"Анексія Криму викликала масовий психоз серед росіян", - Рубінштейн

В радянській міфології Україна була місцем анекдотичним. Росіяни по-різному ставилися до України та до українців. Переважно добре, але з іронією – коли з доброю, а коли й ні. Але "хохол" був персонажем анекдотів.

Лев Рубінштейн

Про це розповів відомий російський письменник Лев Рубінштейн, передають Патріоти України з посиланням на Oбозреватель.

– Протести в Росії триватимуть?

– На моїй пам'яті за останні кілька років протестний рух у Росії пульсує, як серцевий м'яз: то розширюється, то скорочується. Влада переходить у наступ час від часу, вмикає репресивні методи на всю котушку, перекручує кран і починає просочуватися вода. Зараз, здається, саме така ситуація – вони зі своїми судами трошки перекрутили (маються на увазі суди над активістами, які влітку активно виступали проти недопуску опозиції на вибори до Мосдерждуми. – ред). Мабуть, якоїсь миті ці сили, які у нас називаються силовиками, взяли верх над цивільними, що хочуть діяти радше за допомогою слів. А ті чинять, як уміють – б'ють по голові...

– Б'ють жорстко, до речі.

– Так, відчутно. А ці нескінченні суди – вони й раніше не мали жодного стосунку до закону, а тепер зовсім знахабніли. Ні за що й раніше судили, але тоді хоч щось зображували, вигадували, брехали – була видимість процедури. Зараз такого немає. Мовляв, а тому, що я можу тебе тріснути палицею, а ти мене – ні. Ось – у мене є в руці палиця, а в тебе немає. Як за первісно-общинного ладу.

Мені здається, що вони щось перекрутили, бо через цих молодих хлопців, яких судять у так званій московській справі, пішла ціла хвиля солідарності. Я такого не очікував. Не знаю, наскільки це буде ефективно і яких контрзаходів вживе влада – а вона їх обов'язково вживе, вона не може поступатися, це їй невластиво. Наша влада не вміє грати в шахи, вона вміє грати в шашки – там немає ходів назад, а тільки вперед. Вони ходитимуть доти, доки з ними самими чогось не трапиться, але назад вони не ходять. Це або кримінальна етика, або чекістська. Не по-пацанськи це –ходити назад, тому вони будуть перти вперед, поки у них там щось не розвалиться.

– А вас здивувала солідарність росіян стосовно несправедливості судів щодо молодих хлопців з "московської справи"?

– Ні, не здивувала, я їй дуже радію. Річ у тім, що вона завжди була, то менша, то більша, десь глибоко з-під підлоги виходила.

Розумієте, я ж спілкуюся з великою кількістю осіб, яких я називаю своїми, через подібне мислення. І коли з ними спілкуємося, здається, що нас багато. Насправді, нас мало, але я вважаю, що є люди, ціна яких дорівнює 100. Якщо ми в одну банку насиплемо дрібних грошей, а в іншу покладемо кілька великих папірців – банка з дріб'язком буде важчою. Але дивлячись у чому вимірювати цінність, якщо в обсязі і вазі, то кидатися нею зручніше. Папірцем же не вб'єш.

Я завжди знав, що в Росії є якась кількість громадян, що здатні, з моєї точки зору, на якісь правильні жести. Просто іноді люди впадають у депресію, іноді опускають руки, іноді їм здається, що від них нічого не залежить, що вони нічого не можуть. Вони збираються десь, говорять, що хочуть, але виступити з публічним жестом не те що бояться, а думають "навіщо? Від нас нічого не залежить".

– Ну, або це нас не стосується.

– Ось це якраз рідше. Я зараз говорю про тих, кого це безумовно стосується, але і вони іноді впадають в апатію. Ну скільки можна махати рукам, які виходи з цього становища? Починається теорія малих справ: давай краще я чимось корисним займуся. Це дуже-дуже хороші люди, як правило. Давай я краще благодійністю займуся, просвітою, давай я краще когось лікуватиму, навчатиму. На вулицю не піду, башка-то одна і не всім хочеться отримувати. Завжди є ті, хто до цього готовий, але їх зовсім мало.

– А ви ходите на протести?

– Ходжу, коли можу.

Протести в Росії

– Вас не дивує велика кількість молоді на вулицях?

– Мене це радує безмежно. Річ у тім, що коли все починалося (маю на увазі наприкінці перебудови), коли почалася вулична активність, я пам'ятаю, що туди приходили тільки дорослі. І всі питали: де студенти, де молодь? Ну в усі ж часи студентство було головною протестною силою в усіх країнах. І в Росії так було. Університетська публіка – найбільш соціально-активна частина населення. Не було їх, довго не було, і я, між іншим, в цьому бачу конкретну заслугу Льоші Навального – він зумів із ними заговорити однією мовою.

– Багато хто вважає, що якщо в Росії щось і змінюватиметься, то за допомогою цієї протестної молоді.

– Ну якщо буде критична маса цієї молоді. До цього вона була соціально-активною і просунутою, але не брала участі в протестах. Бачили, що все погано, але вважали за краще кудись поїхати, десь вчитися, десь працювати, не стикатися з цим ідіотизмом і не давати безкінечно хабарі. Ось виїхати і використовувати свої здібності. Але зараз молодь хоче жити саме в Росії і відстоювати свої права. Вона позбавлена страху, що дуже важливо. Їх ось луплять, а вони знову приходять. Ось цього страху нашого покоління вони позбавлені.

– Ну, вони ж не можуть безкінечно виходити на вулиці проти режиму Путіна. Як від нього позбутися?

– Шаман хотів же...

– Зрозуміло, що до Кремля він би не дійшов.

– Тут є різні точки зору. Є у мене знайомий, який вивчає шаманізм. Він вважає, що цей шаман із Якутії ніякий не шаман, а самозванець. Просто ексцентрична людина, адже справжньому шаману не потрібно нікуди йти.

– Тобто вони можуть прогнати Путіна не з-під стін Кремля, а зробити це дистанційно?

– Абсолютно. Вони до всякого інтернету вміли це робити. До них же зверталися, коли чийсь син йшов до міста і зникав, давно листів не було. Ось шаман щось камлав, палив рослини, бив у бубон і, піднісшись над землею, здалеку бачив, де цей син. Розповідав, що той у Петербурзі, що з ним все гаразд, потім з'ясовувалося, що все так і є.

– Добре, але як тоді прогнати Путіна з Кремля? Молодь що, постійно виходитиме на вулиці?

– Ви знаєте, я противник прогнозів. Мені як людині оптимістичній сам факт масового протесту вже подобається, але не думаю, що найближчим часом він матиме прямий результат. Але ця зміна в умах громадян. Адже коли якась критична маса людей перестане його сприймати і погоджуватися... Бо ця псевдопопулярность, може, якоїсь миті й реальна популярність Путіна і всіх його хлопців трапилася після історії з Кримом.

Кажуть, зараз жахлива ситуація: б'ють і саджають, а раніше такого не було. Але мене нинішня ситуація, коли навіть б'ють і саджають, пригнічує менше, ніж та, коли велика частина населення раптом впала в масовий імперський психоз. Ось це було дуже важко, коли говорили про ці 82%. Я не вірю ні в які 82%, але якщо і навіть 60% – це багато. Моя фокус-група – це здебільшого таксисти. Я пам'ятаю, як вони говорили, що внутрішня політика в Росії, звісно, погана і це зрозуміло – вони ж про себе говорили, грошей мало. А ось зовнішня, звісно, хороша, тому що потрібно показати американцям, що ми теж...

– Показати американцям свою "силу" на території України?

– Так, але це не має значення, це ж наше взагалі все, імперія. Все це тимчасово не наше. Поки ми не можемо всю Україну взяти, американці заважають.

Російська армія на території Донбасу

– А росіяни взагалі здатні позбутися цього імперіалізму? Адже це якось взагалі вже не модно, 21 століття на вулиці.

– Знаєте, категорія моди доходить до Росії повільно. Україна ближче до Європи, до Заходу, за всіма показниками. Хоча в радянській міфології була місцем анекдотичним. До України і до українців по-різному ставилися, Переважно добре, але з іронією – коли з доброю, а коли й ні. Але хохол був персонажем анекдотів, звісно.

Це було пов'язано навіть не знаю з чим. Навіть у дисидентському середовищі таке існувало, і це було пов'язано з вищим радянським начальством, більшість якого були уродженцями України. Всі говорили з цим акцентом, звідти й почалося. Так само, як було в Західній Німеччині. Коли було дві Німеччини, у фільмах негативні герої мали саксонський акцент, з яким розмовляло керівництво НДР. І ця вимова у них асоціювалася з тоталітаризмом. Але якоїсь миті й Україна опинилася на передових проєвропейських позиціях, і це виявилося деякою несподіванкою для багатьох росіян.

– Для вас теж?

– Якоюсь мірою, так. Я просто став цікавитися цим, читати. Знав, що половина України була Австро-Угорщиною колись, ну і ближче до Європи історично. Став їздити до Києва. А взагалі вперше до Києва потрапив у середині 90-х.

– Якось запізно.

– Пізно, так. У дитинстві я як раз в Крим їздив з батьками, потім сам. У нас було культове місце цей Коктебель, інтелігентсько-богемного типу. Ми в юні роки їздили до країн Прибалтики, бо для нас це був зразок Європи. Різні люди говорили мені про Львів, Київ. Але Київ тоді вважався оплотом совєтизму, значно більш радянським і комуністичним, ніж Москва і тим паче Пітер.

А ось Таллінн, Вільнюс на мене діяв навіть на рівні того, що латиниця – це вже знак. Це латиниця, це кава зі збитими вершками, це побутова культура інша, чисті кафе. Всі говорили, що Львів ще європейське місто, хоча він був у сенсі режиму жорстким дуже. У 60-70-ті роки більшу частину населення становили офіцерські сім'ї, якими заселяли місто. Знайома сімейна пара художників зі Львова, коли приїжджали до мене наприкінці 70-их –початку 80-их у Москву, говорили: "Ви тут бігаєте на довгому повідку, а у нас за кожним ходить по три чекісти".

Інформація, котра опублікована на цій сторінці не має стосунку до редакції порталу patrioty.org.ua, всі права та відповідальність стосуються фізичних та юридичних осіб, котрі її оприлюднили.

Інші публікації автора

"Життя треба прожити так, щоб у 90-річному віці вами лякали дітей росіян по всьому світу", - Фурса

четвер, 13 серпень 2020, 0:15

Блогер оригінально кинувся на захист американського мільярдера-мецената... Про це фінансист і блогер Сергій Фурса пише у своєму блозі, передають Патріоти України. Далі - мовою оригіналу:. "Ну и теперь стало ясно, почему именно сейчас ФБР пришло с обыск...

Хіти тижня. Апокаліпсис у Лівані: "Бейрута більше немає", - ліванська журналістка

четвер, 13 серпень 2020, 0:10

За словами дівчини, то, що вона побачила, було жахливо. Ліванська спортивна журналістка AFP Райана Муссаллем, робота якої знаходиться приблизно в п'яти кілометрах від місця вибуху, розповіла про вибух в Бейруті, передають Патріоти України з посиланням ...