7 листопада - Дмитрівська батьківська субота: Традиції і заборони цього дня

Дмитрівська поминальна субота 2020 року доводиться на 7 листопада. Так, вона здійснюється в суботу перед днем пам'яті великомученика Димитрія Солунського, який святкують 8 листопада, передають Патріоти України з посиланням на Oбозреватель.

Історія Дмитрівської суботи

Від початку в Дмитрівську поминальну суботу віряни шанували пам'ять тисяч воїнів, загиблих 1380 року на Куликовому полі у важкій кровопролитній битві з татаро-монголами під проводом Дмитра Донського.

Після Куликовської битви князь Димитрій Іоаннович, який вважав своїм небесним покровителем Дмитра Солунського, розпорядився щорічно здійснювати заупокійні богослужіння за всіма полеглими в бою в особливу поминальну суботу напередодні своїх іменин. Згодом Дмитрівська субота стала загальновизнаним у народі днем поминання всіх померлих православних християн.

Традиції в Дмитрівську суботу

• У Дмитрівську поминальну суботу в Україні віряни вшановують пам'ять усіх померлих близьких, знайомих, а також всіх загиблих під час голодоморів, Революції гідності та війни на Донбасі. У Господа просять заспокоїти їхні душі там, де вічне життя.
• До церкви приносять частування, а також роздають їжу нужденним з проханням помолитися за померлих. Після цього прийнято відвідувати могили померлих родичів, щоб прибрати й помолитися за упокій їхніх душ.
• На богослужіння до церкви, щоб пом'янути померлих родичів, йдуть вже ввечері в п'ятницю. В цей час у храмах служать велику панахиду, або парастас. Бажано заздалегідь приготувати записки з іменами. У якості пожертвування прийнято приносити пісні продукти – хліб, солодощі, фрукти, овочі.

• За давніх часів до храму приносили три хлібини та їжу, яка подобалася померлим. За повір'ям, перша хлібина призначалася для давно померлих предків, друга – дідам і бабусям найближчого роду, а третя – тим, хто помер насильницькою смертю на війні, у вогні або воді.
• Для поминальної трапези, яку влаштовували після богослужіння, купували нову білу скатертину. До столу подавали традиційні страви: кутю, узвар, пироги, млинці, а також улюблені страви спочилих близьких.
• У сім'ях згадують покійних тільки добрими словами, ділячись теплими спогадами.
• Кожен член сім'ї по одній ложці від кожної страви відкладав в окрему чисту тарілку, яку потім залишали на ніч для померлих.

Що не можна робити в Дмитрівську поминальну суботу

• Говорити і думати погане про покійних. Слід згадувати лише хороше.
• Жертвувати в церкві м'ясні продукти і алкоголь (крім кагору).
• Поминати покійних спиртними напоями.
• Сміятися чи співати пісні під час поминання, брати участь у розвагах, розважальних заходах. Цей час варто присвятити думкам про духовне, підведенню підсумків і добрим спогадам про тих, хто пішов з життя.
• Сумувати. Сльози і туга вважаються гріхом; душам покійних потрібні не негативні емоції, а щирі молитви.
• Поминати покійних їжею і алкоголем на кладовищах. Церква не схвалює такої традиції, а рекомендує залишати помин у храмах або піднести частування зустрічним перехожим. Поминання краще здійснити вдома, запросивши на обід родичів, щоб піднести спільні молитви і згадати спочилих близьких добрим словом.

Молитва за померлих в Дмитрівську поминальну суботу

"Упокій, Господи, душі спочилих рабів Твоїх: батьків моїх, родичів, благодійників (імена) і всіх православних християн, і прости їм всі провини вільні й невільні, і даруй їм Царство Небесне".

"Отець Небесний, Син і Дух Святий – все це Бог наш. Ти ж заступник наш і рятівник. Спаси ж душі моїх покійних родичів (імена) та допоможи їм спокій віднайти. Нехай лежать вони там спокійно, і не турбує їх нічого. Амінь!"

Якщо людина з якоїсь причини не змогла відвідати храм, вона може помолитися за померлих вдома. У молитві слід згадати імена всіх померлих родичів. Щоб нікого не забути, краще це робити за спеціальною книжечкою – пом'янником, до якого поіменно записуються покоління покійних предків.

Як каже Церква, поминальні молитви потрібні не тільки душам померлих родичів, а й самим вірянам: вважається, що близькі, які померли, також моляться про них у той час, коли вони моляться про них. Така молитва живить любов, допомагає вгамувати почуття провини, переживання, жалості, образи.