"Завсідник першої сотні "Форбс", або За що "взяли" Сігала", - ЗМІ

Євген Cігал та його дружина Марина є власниками одного з найбільших українських виробників курятини.

Бізнесмен з першої сотні багатіїв, колишній "регіонал" Євген Сігал та його дружина опинилися в тюрмі через екологічний скандал на Київщині. Журналісти розповіли, як це сталося, і що чекає на одного з найбільших виробників курятини, передають Патріоти України.

В кінці минулого тижня правоохоронці затримали завсідника рейтинга багатіїв Євгена Cігала та його дружину Марину, які є власниками одного з найбільших українських виробників курятини. Під вартою також опинився керівник одного із структурних підрозділів їх компанії Іван Зозуля.

Сім'ї Сігалів належить компанія "Агромарс", більш відома за брендом "Гаврилівська курчата". За розмірами їх дітище поступається тільки "Миронівському хлібопродукту" (ТМ "Наша ряба") Юрія Косюка і займає наразі близько 10% внутрішнього ринку курятини.

Власників холдингу затримали за нанесення екологічної шкоди, яка оцінюється в 235 млн грн. Птахофабрики Сігалів викинули на орендовані ними землю мертву птицю і не утилізували її у спеціальний спосіб.

ЕП пояснює, як це сталося, і що чекає на власників.

Тепловий удар

Насправді, історія з могильниками "Агромарсу" не нова. Все почалося з того, що минулої осені жителі Вишгородського району почали знаходили на полях частини мертвих курей. Так само вони жалілися на сморід і забруднену воду.

Цьому передувала інша історія. Як з'ясувалось, у жовтні 2017 року "Київобленерго" відключило світло на одному з підприємств "Агромарса", через що у пташнику задихнулося 64 тисяч курей.

Утилізувати такий обсяг швидко "Агромарсу" не вдалося, тому керівництво вирішило вивезти мертві туші в поле, пообіцявши утилізувати їх за тиждень.

"Ми були змушені все це тимчасово покласти на своєму полі. Спільно з обласною та районною адміністраціями ми створили комісію, яка зобов'язала нас прибрати тушки у встановлені терміни. Що і було зроблено. Рішенням цієї комісії були проведені заміри повітря, грунту і води. Все в нормі. У нас є акти санітарів", - розповідав Сігал.

"Агромарс" — один з ключових гравців на ринку курятини України, обсяги виробництва сягають близько 500 тонн курятини на добу. Відходи такого потужного виробництва так само вимірюються в тоннах, які потрібно утилізувати спеціальним способом і на відповідних заводах.

Як пояснили ЕП в Держпродспоживслужбі, у листопаді 2017 року "Агромарс" утилізував 219 тонн побічних відходів на Сквирській філії ДП "Укрветсанзавод", тобто фактично всі відходи.

Проте на початку 2018 року поблизу птахофабрик "Агромарсу" зафіксували нове звалище курячих трупів, біля очисних споруд компанії.

Директор "Агромарсу" пояснював, що це пов'язано з поломкою лінії з утилізації трупів на підприємстві. Тому ті, мовляв, тимчасово зберігалися на площадці до відновлення обладнання.

Тим не менше, місцеві жителі продовжували знаходити останки курей на полях поблизу підприємства.

Зараз Київський обласний лабораторний центр МОЗ України проводить лабораторні дослідження атмосферного повітря, питної води, ґрунту в зоні роботи підприємства і житлової забудови в селі Гаврилівка.

Падіж поголів’я на птахофабриках "Агромарсу" відбувався і в попередні роки. У 2012 році на підприємстві в результаті відключення електроенергії загинуло більше 100 тис. курей. Збитки компанії тоді оцінювалися в 200 млн грн.

Чи можна було уникнути могильників поблизу свого підприємства в результаті відключення світла? Досвід українських компаній свідчить, що так.

"Випадок з відключенням електроенергії на птахофабриках "Агромарсу" це, безсумнівно, форс-мажор, від якого не застраховане жодне підприємство. У наших реаліях потрібно бути готовим до всього. На наших підприємствах при збої в електропостачанні перемикання між джерелами енергії відбувається протягом трьох хвилин, не більше", пояснює гендиректор ПрАТ "Володимир-Волинської птахофабрики" Аліна Сич.

Керівництво "Агромарсу" мало б зробити висновки після ситуації 2012 року.

Хто такий Євген Сігал

Це бізнесмен, який в останні роки регулярно потрапляє в рейтинги найбагатших українців. Журнал "Фокус" оцінив його статки у 74 млн доларів (74 місце) в останньому рейтингу.

Головний його актив — комплекс "Агромарс". Підприємство нараховує 13 птахоферм, де вирощується близько мільйона курей. Також до нього входять два комбікормові заводи, забійні та м'ясопереробні цехи.

За даними видання Latifundist.com, з Сігалом також пов'язані офшорна компанія АП "Агропауер Лтд", зареєстрована на Кіпрі, ЗАТ "Тернопільський аграрний комплекс", ДП "Західно-український газопромислових комплекс". Сім'я Сігал здійснює повний контроль над усіма цими компаніями.

Євген Сігал дуже добре знайомий з українським політикумом. З кінця 90-х років він був депутатом Верховної Ради кількох скликань. За час перебування в парламенті він побував в Народному русі, у фракції СДПУ (о), Народній партії, Народній аграрній партії та "Єдиній Україні".

Його третій прихід в парламент відбувся уже під парасолькою БЮТ. Це було ще у 2006 році. Проте у грудні 2010 року Сігала із скандалом виключили з БЮТу за те, що той проголосував за прийняття нового Податкового кодексу Миколи Азарова. Через кілька місяців після доленосного голосування Сігал перейшов у фракцію Партії регіонів.

Під час перебування в лавах ПР власник "Агромарса" запам'ятався намаганнями зняти мораторій на продаж землі. Правда, не для всіх, а лише для Державного земельного банку. Скоріше, за все бізнесмен в цьому випадку виконував волю партії, яка у такий спосіб намагалася сконцентрувати землі в руках "кишенькового" інституту. Проте, ця ідея зустріла потужний опір в особі аграрного лобі.

Останнім часом Сігал зосереджений суто на бізнесі.

Особливо тяжкий злочин

Євгену та Марині Сігалам обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на два місяці з альтернативою внесення застави у розмірі на 80 та 90 млн грн. За Івана Зозулю суд запросив 84 млн грн.

Застава внесена поки що лише за Марину Сігал. У Сігалів здивовані, чому до підозрюваних були застосовані такі великі суми застав.

В "Агромарсі" кажуть, що восени 2017 року, коли тушки були утилізовані, на місце приїхали поліція і екологи, які зробили висновок про забруднення території зі збитком у понад 3 млн грн.

А ось у кримінальній справі сума зросла більш ніж у 84 рази.

Так, забруднення земельних ділянок "Агромарсом" оцінено слідством у 19 млн грн збитку, викиди забруднювальних речовин без відповідних дозволів у 36 млн грн, а збиток за незаконний видобуток природних ресурсів у 197 млн.

Остання сума найбільша. Що вона означає? За версією слідства, власники "Агромарсу" не платили за ліцензію на користування підземними водами, і саме це спричинило такий збиток. Інші деталі поки що невідомі.

Наразі відомо також, що слідство перекваліфікувало кримінальну справу про могильник на особливо тяжкий злочин, звинувачуючи Сігала у створенні організованого злочинного угрупування.

Максимальне покарання за особливо тяжкий злочин позбавлення волі на строк понад 10 років, або довічне позбавлення волі, або штраф у розмірі понад двадцять п'ять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (понад 425 тис. грн)

Як і де утилізують відходи

Це найбільш резонансне рішення правоохоронних органів щодо стихійних могильників в Україні. Хоча насправді проблема існує давно. Незаконні скотомогильники час-від часу з’являються в різних регіонах країни, їх організаторів часто встановити не важко.

Зазвичай, це власники ферм, де через хворобу чи з інших причин загинуло поголів'я. Щоб не платити за утилізацію, трупи просто вивозять в ліс чи в поле. Виявляють такі могильники місцеве населення, а утилізувати змушена держава на ветсанітарних заводах, щоб не допустити поширення хвороб.

Питання відповідальності поводження з відходами тваринницького походження в Україні стоїть досить гостро, зважаючи, що частина невеликих ферм взагалі працюють без санітарних дозволів.

Для бізнесу є два варіанти: утилізувати на ветсандаводі держпідприємства "Укрветсанзавод" або встановити власні потужності для утилізації.

Гендиректор ПрАТ "Володимир-Волинська птахофабрика" Аліна Сич каже, що вибір, насправді, не з легких. Наприклад, найближча до її птахофабрики філії ДП "Укрветсанзавод" знаходяться в 100 км від підприємства, інша в 180 км відповідно.

"Кожен раз долати такі відстані задоволення недешеве. І, на жаль, вони не можуть забезпечити утилізацію потрібного нам обсягу відходів", пояснює керівник компанії.

Саме через це, за її словами, птахофабрика вирішила проблему утилізації відходів самостійно, встановивши для цього спеціальні печі.

Координаторка по роботі з місцевими громадами "Екодія" Тамара Харчилава пояснює, що потужності деяких тваринницьких підприємств в Україні надто великі, вони розширюються, а підприємства, які утилізують відходи тваринного походження, не справляються з такими обсягами.

По-перше, не всі ферми мають кошти на будівництво власних потужностей для утилізації і не готові купувати навіть крематори для своїх відходів. Для багатьох ферм це значні інвестиції, що стартують від 50 тис. євро.

По-друге, послуги державних ветсанзаводів не такі вже й дешеві для виробників. Всі намагаються зекономити.

Мінімальні ціни ДП "Укрветсанзавод на утилізацію трупів тварин" становлять не нижче 1500 грн за тонну (з ПДВ); боєнські відходи не нижче 1200 грн за тонну; відходи птахівництва, пір'я не нижче 1050 грн за тонну.

Проте кожен завод (філія) має право встановити свою ціну, не нижче мінімальних та залежно від витрат на утилізацію вартості витрат на енергетичні носії тощо).

Крім цього, стан державних заводів з утилізації залишає бажати кращого. До складу ДП "Укрветсанзавод" входить 18 філій, проте з них працюють лише 7, ще 2 заводи працюють на третину своїх потужностей. Інша частина підприємств знаходиться на межі банкрутства.

Держава не може забезпечити ефективну систему утилізації. Уряд пропонував передати ветсанзаводи в концесію, проте далі ідеї діло не пішло.

Черги на державні заводи з утилізації в пікові періоди роботи ферм, старе обладнання, довге логістичне плече до цих підприємств змушує агровиробників шукати самостійно варіанти утилізації. Часто місцями для відходів стають поля.

Інформація, котра опублікована на цій сторінці не має стосунку до редакції порталу patrioty.org.ua, всі права та відповідальність стосуються фізичних та юридичних осіб, котрі її оприлюднили.

Інші публікації автора

Кремль вимагає від США негайного звільнення своєї шпигунки, яка відзначилась в Криму і на Донбасі

субота, 21 липень 2018, 23:24

Глава МЗС РФ Сергій Лавров в телефонній розмові з держсекретарем США Майком Помпео обговорив ситуацію із затриманням росіянки Марії Бутіної. Нагадаємо, росіянку Марію Бутіну, яку звинувачують «у змові з метою роботи агентом іноземної держави» без відпо...

Продали Леніна: Як на Черкащині гроші на пам'ятник воїнам АТО збирали

субота, 21 липень 2018, 23:14

​У селищі Лисянка в Черкаській області, вже кілька років на складі лежав бронзовий пам'ятник декомунізованому Леніну. "Голова селищної ради не міг придумати куди його подіти, поки не побував на презентації OpenMarket - CETAM в Черкаській обласній раді"...