"Згадати все": Риба шукає, де глибше, а людина - де краще, або Еміграція із СРСР (відео)

Але як можна реалізувати своє прагнення жити краще у Союзі? А ніяк! Рятувала лише еміграція за межі залізної завіси, передають Патріоти України з посиланням на 24 канал.

Початок еміграції

Репресії, арешти, життя під гнітом червоного терору подобалось не усім радянським людям. А ті, хто до всього ж не вірив у світле соціалістичне майбутнє, точно мріяв про те, як втекти із соціалізму "раю" та посилитися в "загниваючому" капіталізмі.

Серед усіх народів союзу чи не найбільш "просунутими" у питанні еміграції були українці. Націю, в якої свободолюбивість укарбовано в генах, не примусиш сидіти на ланцюгу. Почалося все з того, коли більшовики ступили на українську землю. Національна визвольна боротьба програна, надії на становлення суверенної країни не лишалося. Не звикаючись із червоним терором українці масово покидали рідні домівки.

"Для українців міграційна мобільність характерна не так, як для інших народів чи етносів. Це генетично, це в традиції – шукати, де краще... Емігрували приблизно 100 тисяч людей. Емігрували представники уряду УНР, уряду ЗУНР. Можна казати про дві хвилі еміграції: перша із Східної України, друга – із Західної", – розповів історик і професор Володимир Трощинський.

Талановитий авіаконструктор Сікорський та анафема за еміграцію

Серед емігрантів була людина, яка зробила вагомий внесок у світову авіацію. Його літаки ставили світові рекорди вже на початку 20 століття, а на гелікоптерах з його іменем досі літають американські президенти. Талановитий авіаконструктор Ігор Сікорський емігрував разом з родиною через реальну загрозу арешту та навіть розстрілу.

І якщо в Російській Імперії український інженер мав і вплив, і повагу, то після еміграції більшовики піддали його справжній анафемі. Як і сотень інших представників української інтелігенції.

"Такі випадки були дуже гучні. Цих людей проклинали офіційно. Таврували, родичі мали проблеми", – підкреслив учений та письменник Максим Стріха.

Еміграція після Другої світової

У рази більшою була третя хвиля еміграції. Вона розпочалась одразу після закінчені Другої світової війни.

"В перші місяці, травень – червень, у Західній Німеччині, у Західній Австрії зібралося, за експертними підрахунками, від одного до двух мільйонів людей. Вихідців з України", – зазначив історик Трощинський.

Переважно, це була вивезена рейхом робоча сила з України. Але траплялись і воїни Української повстанської армії. Все ж, як робітники, так і повстанці, повертатися в "країну серпа і молота" мало хто хотів.

Від терору тікали цілими родинами: Квітка Цісик

Поки кордони були більш-менш прозорі, від червоного терору тікали цілими родинами. Як от сім’я Володимира та Іванни – на перший погляд простих вихідців з України.

До Сполучених Штатів вони виїхали у 1949 році. Там у них народилася донька, яка зачарувала своїм голосом увесь світ. Народившись в еміграції в США, Квітка Цісик стала популярною виконавицею рекламних джинґлів. Завдяки батькам вона не забула своє походження. Однак, так і не встигла відвідати вже незалежну Україну.

Хвиля еміграції зійшла нанівець

Втекти з Радянського Союзу стало тяжче, як тільки кордони взяли під залізний контроль. Так само під наглядом були і люди, яких тягнуло в інші країни.

"Потім хвиля еміграції зійшла нанівець, бо кородон був дуже міцний з усіх боків. Тим більше, перейти радянські кордони і не опинитися в соціалістичному таборі – ще нічого не вирішувало. В період з 50-х до 80-х років офіційно емігрувати було практично неможливо. Ба більше, просто з'їздити в іншу країну було складно", – пояснив учений Стріха.

Але особливим статусом змогли скористатися радянські євреї. Переломною стала шестиденна війна на Близькому Сході та розрив радянсько-ізраїльських відносин. Сотні тисяч євреїв покидали все нажите в союзі, аби тільки втекти подалі.

Ризикований план втечі

Аби потрапити до цивілізованого світу люди часто обирали ризикований план втечі. За нього можна було загриміти на десятиліття в табори. І це лише за спробу перетнути кордон таких країни як Польща, тодішня Чехословаччина.

"На Фінляндію йшли, тому що там не було суцільної лінії кордону. Ішли на Румунію. Але далі на кордонах з Румунією, з Югославією їх, як правило, відловлювали. Адже на Румунію було легко йти, кордон був розмитий", – політичний аналітик Тарас Чорновіл.

Європа була лише перевалочним пунктом для емігрантів. Головна ціль – за океанами. "Це Сполучені Штати, це Канада, це Південна Америка. Зокрема, Бразилія і Аргентина. Це Австралія", – розповів історик Трощинський.