Виборчі перегони починаються: Політолог про парад кандидатів у президенти та партій до Верховної Ради у 2018-му

"У 2019-му відбудуться президентські і парламентські вибори. Так, останні два роки не вщухають розмови про дострокові вибори до Верховної Ради. Дехто подейкує навіть про можливість позачергових президентських виборів. І дострокові вибори для України — справді не рідкість. За 26 років існування незалежної держави у нас тричі відбулися позачергові парламентські вибори і двічі — позачергові президентські вибори.

Однак дострокові вибори глави держави і Верховної Ради в 2018-му пройдуть лише в разі виникнення масштабної політичної кризи. Потенційно це може статися в результаті різкого посилення протестного руху противників президента Порошенка і приєднання до цього руху здебільшого опозиційних сил. Якщо продовжаться поточні конфліктні тенденції, то взимку і навесні 2018 року можлива підвищена політична турбулентність. Якщо ж кризи вдасться уникнути, то з осені наступного року країна почне стрімко вкочуватися в президентську виборчу кампанію.

Шоу стартує

У разі некризового розвитку подій провідні сили поступово зосередяться на підготовці до майбутніх виборів. Напевно знову загостриться війна електоральних рейтингів. У досить широкому сегменті громадянського суспільства, що не підтримує жодного з нинішніх фаворитів, можливі кастинги потенційних кандидатів на вищу державну посаду. У зв'язку з цим можуть відбутися українські "праймеріз". З осені 2018-го стартує шоу-презентація, карнавальний парад майбутніх кандидатів на пост президента України.

Природно, актуалізується традиційна дискусія про доцільність єдиного кандидата від опозиції. Але оскільки у нас дуже різнорідна і плюралістична опозиція, то єдиного кандидата не буде. Навпаки — має бути різноманітність політичних номінацій серед претендентів на пост глави держави. Кількох антикорупціонерів і як мінімум двох антимайданних реваншистів, претендентів на роль сильної руки і войовничо патріотичних лідерів, захисницю і захисників знедолених. Зрозуміло, в числі номінацій кандидатів буде і гарант стабільності. Тільки до кінця року ми дізнаємося, чи піде на президентські вибори Святослав Вакарчук.

З осені 2018-го навколо потенційних фаворитів президентських виборів почнуть оформлятися передвиборчі союзи. І ми нарешті побачимо офіційні заручини між Блоком Петра Порошенка і Народним фронтом, хоча не всі народофронтовці приєднаються до цього союзу.

Боротьба з корупцією і Конституція

Останні 15 років майже незмінний атрибут року, що передує президентським виборам, — спроби конституційних змін. У наших умовах це політико-правова технологія забезпечення та/або узгодження інтересів еліт напередодні проблемних президентських виборів з невизначеним результатом. Для внесення змін до Конституції України потрібні дві парламентські сесії поспіль, тому в разі необхідності цей процес варто починати не пізніше ніж за рік до виборів глави держави. Дискусія про доцільність чергової зміни форми правління в Україні вже почалася. Але ймовірність відповідних правок буде залежати від двох чинників — згоди на це Порошенка і наявності конституційної більшості (не менше 300 народних депутатів), готової підтримати зміни в Основному Законі. Поки і з тим і з іншим проблеми. Але якщо невизначеність результату президентських виборів зросте, то збільшиться і ймовірність конституційної корекції форми правління в Україні. Але що точно можливо в 2018-му, так це конституційне урізання депутатської недоторканності за формулою, запропонованою президентом, тобто з 2020 року.

Також в 2018-му нас чекає чимало бурхливих подій навколо антикорупційних інституцій і в сфері боротьби з корупцією. У НАБУ і САП з'являться нові резонансні справи з високопоставленими фігурантами. І це викличе новий сплеск політичної і міжвідомчої боротьби навколо антикорупційних інституцій. Для керівництва НАБУ і САП серйозними викликами стануть не тільки аудит їхньої діяльності, а й судові процеси по резонансним справам (Насиров, Мартиненко, бурштинова справа). Якщо під час публічних розглядів проявиться слабкість доказової бази, зібраної детективами НАБУ, і серйозні процесуальні порушення, це може стати вагомим аргументом для нової атаки на керівництво НАБУ і САП. Але я не очікую і виправдувальних вироків по всім гучним справам НАБУ і САП. Якщо деякі суди у цих справах затягнуться до початку президентської виборчої кампанії, то когось із фігурантів резонансних справ доведеться принести в жертву, щоб показати конкретні результати боротьби з корупцією.

Інтрига з антикорупційними судами не стільки вирішиться, скільки перейде в площину довгограючих бюрократичних процедур. Поки буде остаточно прийнятий відповідний закон, поки почнеться і завершиться конкурс з формування складу цих судів, пройде чимало часу. Судячи з того, як довго проходять у нас конкурси по формуванню нових правових інститутів, антикорупційні суди запрацюють не раніше 2019 року.

Без реформ

У передвиборний рік не варто очікувати нових великих реформ. Загальне політичне правило (не тільки у нас, але і за кордоном) — перед виборами небезпечно проводити інституційні зміни, які можуть неоднозначно сприйматися виборцями і будуть використані в якості теми для критики з боку опозиції. Уряд Володимира Гройсмана вже анонсує, що зосередиться на практичній реалізації реформ, прийнятих восени 2017-го. І для президента, і для уряду пріоритетні соціальні програми. Однак ресурси для їх реалізації обмежені — перш за все через істотні виплати за зовнішніми боргами.

За некризового розвитку подій малоймовірно, що відбудеться зміна уряду. У парламенті у опозиції немає голосів навіть для ініціювання вотуму недовіри Кабінету міністрів. Відносини між президентом і прем'єром нормалізувалися і навіть зміцнилися. До того ж, в наших умовах міняти прем'єра напередодні президентських виборів ризиковано, це може дестабілізувати політичну ситуацію."