"За що стояв Майдан": У чому підозрюють та за що судять екс-посадовців часів Януковича

У суді по суті розглядається справа про «державну зраду» Віктора Януковича, «закони 16 січня», «референдум» в Луганську. Кілька проваджень щодо колишніх посадовців ГПУ готує до передачі в суд. Та жоден із членів команди екс-президента не перебуває в розшуку Інтерполу, йдеться в матеріалі видання "Лівий берег", передають Патріоти України.

"Лівий берег" розповідає про справи щодо Андрія Клюєва, Сергія Клюєва, Віталія Захарченка, Олени Лукаш, Артема Пшонки, Віктора Пшонки, Віктора Ратушняка, Сергія Арбузова, Юрія Іванющенка, Дмитра Табачника, Раїси Богатирьової, Едуарда Ставицького, Юрія Колобова.

Андрій Клюєв

Екс-секретар Ради національної безпеки та оборони та глава адміністрації Януковича фігурує в якості підозрюваного в кримінальному провадженні, що стосується заволодіння у 2008 році акціями ВАТ «Завод напівпровідників», а також коштами держбюджету на суму 170 млн 81 тис грн., сплаченими заводу у 2010 році. В його діяльності, на думку ГПУ, був зацікавлений особисто Андрій Клюєв. У цьому провадженні фігурує екс-керівник Державного агентства з інвестицій та розвитку. Ймовірно, йдеться про Олександра Тарана.

Колишнього голову АП підозрюють в тому, що за його вказівкою міліція перешкоджала проведенню акцій протестів на Майдані Незалежності в Києві 30 листопада 2013 року, а також проявляла насильство до учасників мітингу.

У січні минулого року Печерський райсуд Києві відмовив ГПУ провести спеціальне досудове розслідування у цій справі стосовно Клюєва, зважаючи на те, що, за твердженнями прокуратури, він переховується від притягнення до кримінальної відповідальності та перебуває поза межами України.

Суддя Віталій Писанець вирішив, що прокуратура направила повідомлення про підозру на неправильну адресу, а сам підозрюваний не перебуває в розшуку щодо «справи Майдану».

Крім цього, суд вирішив, що інформація про перебування Клюєва в Росії є припущенням і документально не підтверджена. Тож суддя повернув клопотання ГПУ як таке, що не відповідає нормам Кримінально-процесуального кодексу.

Генпрокуратура також перевіряє, чи причетний Андрій Клюєв до діяльності службових осіб державних банківських установ та осіб, під контролем яких перебували компанія Activ Solar GmbH і «Завод напівпровідників», до укладення у 2009 році договорів кредиту та купівлі-продажу облігацій державної зовнішньої позики, внаслідок чого відбулося заволодіння близько 610 млн. гривень з держбюджету. У лютому 2016 року ця компанії збанкрутіла. У травні минулого року Андрія Клюєва зняли з розшуку Інтерполу. Він перебуває у державному розшуку.

Сергій Клюєв

Сергій Клюєв, якого Верховна Рада позбавила депутатського мандату у червні 2015 року, перебуває в статусі підозрюваного по справі, котра стосується придбання ним у 2013 році ТОВ «Танталіт». Як зазначається в матеріалах розслідування, такі дії були пов’язані з легалізацією привласнення комплексу будівель та споруд «Пуща-Водиця» урочища Межигір’я, наданні таким чином Януковичу неправомірної вигоди у розмірі 146 млн. 629 тис. 340 грн. та оплати у 2013-2014 роках комунальних платежів за проживання екс-президента у вказаному комплексі.

Сергій Клюєв, як і його брат, перебуває в якості підозрюваного у справі щодо заволодіння акціями «Заводу напівпровідників». Арештований житловий будинок Клюєва, шість присадибних земельних ділянок у Київській області, квартира у Донецькій області, автомобіль та 48 банківських рахунків (сума не відома), два рахунки у банку Австрії, один – у Швейцарії (сума не відома), квартира та машиномісце у Києві, корпоративні права шести суб’єктів господарювання (акціонерні товариства та товариство з обмеженою відповідальністю).

Сергія Клюєва оголошено в розшук. До березня 2017 року він перебував і в міжнародному розшуку, поки Генеральний секретаріат Інтерполу не видалив зі своїх файлів дані про нього. Щоправда, згодом у бюро Інтерполу пояснили, що не видаляли його дані, а лише обмежили до них доступ.

Віталій Захарченко

Міністру внутрішніх справ часів Януковича ГПУ інкримінує те, що він, перебуваючи на посадах в органах державної влади, брав участь у створенні та діяльності злочинної організації під керівництвом колишнього президента та вчинив ряд злочинів.

Так, за повідомленням ГПУ, у період з листопада 2013 року по лютий 2014 року він перешкоджав проведенню у Києві акцій протесту, виходив за межі своїх прав та повноважень, надаючи вказівки підпорядкованим працівникам про застосування надмірної сили, спеціальних засобів, техніки та вогнепальної зброї для силового розгону учасників акцій протесту у центрі Києві.

Захарченко також підозрюється в організації незаконного озброєння працівників відповідних правоохоронних органів та цивільних осіб (так званих «тітушок») вогнепальною зброєю, а саме автоматами Калашникова калібру 5,45 мм і бойовими припасами до них, у тому числі із запасу Головного управління Міністерства внутрішніх справ в Києві, частина з яких була втрачена. Генпрокуратура оцінює такі втрати МВС у 2 млн. 146 тис 713 грн.

Крім того, Захарченко виступає в якості підозрюваного в кримінальному провадженні щодо розстрілу учасників акції протесту на вулиці Інститутській. Так, за інформацією ГПУ, він організував вчинення підлеглими йому правоохоронцями дій, що виходять за межі наданих прав і повноважень, що супроводжуються насильством, застосуванням зброї та спеціальних засобів, а також вчиненням терористичного акту на вул. Інститутській, що призвело до загибелі 77 осіб та понад 500 осіб.

Нагадаю, що під час допиту Януковича в якості свідка у справі про розстріли на Майдані у листопаді 2016 року він сказав, що «наказ стріляти по протестувальниках віддав, напевно, Захарченко».

ГПУ проводить розслідування щодо причетності Захарченка до організації незаконного постачання спеціальних засобів з Російської Федерації, митне оформлення який обійшлося у 1 млн. 177 тис. 203 грн. За твердженнями ГПУ, ці спецзасоби застосовувались під час акцій протесту в столиці з метою їх розгону.

Захарченко перебуває в статусі підозрюваного по справі щодо діяльності ТОВ «Рекламна агенція «Жорсонк». Зокрема, ГПУ підозрює його в тому, що на посаді голови Державної податкової служби, а згодом – міністра внутрішніх справ (протягом жовтня-грудня 2011 року) він одержав від не встановлених слідством осіб 1 млн. 200 тис. грн. за непроведення податкових перевірок цього товариства.

Як пишуть «Наші гроші», слідство з’ясувало, що «Жорсонк» виплатило 1,20 млн грн. Захарченку для прикриття незаконності джерел походження доходів.

Захарченко оголошений в розшук. Печерський райсуд Києва наклав арешт на його житловий будинок у Донецькій області, ¼ квартири, гараж, машиномісце у Києві та 585 тис. грн., що перебували на рахунках в українських банках.

Олена Лукаш

Екс-міністр юстиції підозрюється в тому, що, працюючи міністром юстиції, за попередньою змовою зі службовими особами ТОВ «Європейська правова група» і фізичними особами-підприємцями, протягом серпня 2013 року – січня 2014 заволоділа державними коштами в сумі 2,523 млн гривень, провівши фіктивні тендери в рамках загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства ЄС.

У листопаді 2015 року апеляційний суд Києва обрав для Лукаш запобіжний захід у вигляді застави у 2 млн. 557 тис. 800 гривень. Арештовано три квартири екс-міністра юстиції. З березня 2014 року вона перебуває в списку санкцій Євросоюзу.

У цьому ж провадженні ГПУ повідомила про підозру службовим особам Мін’юсту, а також ряду приватних підприємців. Кілька разів досудове розслідування щодо Лукаш призупиняли слідчі ГПУ. Правоохоронці також перевіряють, чи причетна Лукаш до придбання її матір’ю-пенсіонеркою житлового будинку у Києві вартістю близько 16 млн. гривень.

Артем Пшонка

Колишній народний депутат Артем Пшонка оголошений у державний розшук у зв’язку з підозрою, що він спільно зі своїм батьком – Генпрокурором Віктором Пшонкою – у 2013 році заволодів державними коштами в сумі 69 млн. 63 тис. 535 грн., призначеними на ремонт та реконструкцію адміністративних будівель Генеральної прокуратури, переказавши ці кошти на рахунок фіктивної фірми ТОВ «Телсі» за нібито виконані роботи.

ГПУ також перевіряє причетність Пшонки до заволодіння у січні 2014 року 50 млн грн ПАТ «Банк Перший», стабілізаційним кредитом Нацбанку.

Віктор Пшонка

Щодо Пшонки-старшого, то він перебуває в статусі підозрюваного по тій же справі, що і його син – щодо заволодіння державними коштами, виділеними на ремонт будівлі Генпрокуратури.

В рамках цього провадження суд наклав арешт на будинок Пшонки у Київській області, рахунки в банках на суму понад 250 тис. грн. та понад 47 тис. грн., земельні ділянки та об’єкти нерухомості, розташовані в Київської області.

Віктор Пшонка також перебуває в статусі підозрюваного в кримінальному провадженні щодо злочинної організації на чолі з Януковичем. Слідство інкримінує екс-генпрокурору те, що він неодноразово впродовж 2013-2014 року використовував свою владу, спрямовуючи діяльність органів прокуратури на протидію проведенню мирних протестів.

В рамках цього провадження суд наклав арешт на дві ікони, 16 картин та годинник з будинку Пшонки. Вони перебувають на зберіганні в Національному художньому музеї України. Пшонка оголошений у державний розшук.

Віктор Ратушняк

Екс-заступника міністра внутрішніх справ Віктора Ратушняка ГПУ підозрює у створенні та діяльності злочинної організації Януковича. Зокрема, у перешкоджанні мітингів в Києві в листопаді 2013-лютому 2014 року, що призвело до важких наслідків. У зв’язку з цим, судовим рішенням арештовано автомобіль, судно, причіп та 90 тис грн на банківських рахунках, що належали Ратушняку.

Він перебуває також в матеріалах слідства в якості підозрюваного у провадженні щодо розстрілів на Майдані з 18 по 20 лютого 2014 року.

Ратушняк також підозрюється в справі щодо експорту спецзасобів з Росії у січні 2014 року, які, за даними ГПУ, були прийняті на озброєння МВС та застосовувались під час розгону акції протесту на Майдані Незалежності.

ГПУ перевіряє причетність екс-заступника Захарченка до фінансування акцій Антимайдану за рахунок державних коштів. З жовтня 2014 року Ратушняк перебуває в розшуку.

Сергій Арбузов

Колишній голова Національного банку Сергій Арбузов підозрюється в тому, що упродовж 2011 – 2013 років розтратив державні кошти Нацбанку на суму 220 млн. грн., які були витрачені на створення афілійованого із ним ТОВ «Банківське телебачення» (телеканал «БТБ»).

Печерський райсуд Києва арештував наступне майно Арбузова та його дружини: 22 рахунки у банках на суму 50,8 млн. грн., 100 тис. євро, 2,2 млн. доларів США, а також цінні папери на суму 9,7 млн. доларів США, п’ять автомобілів та трицикл, 17 об’єктів нерухомого майна (будинки, квартири, земельні ділянки, нежитлові приміщення), що належить близьким родичам Арбузова та було придбане у період вчинення ним кримінального правопорушення, рахунки компаній-нерезидентів (Кіпр), підконтрольних Арбузову, у банківській установі Латвії на загальну суму 49,51 млн. доларів США; поточні рахунки та рахунки в цінних паперах цих компаній у банківських установах України на загальну суму 1,395 млрд. доларів США.

У січні цього року Луценко заявив, що ГПУ повідомила про нову підозру Арбузову за фактом співучасті в заволодінні коштами ДАТ «Чорноморнафтогаз» у сумі 3,2 млрд гривень при покупці двох самопідйомних бурових установок В312 і В319 (так звані "вишки Бойка".

Як повідомлялось у ЗМІ, Арбузов проходить по справі за фактом невиконання умов приватизації "Укртелекому" щодо створення виділеної телекомунікаційної мережі спеціального призначення.

Правоохоронці перевіряють також невідповідність даних декларації Арбузова про отримані доходи та витрати. Зокрема, за 2011 рік він задекларував сукупний дохід у 2,46 млн. гривень. Водночас поклав на рахунки в банках 2,13 млн. грн., як зазначає ГПУ, походження яких не відоме. За даними ГПУ, впродовж 2011 року тільки на власні поточні рахунки в «Ощадбанк» Арбузов вніс більше, ніж задекларовано за цей період, а саме: 156,78 тис. євро (1,56 млн. грн.), 57,18 тис. доларів США (428,64 тис. грн.) та 666, 44 тис. грн. Таким чином, 2,65 млн грн. Розслідування за цими фактами наразі триває.

Останні судові рішення, опубліковані в Єдиному реєстрі судових рішень, стосуються оскарження арешту майна Арбузова. У січні 2018 року Апеляційний суд Києва відмовився зняти його.

Юрій Іванющенко

Колишній «регіонал» Юрій Іванющенко також перебуває "під прицілом" ГПУ. Його прізвище значиться в кількох кримінальних провадженнях.

Так, його підозрюють у тому, що, будучи народним депутатом з 2011 по 2014 роки, він отримав неправомірну вигоду майнового характеру в особливо великих розмірах.

Зокрема, у декларації за 2011 рік він вказав дохід у 5 млн. 140 тис. 346 грн., зокрема заробітна плата та інші виплати становили 171 тис. 689 грн., дивіденди і відсотки – 4 млн. 933 тис. 807 грн. На рахунках у банках та інших фінансових установах він тримав 26 млн. 738 тис. 744 гривень.

За 2013 рік його дохід становив 5 млн. 60 тис. 61 грн., зокрема заробітна плата та інші виплати й винагороди – 171 тис. 181 грн., дивіденди і відсотки – 4 млн. 888 тис. 880 грн. На рахунках у банках та інших фінансових установах він тримав 27 млн. 172 тис. 255 гривень. При цьому члени сім’ї Юрія Іванющенка, згідно з декларацією, доходів не мали.

Водночас досудовим розслідуванням встановлено, що на рахунках Іванющенка в банках Швейцарії «заморожені» активи на суму 72 млн. швейцарських франків, що за курсом Нацбанку у 2014 році дорівнювало 649 млн. 820 тис. 304 грн. Тож його підозрюють в отриманні неправомірної вигоди.

Екс-нардеп також підозрюється в організації розкрадання «кіотських коштів» – понад 177 млн. грн. під час укладення договорів між ДП «Держекоінвест» та ТОВ «Карпатибудінвест».

Йдеться про розкрадання коштів, виділених на виконання капітального ремонту 38 об'єктів соціальної сфери в Луганській області, тобто в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Це стало перешкодою для проведення процесуальних дій слідчими ГПУ.

В рамках цього кримінального провадження суд арештував п’ять автомобілів Іванющенка, рахунки в банках на суму 34 тис. 856 грн., 193 тис. 338 доларів США та 315 тис. 710 євро, рахунки в банках Латвії на 30 млн. 80 тис. 150 доларів США та 1 млн. 375 тис. 197 швейцарських франків, а також банківський рахунок в Марокко на 515 тис. євро.

Порушення кримінального провадження щодо «кіотських коштів» чимало разів оскаржувалось захисником Іванющенка та слідчим ГПУ.

Генпрокуратура також підозрює Іванющенка у заволодінні часткою у статутному фонді ТОВ «Промринок», розташованого на території Одеської області (ринок «7-й кілометр»), та завдання збитків колишнім власникам цього товариства на суму 181 тис. 500 грн у 2013 році. За результатами цього розслідування у вересні 2016 року повідомлено про підозру трьом особам, у тому числі Іванющенку.

Усі кримінальні провадження стосовно Іванющенка були об’єднані. У лютому минулого року Вищий спецсуд із розгляду цивільних і кримінальних справ прийняв рішення про закриття справи стосовно екс-нардепа. Однак, у жовтні минулого року після рішення Верховного Суду справу передали на новий розгляд.

Іванющенка оголошено в розшук. Щоправда, США і ЄС зняли з нього санкції.

Дмитро Табачник

Екс-міністр освіти і науки підозрюється в тому, що за змовою зі службовцями міністерства, власниками і керівниками ряду приватних підприємств у період 2011-2013 років заволодів державним майном підпорядкованих міністерству підприємств вартістю понад 35 млн. грн.

Як йдеться в окремих судових рішеннях, слідством встановлено, що кілька підприємств, котрі причетні до оборудки, мають спільну адресу - м. Київ, вул. Сагайдачного, буд. 37, спільного директора і бухгалтера та засновницький склад – Компанія «Роберваль Холдінгс Са» (RobervalHoldings S.A.), власником якої є громадянин Китаю, що отримав посвідку на тимчасове проживання в Україні до 2024 року.

Під час слідства також встановлено, що відповідно до руху грошових коштів на рахунках, які відкриті в банках України та належать вищепереліченим підприємствам, основним контрагентом їх була компанія «DenstonTradingLimited», зареєстрована в Лондоні.

Як йдеться в судових рішеннях, опублікованих в Єдиному реєстрі судових рішень, з червня 2011 по лютий 2016 року між «DenstonTradingLimited» та вищевказаними підприємствами проведено фінансових операцій на загальну суму 10,95 млн. дол. США та 18,69 млн. грн. (еквівалент 121,81 млн. грн.), пов'язаних, в основному, з переказом та списанням валютних коштів через рахунок у банку «DANSKE BANK A/S ESTONIA BRANCH» в Талліні. Після наведення цих даних суд задовольнив клопотання прокурора щодо надання доступу до документів, які знаходяться у володінні банку, аби встановити, чи причетний екс-міністр або наближені до нього особи до обігу коштів.

Крім цього, суд арештував 14 рахунків Табачника на суму 68 тис грн., а також майно його матері – будинок, земельну ділянку в Київській області, квартиру у Києві.

ГПУ також перевіряє причетність Табачника до зловживання службовим становищем під час надання вказівки керівникам вищих навчальних закладів про укладення контрактів з ТОВ «Імперія-Інфо» для розміщення інформації про ці заклади, внаслідок чого вказані ВНЗ, у тому числі й ті, які фінансуються з держбюджету, втратили понад 24,6 млн. гривень, а також до закупівлі державною науковою установою «Інститут інноваційних технологій і змісту освіти» за бюджетні кошти непридатних для навчання дітей підручників за завищеними цінами у підконтрольних йому підприємств (збитки – понад 10 млн. гривень).

Слідчі поліції перевіряють причетність Табачника до заволодіння службовими особами Кабміну чотирма картинами художника М. Глущенка загальною вартістю більше 2,5 млн. грн., які перебували у службовому кабінеті екс-міністра.

Так, Національний художній музей передав 25 картин до Секретаріату Кабміну у серпні 2001 року, в тому числі чотири полотна Глущенка. У 2008 році під час перевірки не знайшли двох картин. Ще через два роки не було чотирьох картин. Під час наступної перевірки, йдеться в окремих судових рішеннях, були повернуті два полотна, однак слідчі підозрюють підміну оригіналів підробками.

Раїса Богатирьова

Щодо колишньої очільниці міністерства охорони здоров’я ГПУ розслідує провадження за фактом закупівлі у 2012 році міністерством у ПАТ «Фармстандарт-Біолік» імунобіологічних препаратів, лікарських засобів, виробів медичного призначення і обладнання, внаслідок чого вона, ймовірно, заволоділа бюджетними коштами на суму 6,5 млн. грн.

У листопаді 2016 року Печерський райсуд Києва дав дозвіл на проведення спеціального досудового розслідування по цій справі. Щоправда, наразі не відомо, на якій стадії воно перебуває.

Богатирьову оголошено в розшук, а також накладено арешт на її майно: дві квартири, нежитлове приміщення та апартаменти у Києві, квартиру в Ялті, три будинки в Обухівському районі Київської області, чотири банківські рахунки та вилучені під час обшуку 30 тис. 850 грн., 1650 євро, $1500, золотий злиток вагою 2,5 грам, пам’ятні монети, предмети та ікони, що мають історико-культурну цінність.

Едуард Ставицький

Екс-міністр енергетики та вугільної промисловості підозрюється у тому, що, будучи головою «Надра України», за попередньою змовою з Януковичем та іншими особами заволодів державним майном, а саме будівлями, спорудами та земельною ділянкою комплексу відпочинку «Пуща-Водиця» урочища «Межигір’я» вартістю понад 540 млн. гривень.

У липні 2016 року ГПУ звернулась до правоохоронних органів Ізраїлю з проханням про екстрадицію Ставицького в Україну для притягнення до кримінальної відповідальності. Однак, Ізраїль не надав на це згоду, оскільки Інтерпол зняв Ставицького з розшуку у травні того ж року.

Суд арештував майно Ставицького та його родини: чотири квартири у Києві дружини, шість квартир та сім гаражів у столиці сина підозрюваного, земельну ділянку у Київській області; шість паркінгів, квартиру, котедж, земельну ділянку в Києві, які належать тещі, нежитлову будівлю у Києві, яка належала дружині екс-міністра, а нині є власністю закордонної компанії. У січні цього року ГПУ завершила розслідування справи Ставицького.

Юрій Колобов

Міністр фінансів часів Януковича фігурував у справі про приватизацію «Укртелекому». Його підозрювали у тому, що він профінансував з державного бюджету роботи з побудови виділеної телекомунікаційної мережі спеціального призначення, яке, згідно з умовами продажу пакета акцій «Укртелекому», повинен був здійснювати покупець – компанію «ЕСУ». В результаті даних дій держбюджету було завдано збитків у розмірі 220 млн гривень. Як йшлося вище, у цій же справі проходить Сергій Арбузов.

Колобов перебуває у міжнародному розшуку. У березні 2015 року представники Інтерполу затримали його в Іспанії. Втім, в екстрадиції колишнього посадовця в Україну суд Іспанії відмовив.

В рамках розслідування провадження арештовано два будинки та дві земельні ділянки, розташовані в Обухівському районі Київської області; дві квартири та три машиномісця в Києві, що належать дружині Колобова; 3,4 тис. доларів США та 664 тис. грн. на рахунках екс-міністра в банках України; 7,96 млн. доларів США, 159 тис. грн. та 34 тис. євро. на банківських рахунках матері Колобова.

21 лютого адвокат Колобова повідомив, що звинувачення проти його підзахисного зняті. Відповідне рішення прийняв Печерський райсуд Києва. Втім, поки саме рішення не опубліковано в Єдиному реєстрі судових рішень.