Здавати кров будемо по-новому: В Україні реформуватимуть систему донорства

Донорство крові рятує життя, але донорів в Україні вкрай не вистачає. До того ж, у нас поки діє застаріла система крові, яку успадкували з СРСР. Проте є і хороша новина: наприкінці лютого 2019-го уряд прийняв Стратегію розвитку національної системи крові, яка має докорінно змінити існуючу систему, передають Патріоти України з посиланням на Styler.

Реалізацію Стратегії оцінюють приблизно у 6,5 мільярдів гривень. Очікується, що нові механізми управління та фінансування, які будуть відповідати загальним принципам трансформації усієї системи охорони здоров’я, запрацюють до 2022-го року.

Чому зміни давно назріли?

Практично кожен з нас чув від знайомих або особисто стикався з тим, що комусь потрібно терміново здати кров – через ДТП, під час лікування онкології або після складних пологів, пише у своєму блозі Ірина Славінська, начальник відділу безпеки крові та донорства Центру громадського здоров'я МОЗ України.

Терміновий пошук донора – це зазвичай одне із прохань медиків до переважної більшості пацієнтів, яким потрібне переливання компонентів крові. Але це – застаріла, хаотична і неефективна система, яку негайно потрібно змінювати, переконана вона.

"Україна вперше стає на шлях реформування системи крові. На які зміни можна розраховувати і що це означатиме для нас усіх? Мета Стратегії розвитку національної системи крові в Україні – доступні та безпечні компоненти крові для пацієнтів", - пише Ірина Славінська.

За її словами, для цього потрібно створити нову структуру, яка включатиме національний, регіональний та госпітальний рівні, які матимуть свої функції.

Що має змінитися?

На національному рівні будуть займатись управлінням і моніторингом, щоб запобігти дефіциту крові і вчасно реагувати на кризові ситуації, контролювати забезпечення якісними компонентами крові, займатиметься фінансуванням, щоб компоненти крові були для пацієнтів доступними.

На регіональному рівні займатимуться заготівлею, переробкою, тестуванням і транспортуванням компонентів крові. Це робитимуть 11-12 модернізованих центри крові.

На госпітальному рівні будуть відділення трансфузіології, трансформовані у лікарняні банки крові. Вони будуть відповідати за формування запасів, зберігання і застосування компонентів крові.

За словами Славінської, якщо все це зробити, то тобі у пацієнта не буде необхідності займатись пошуками крові для себе чи близьких. Цим займатиметься лікарняний банк крові.

"Кількість донорів треба збільшити утричі"

"Якість компонентів для переливання мають забезпечити центри крові. В той же час на національному рівні діятимуть правила роботи та контролю всіх установ та закладів цієї системи", - пише Ірина Славінська.

2019-й має стати важливим роком для початку реформи системи крові, бо саме цього року будуть змінені основні накази МОЗ і Закон "Про донорство крові та її компонентів", що має допомогти впровадити сучасні європейські стандарти якості всієї системи.

"Цього року ми починаємо створювати Національний реєстр донорів крові та єдину автоматизовану систему контролю за компонентами крові. Відтак донори зможуть здавати кров на всій території України без прив’язки до місця реєстрації, а також не виникатиме проблеми дефіциту компонентів крові", - розповідає Ірина Славінська.

Влітку 2019-го планують ввести в дію програму, яка розвиватиме добровільне та безоплатне донорство крові. Почнуться інформаційні кампанії, які популяризуватимуть донорський рух.

"Це все тому, що рівень донацій і кількість донорів треба збільшити майже втричі. За рекомендаціями ВООЗ, має бути 33 донації на 1 000 населення, ми ж маємо лише 11,28. Стратегія передбачає навчання всіх спеціалістів установ системи крові, що позначиться на якості роботи. Нам важливо запустити і впровадити цю програму, щоб кожен пацієнт за потреби мав доступні та безпечні компоненти крові", - пише вона.