Жертв вп’ятеро більше, ніж на війні: Як в Україні покращуватимуть безпеку на дорогах

Статистика ДТП в Україні геть не втішна: в середньому щодня на українських дорогах внаслідок ДТП помирають 10 людей. Аварії в Україні забирають вп’ятеро більше життів, ніж війна на Донбасі.

У поліції назвали головні причини аварій на українських дорогах, найпоширеніші – перевищення швидкості (у 35% випадків), порушення правил маневрування – у 21%.

Контроль над швидкістю

Першим кроком у боротьбі за безпечність дорожнього руху стане повернення із 27 липня швидкісного контролю на дорогах. Спочатку цим контролем займатимуться патрульні з радарами. Однак Верховна Рада має проголосувати за закон про автоматичну фіксацію порушень ПДР. Міністр інфраструктури Володимир Омелян зазначив, що в міністерстві вже передбачені кошти на закупівлю необхідних пристроїв.

У МВС також заявили про посилення заходів безпеки дорожнього руху та збільшення кількості контрольних пунктів на автошляхах.

Експерт ГО "Центр економічних стратегій" Оксана Затворницька у коментарі 24 каналу погодилася, що проблема перевищення швидкості водіями та її вплив на статистику ДТП в Україні є доволі істотною. Так, за 8 місяців 2017 року в Україні було зареєстровано 94 391 ДТП, з них 16 271 ДТП з постраждалими. Через перевищення безпечної швидкості в Україні протягом 8 місяців минулого року сталося 3 083 аварій (або 19%) з постраждалими, що робить безпеку швидкості пріоритетом №1 для України.

Серед сторін, винних у настанні ДТП, майже половина подій стається з вини водіїв (7 793 випадків за 8 місяців 2017 року). Серед інших сторін можна також зазначити пішоходів (818 ДТП), дітей (279 випадків) та водіїв автобусів (181 аварія).

Координатор з національної роботи Асоціації велосипедистів Києва, експерт Української Кліматичної Мережі Вадим Денисенко у коментарі 24 каналу зазначив, що перевищення швидкості – найкривавіша з причин смертності на дорогах. Сучасні авто настільки комфортні, що у водіїв складається хибне враження повного контролю ситуації навіть на дуже високих швидкостях. При цьому, фізика руху невблаганна. На те, щоб зреагувати на зміну дорожньої ситуації, необхідно витратити певний час. На великих швидкостях цього часу значно менше. Поки сигнал від очей опрацьовується головним мозком і переходить в сигнал гальмування, авто може проїхати 70-80 метрів.

Міністерство інфраструктури обрало коректну проблему і коректний метод її вирішення. Запровадження контролю швидкості – це одна з прямих рекомендацій ВОЗ зі зменшення смертності, зауважив експерт.

"В комплексі з контролем швидкості повинен діяти ще один захід – інженерний. Вулиці та дороги повинні бути незручними для перевищення водіями швидкості", – наголосив Денисенко.

Він додав – Мінрегіон затвердив нові будівельні норми (ДБН В.2.3-5:2018), які регламентують створення такого "дискомфорту". За новими стандартами смуги руху на дорозі повинні бути звужені на 75 см (з 3,75 м до 3 м), а це означає, що авто будуть знаходитись ближче одне до одного. Норми також регламентують обов’язкове влаштування острівців безпеки на пішохідних переходах. Острівці – це перешкода посеред проїзної частини. Навіть якщо на переході немає пішохода, водій підсвідомо скидає швидкість на під’їзді до нього. Інженерні прийоми з контролю швидкості водія називаються "заходами з заспокоєння руху".

Контроль над перевізниками

ДТП за участі маршрутки на Житомирщині, що призвела до загибелі щонайменше 10 людей, стала чи не останньою краплею, коли безлад у сфері пасажирських перевезень більше не можна ігнорувати. Міністр Омелян знає, про що і сказав в телеефірі, що більша частина міських, приміських, міжміських внутрішньообласних та міжобласних автобусних перевезень в Україні здійснюється в умовах, які важко назвати комфортними і безпечними для пасажира. Середній вік "маршруток" – понад 10 років, автобусів середньої та великої пасажиромісткості – понад 20 років і більше. Частина автобусів, які називаються "маршрутками", переобладнані з вантажних транспортних засобів. Часто такі транспортні засоби не відповідають ані вимогам безпеки, ані вимогам комфорту. І – можуть стати причиною ДТП.

Володимир Омелян запевнив – з 1 січня 2019 року маршрутки, які були переобладнані з вантажних транспортних засобів на пасажирські, не будуть використовуватися для перевезення пасажирів. Такі автобуси будуть евакуйовуватися на штрафні майданчики і потім йтимуть на брухт.

Як долатимуть перевізників-нелегалів

Також "Укртрансбезпека" разом із Національною поліцією зобов'язались посилити контроль за ринком в частині боротьби із нелегальними перевізниками.

Перший заступник міністра внутрішніх справ Сергій Яровий розповів про відпрацювання "Перевізник" – з 17 квітня працівники поліції вже оглянули понад 185 тисяч автобусів, з них 7 625 використовуються для організованого провезення груп дітей. Виявлено близько трьох тисяч технічно несправних автобусів.

Поліцейськими було зафіксовано більш ніж 26 тисяч порушень правил перевезення пасажирів та дорожнього руху, які були допущені водіями автобусів. З них найпоширеніші: керування транспортом у стані алкогольно-наркотичного сп’яніння, створення аварійної обстановки, перевезення пасажирів понад встановлену кількість, порушення правил руху через залізничний переїзд, керування без необхідних документів, керування автобусами, які не пройшли обов’язковий технічний контроль.

Також Нацполіція спільно з Трансбезпекою організували проведення перевірки щодо дотримання правил та умов перевезення громадян. Особлива увага – автовокзалам, місцям стоянки та відстою транспорту. Заступник голови Національної поліції України Олександр Фацевич пообіцяв активізувати роботу щодо виявлення нелегальних пасажироперевізників та розпочати ліквідацію місць несанкціонованих автостанцій.

"Прозорі" перевізники

З 1 серпня в Україні також запроваджують електронний кабінет для пасажирських перевізників. Це буде база даних, де записані всі дані щодо перевізника, його ліцензії і маршрутів, а також щодо накладених штрафів чи стягнень. На першому етапі кабінет працюватиме для самого перевізника і "Трансінспекції" – для включення перевізника до бази Нацполіції, аби всі ці дані були онлайн.

Наступний етап – з 1 січня обіцяють запровадити електронний квиток, GPS-тректер та тахограф. За словами Омеляна, зараз думають як це зробити з мінімальним фінансовим навантаженням на перевізників.

Щоправда, якщо згадати, що Укртрансбезпека з Державним агентством електронного урядування презентували спільне бачення щодо створення онлайн кабінету перевізника ще у вересні 2017 року і обіцяли, що до кінця 2017 ця ініціатива втілиться в життя, то запевнення Омеляна звучать не так вже й переконливо.

Як зробити дорогу безпечною

Член Правління міжнародної спілки "Інститут національної політики" Марина Багрова у коментарі 24 каналу відзначила, що контроль за ринком автобусних пасажирських перевезень важливий, але одним таким контролем повною мірою неможна вирішити питання безпеки дорожнього руху.

На думку Багрової, першочерговими причинами дорожньо-транспортних подій є незадовільний стан дорожнього покриття більшості автомобільних доріг України, елементарна відсутність на багатьох ділянках доріг дорожньої розмітки і дорожніх знаків.

"Адже основні чинники, які забезпечують безпеку дорожнього руху – це правильно спроектовані і побудовані за усіма стандартами автодороги хорошої якості, дорожня розмітка і дорожні знаки, що чітко регулюють транспортні потоки. Це набір засобів для безпечного і комфортного управління автомобілем",
– наголосила Багрова.

Оксана Затворницька звернула увагу, що запропоновані заходи Мінінфраструктури не можна розглядати у відриві від затвердженої в квітні цього року Державної програми підвищення рівня безпеки дорожнього руху. Ця Програма є мультикомпонентною та включає таких основних виконавців, як Мінінфраструктури, Укравтодор, Укратрансбезпеку, Національну поліцію, МОЗ та інші виконавчі органи. Отже, контроль за ринком автобусних перевезень та швидкісним режимом на дорогах є лише одним з багатьох елементів Програми, передбачених на період до 2020 рр.

Координаторка транспортного напрямку ГО "Екодія", кампанії "Звільни Смугу", Ганна Гуз у коментарі 24 каналу наголосила, що Київ – один з багатьох міст, де головним є автомобіль, тому потрібно розвивати міста на принципах сталої мобільності, саме для убезпечення пішоходів, попередження смертності та аварійності на дорогах, та щоб розвивати міста зі зменшенням впливу на довкілля. Ось деякі з них:

- пішоходи та маломобільні групи населення на першому місці в пріоритетах;
- відповідність транспортної мережі міст потребам населення та інтегрована система пересувань (єдиний квиток, зменшення кількості пересадок, перехоплюючі маршрути та паркінги);
- суспільне користування важливіше за особисте (менше приватних авто);
- доступність та рівні можливості в пересуванні (наземні пішохідні переходи, понижені бордюри для зручності маломобільних груп);
- екологічний транспорт або транспорт з мінімальним впливом на довкілля (велосипед, тролейбус, трамвай, електробус, метро, автобус, електрокар);
- оптимізація швидкісного режиму в місті (зниження до максимально безпечної по місту).

Експерти погоджуються – якісний та ефективний контроль за дотриманням правил на дорогах має забезпечувати автоматична фото- відеофіксація правопорушень на дорогах. Порушення мають бути зафіксовані та оплачені, аби наступного разу у водія не виникало бажань перевищувати швидкість, виїжджати за свою смугу або лишати авто в недозволеному місці. Відповідний закон було прийнято ще у 2015 році. Справа за малим – провести відповідну роботу по його впровадженню. Висновок простий: правила і закони у нас є, якщо їх дотримуватись – безпека підвищиться.