найгірше і найганебніше для Кремля. Тому він стоїть перед вибором: або ескалація, або гібридна капітуляція.

- Україна прийняла рішення про вихід з СНД. Якою може бути реакція Москви? Або це досить формальне об'єднання, і вихід або невихід України з нього нічого не значить?

- Ніякою. Тим більше що формально Україна не була членом СНД - вона не ратифікувала Статут СНД. Дивно, що на четвертий рік війни Україна і Росія підтримують між собою політичні відносини, але це вже внутрішньоукраїнське питання, в яке я не хочу втручатися.

- Можливо, ви чули про ініціативу з надання українській православній церкві статусу автокефальної. В даний час це питання обговорюється на Синоді Константинопольського патріархату. Президент Порошенко надає цьому дуже велике значення в контексті становлення України як незалежної держави. На вашу думку, наскільки це важливий крок? Чи піде Константинополь назустріч Україні?

- Повністю згоден. Це дуже важливий аспект незалежності України. Тим більше, що ясно: Московська патріархія - це таке відділення КДБ.

І взагалі, якщо вже ви мене втягнули в цю внутрішньоукраїнську дискусію, я вважаю, що при всіх претензіях до Порошенка, перш за все, щодо глибині економічних реформ в Україні, я високо оцінюю його дипломатичну діяльність. Цей фронт - підтримка Заходу - він витримує блискуче.

Ви пам'ятаєте, що починалося з дуже млявою реакції Заходу. У перші тижні - заява тодішнього глави НАТО Столтенберга про те, що ні в якому разі не буде військового втручання. Або слова Обами в інтерв'ю журналу Atlantic, суть яких зводилася до наступного: ну, що поробиш, росіянам хочеться згвалтувати Україну набагато більше, ніж нам її захистити.

При такому настрої Заходу було дуже важко організувати підтримку. І це заслуга Порошенка. Звичайно, це багато в чому заслуга і Путіна, який відкрив ще цілий ряд фронтів агресії проти Заходу.

Але в цілому, якщо порівнювати сьогоднішню підтримку Заходу і ту, яка була 4 роки тому - це, безумовно, перемога. Зрозуміло, не тільки особисто пана Порошенка, але української дипломатії в цілому. Але за зовнішню політику в Україні відповідальний президент."