Таке зізнання він зробив в інтерв'ю "Радио свобода", передають Патріоти України.

За його словами, колишні бранці бойовиків після звільнення потребують постійно медичної і психологічної допомоги. Ускладнення фізичного і психологічного характеру зазвичай проявляються через три місяці, іноді і через рік.

"Коли я звільнився з полону, у мене був широкий набір всяких хвороб, я схуд на 25 кг (на момент звільнення я важив 40 кг) і видавав тваринні звуки, що нагадують гавкіт собаки. Це було найтяжчою спадщиною полону. Уявіть, коли з тебе вивергається "лава" різних тваринних звуків, яку неможливо зупинити або заглушити. Повірте, це дуже боляче і емоційно важко! Мені доводилося постійно прикривати обличчя і просити вибачення у співрозмовників, пояснюючи, що це не заразно. Але багато хто все одно відверталися, особливо важко находиться було в громадських місцях, де тобі починають робити зауваження або дорікати в тому, що є рознощиком зарази. Це дуже важко було пережити", - розповідає Поляков.

Він зазначає, що тільки через два роки після полону фахівцям вдалося знайти причину цього "тваринної вимови". "Мене підлікували, але сказати, що остаточно я від цього позбувся, не можна! Доводиться лягати в лікарню кожні півроку, все це на платній основі", - зізнається колишній полонений.

За словами Полякова, він так і не зміг адаптуватися до мирного життя. Переживати складності йому допомагає робота над законом про статус полонених.