Взаємний вплив: Чи готові українські школярі, батьки та вчителі сприймати ЛГБТ-учнів?

Про це спеціально для УП.Життя пише правозахисниця Єлизавета Кузьменко, передають Патріоти України.

"- Мам, у нас одна дівчина перейшла до іншої школи післябатьківських зборів, які ти прогуляла.

- Чому?

- Бо класна керівничка розповіла батькам, що в класі є лесбіянка. Апотім одна мама розповіла це вдома сину. А той прийшов у клас іпочав глузувати.

- А що це правда про лесбіянку?

- МААА, ти що, не толерантна?!

- Та я просто цікавлюсь.

- Правда, лесбіянка. І що тут такого?!

Допис із такою розмовою з донькою нещодавно виклала на своїй сторінці у мережі Facebook журналістка Олена Адаменко.

"Хочу поцікавитись вашою думкою, сексуальна орієнтація підлітків –це взагалі тема для обговорення на батьківських зборах?", – запитала дописувачка в аудиторії.

Не можу коментувати, чи дійсно так сталося, що вчителька зробила аутинг (тобто повідомила про сексуальну орієнтацію без дозволу) дитині й таким чином порушила етичні норми викладання, чи дійсно сама дитина ідентифікує себе як лесбійку і чи дійсно був булінг, що по-суті є травлею дітей своїх однокласників в школі.

Однак, про що точно можна говорити вже зараз, дитина чи підліток у школі має право бути собою незалежно від своєї сексуальної орієнтації, гендерної ідентичності, кольору шкіри, наявності інвалідності, походження чи майнового стану.

Школа – це не місце для булінгу і залякувань, школа – це місце для навчання.

ЛГБТ-учні (лесбійки, геї, бісексуальні та трансгендерні люди) в школах є і будуть, досить закривати на це очі і робити вигляд, що нічого не відбувається.

19 вересня цього року Європейська комісія проти расизму та нетерпимості Ради Європи, яка є незалежним контрольним органом з прав людини, оприлюднила нову доповідь щодо України.

В своїй доповіді комісія дійшла висновку, що дискримінація ЛГБТ має місце в кожній сфері життя.

В організації, що займаються захистом прав ЛГБТ в Україні вважають, що найчастіше вона відбувається в сфері зайнятості, освіти, медичного обслуговування та ставленні правоохоронних органів.

Якщо говорити про освіту, то комісія відмічає, що близько третини ЛГБТ осіб, що приймали участь в одному з досліджень, повідомили про упереджене ставлення з боку вчителів.

Вони заявили, що у випадках, коли учнів "викривали" у школі, шкільна адміністрація робила дуже мало або взагалі нічого, щоб захистити їх від гомофобних образ з боку інших учнів, а іноді члени персоналу самі брали участь у цькуванні.

Комісія рекомендує реалізувати заходи навчання педагогів з метою сприяти розумінню й поважанню ЛГБТ учнів у школах та попередити знущання з них.

Ще влітку цього року Міністерство освіти і науки передало на громадське обговорення проект нового Державного стандарту початкової загальної освіти.

З вересня 2017 року він проходив пілотну перевірку, для чого було відібрано 100 шкіл з усіх областей України.

Вже з 2018 року планується, що цей стандарт починає функціонувати для перших класів в повну силу по всіх школах.

Серед очікуваних результатів, наприклад, для учнів 1-2 клас є вміння захищати права людини (розпізнати вчинки і слова, які можуть підтримати або образити, а також поважати різноманітність, справедливо ставитися до інших).

Для учнів 3-4 класів потрібно мати компетенції спілкування, враховуючи особливості інших людей, пояснювати, чому потрібно діяти справедливо, не порушувати прав інших дітей, виявляти та засуджую такі вчинки, вміти пояснити до кого можна звернутися.

Окремо присвячено увагу булінгу в школах, учні мають відслідковувати, коли їх або інших ображають або принижують та знати, як діяти в таких ситуаціях.

Складний процес змін в освіті вже розпочався, залишилося розпочати змінювати своє сприйняття, вчитися чутливості до толерантності.

Як говорить відома дитяча та підліткова психолог Світлана Ройз: "Тема толерантності – одна з ключових зараз. Причому, вона актуальніше для дорослих, більше, ніж для дітей.

Діти зараз – менш емпатичні (і це величезна, і найважливіша проблема, і тема для роботи), але в більшій мірі толерантніше, ніж їхні батьки"."