28 років Незалежності: 10 знакових політичних подій у новітній історії України (фото, відео)

Минуло 28 років, як Верховна Рада ухвалила Акт проголошення незалежності України. Відтоді країна отримала шістьох президентів, дев'ять парламентів, 20 урядів, передають Патріоти України з посиланням на Gazeta.ua.

Пропонуємо читачам пригадати 10 знакових політичних подій за цей час.

Правління Кучми: рух до НАТО і касетний скандал

Леонід Кучма став другим президентом після перемоги у двотурових виборах в липні 1994-го. Пропрацював на посаді 2 терміни - 11 років.

У липні 2002-го своїм указом ввів у дію рішення Ради національної безпеки та оборони про інтеграцію України до євроатлантичних структур. У подальшому спільно з НАТО ухвалили план дій. Паралельно йшли заяви про асоційоване членство з ЄС.

Восени 2000-го трапився касетний скандал. 2 листопада неподалік міста Тараща на півдні Київщині знайшли тіло журналіста Георгія Ґонґадзе. 16 вересня близько 22:30 він пішов із роботи, але вдома так і не з'явився.

Наприкінці листопада спікер Олександр Мороз заявив, що володіє таємними записами розмов Кучми з високопосадовцями. За його словами, у записах, крім Кучми, фігурували тодішні глава Адміністрації президента Володимир Литвин, міністр внутрішніх справ Юрій Кравченко та керівник СБУ Леонід Деркач. На записах обговорюють діяльність Ґонґадзе і вирішують, як з ним вчинити. Розмову записав співробітник Служби охорони президента, майор Микола Мельниченко у кабінеті президента. Як розповів пізніше ЗМІ, використовував "жучок" і диктофони.

Кримінальну справу проти Кучми порушили у березні 2011-го. Згодом Печерський суд задовольнив скаргу його адвокатів і скасував справу.

Конституція

Основний закон держави український парламент ухвалив 28 червня 1996-го. Проголосували о 9:18.

Конституція складається з 14 розділів. 166 статей зібрані в 13 розділів, а XV розділ містить 16 перехідних положень. Тексту передує Преамбула.

"Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава... є унітарною державою. Територія України в межах існуючого кордону є цілісною та недоторканною", - йдеться у тексті. Народ є джерелом влади.

Законодавчим органом є Верховна Рада, до неї входять 450 нардепів.

Вищим органом у системі органів виконавчої влади є Кабінет міністрів.

Президент є главою держави, який виступає від її імені. Він є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності, додержання Конституції, прав і свобод людини й громадянина. Також президент є Верховним головнокомандувачем.

Судочинство провадиться Конституційним судом і судами загальної юрисдикції. Найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції є Верховний суд.

До Конституції вносили зміни 7 разів.

Цьогоріч у лютому парламент закріпив в Основному законі стратегічний курс держави на набуття повноправного членства в ЄС і НАТО.

Ющенко-банкір і гривня

Віктор Ющенко отримав посаду голови Нацбанку 1993-го. За 3 роки у вересні 96-го у країні реалізували грошову реформу. В обіг ввели національну валюту гривню та її соту частку - копійку.

Також створили Державну скарбницю.

У подальшому курс гривні майже 5 грн за долар був незмінним багато років. Це сприяло розвитку економіки і збільшенню інвестицій.

Торік у липні Нацбанк припинив випуск монет номіналами 1, 2, 5 та 25 коп. З 1 жовтня цього року монети в 1, 2 та 5 коп. перестануть бути платіжним засобом.

"Здоровий банк – єдиний спосіб узяти гроші в людини і влити їх у національну економіку. Стабільна фінансова система – стабільні гроші й ціни.

У нас девальвація – 350 відсотків за 4 роки. 48 відсотків інфляція була 2,5 року тому – друга у світі після Венесуели. Хтось каже: "Так у нас війна". Є багато історичних прикладів, коли під час війни національна валюта стоїть, як у вовка на морозі.

Якщо ви хочете перемагати, гроші й ціни мають бути стабільні. Економіка повинна працювати. Зробіть усе необхідне, щоб держбюджет був жорстко збалансований. Для цього треба мати силу пояснити людям, чому маємо зняти 16 програм, але не допустити фінансових перекосів", - казав Ющенко в інтерв'ю журналу "Країна"

Помаранчева революція

24 листопада 2004-го Центральна виборча комісія оголосила переможцем другого туру президентських виборів Віктора Януковича. За підрахунками, він начебто зміг набрати 49,46%. Найближчий конкурент Януковича Ющенко отримав 46,61%.

Ексзит-поли показали перемогу Ющенка, на дільницях відмічали порушення. Сам Ющенко закликав не довіряти ЦВК і прийти на Майдан Незалежності.

Після оголошення результатів на Майдані зібралося від 100 до 500 тис. людей, які не погоджувались із рішенням ЦВК. Влада вивела на вулиці 500 спецпризначенців "Беркуту". Протестувальники влаштували наметове містечко. Символом боротьби стала помаранчева стрічка.

Під час кампанії, 5 вересня 2004-го кандидата Ющенка запросили на дачу заступника голови Служби безпеки Володимира Сацюка. Там були голова СБУ Ігор Смешко і нардеп Давид Жванія. Вранці Ющенко поскаржився на нудоту, головні й шлункові болі. Через хворобу скасував передвиборчі поїздки. Його доставили до австрійської клініки "Рудольфінерхаус". Установили діагноз — гострий панкреатит із ускладненнями від отруєння токсинами. Згодом повідомили про отруєння діоксинами.

Визнання Голодомору геноцидом

28 листопада 2006-го Верховна Рада ухвалила закон "Про Голодомор 1932-1933 років в Україні", яким Голодомор визнаний геноцидом українського народу.

Вшановують пам'ять жертв у четверту суботу листопада. По всій країні відбувається акція "Запали свічку". Традиційно о 16:00 пам'ять про загиблих вшановують хвилиною мовчання та встановлюють запалену свічку на підвіконня. У містах і населених пунктах на головних майданах у цей час теж запалюють свічки.

Голодомор визнали геноцидом українського народу Польща, Угорщина, Литва, Латвія, Естонія, Грузія, Португалія, США, Канада, Австралія, Ватикан, Мексика, Парагвай, Перу, Еквадор, Колумбія.

Революція гідності та втеча Януковича

У листопаді 2013-го уряд під прем'єрством Миколи Азарова вирішив відмовитись від євроінтеграції та призупинити процес підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Заявили про "відновлення активного діалогу із Російською Федерацією".

Після такої заяви на Майдан Незалежності вийшли журналісти, громадські діячі, представники опозиції. Акції протесту продовжилися після непідписання Угоди екс-президентом Януковичем у Вільнюсі.

У ніч 30 листопада 300 озброєних силовиків "Беркуту" розігнали 100 протестувальників Євромайдану у столиці. Людей били кийками та ногами. Травмували 84-х, зокрема 17 студентів. Приводом для розгону стало нібито встановлення новорічної ялинки.

У грудні-лютому в центрі Києва силовики розстрілювали активістів. Загинули 80 людей, кілька десятків скалічили, понад тисячу арештували. Люди продовжували стояти на Майдані.

24 січня цього року суд заочно визнав Януковича винним у державній зраді та пособництві у веденні агресивної війни з боку Росії. Вирок містив 143 сторінки.

Агресія Росії та припинення із нею "дружби"

У кінці лютого - початку березня 2014-го перекинуті з Росії і кримських баз Чорноморського флоту РФ війська без розпізнавальних знаків захопили Кримський півострів. Ворог скористався моментом зміни влади в Україні після революційних подій. 16 березня у Криму пройшов псевдореферендум про статус півострова, після якого Росія "включила" півострів до свого складу.

12 квітня минуло 5 років із початку російської агресії на Донбасі. Того дня 2014-го підконтрольні Росії бойовики захопили місто Слов'янськ на Донеччині. Наступного — обстріляли бійців Антитерористичного підрозділу Служби безпеки, які прямували до міста. При зіткненні загинув капітан СБУ Геннадій Біліченко — став першим загиблим військовослужбовцем у війні на Донбасі. Загалом агресор захопив 500 тис. кв. км території обох областей.

У війні загинули 4060 українських військових і добровольців. Поранення отримали майже 10 тис. людей. Зниклими безвісти вважають 410 осіб.

12 800 мирних жителів загинули. Поранення отримали 24 тис. осіб. 2 млн людей змушені були виїхати з регіону.

Українські воїни звільнили майже 15 тис. кв. км територій. Збройні сили України тримають оборону на лінії зіткнення. 1 квітня торік АТО переформатували на операцію Об'єднаних сил, під командуванням спеціального штабу.

Декомунізація і закон про мову

У квітні 2015-го Верховна Рада прийняла пакет законів про декомунізацію. Зокрема, про засудження комуністичного і нацистського тоталітарних режимів і заборонила їхню пропаганду.

Закони забороняють радянську символіку, відкривають архіви радянських спецслужб і визнають борцями за незалежність України Українську повстанську армію.

Зміні підлягають географічні назви та назви вулиць і підприємств населених пунктів, що мають комуністичне походження

Дніпропетровськ перейменували на Дніпро, Кіровоград — на Кропивницький.

Змінили назви 32 міст, 955 селищ, 25 районів, 51493 вулиць, площ і скверів. Демонтували 1320 пам'ятники Леніну та 1069 пам'ятників іншим діячам тоталітаризму.

25 квітня парламент ухвалив закон про забезпечення функціонування української мови як державної.

У цей час під стінами ВР люди вимагали ухвалення документу.

За порушення прав громадян на отримання послуг українською мовою у держустановах, публічних сферах каратимуть штрафом. Його максимальний розмір буде 11 тис. 900 грн.

Безвіз і асоціація з ЄС

2 роки тому у червні українці отримали можливість вільно перетинати кордони країн Європейського Союзу без попереднього звернення до посольства для отримання дозволу.

Угоду про безвізовий режим Україна та ЄС підписали у травні 2017-го, за присутності президента України Петра Порошенка та голови Європейського парламенту Антоніо Таяна. Перед цим Верховна Рада ухвалила низку безвізових законів, серед яких - електронне декларування.

Режим не розповсюджується на осіб, котрі хочуть працевлаштуватися чи навчатися.

З початком безвізу ним скористалися майже 3 млн українців.

З вересня 2017-го запрацювала Угода про асоціацію з ЄС.

Також діє зона вільної торгівлі. Зараз частка ЄС в експорті українських товарів становить 42%, а РФ - усього 6,4%.

Шоумен переміг на виборах президента

21 квітня українці обирали президента. У другому турі змагалися діючий тоді глава держави Петро Порошенко і шоумен Володимир Зеленський.

Зеленський отримав 73,22% голосів, Порошенко - 24,45%. Участь у голосуванні взяли 18, 4 млн виборців.

Лідер "95 квараталу" переміг у всіх областях і місті Києві за винятком Львівської.

"Ми збудуємо країну інших можливостей. Де всі рівні перед законом, де є чесні та прозорі правила гри. Одні для всіх", - заявив шостий президент під час інавгураційної промови.

21 липня українці обрали новий парламент. У ньому працюватимуть 424 нардепи. Пройшли "Слуга народу" - 254, "Опозиційна платформа - За життя" - 43, "Батьківщина" - 26, "Європейська солідарність" - 25, "Голос" - 20, інші партії - 10, самовисуванці - 46.

Для ухвалення рішень у сесійній залі треба не менше 226 голосів. Таким чином президент отримав усю повноту влади.

Верховна Рада проведе перше засідання 29 серпня.