"Брак рішучої відповіді Заходу на агресію РФ в Україні зробив її ще більш зухвалою", - Комітет британського парламенту

Про це йдеться в оприлюднених днями неофіційних витоках інформації про зміст доповіді про втручання Росії у політику Британії, яку, всупереч традиції, прем’єр-міністр Борис Джонсон досі не дозволив публікувати офіційно, хоча спецслужби дали свій дозвіл, передають Патріоти України з посиланням на Радіо Свобода.

Зазначається, що представники британського Бюро розслідувальної журналістики, неприбуткової організації, подали позов, щоб домогтися оприлюднення цієї доповіді.

Організація прагне, щоб всі факти і прізвища, представлені в доповіді, були опубліковані ще перед проведенням дострокових парламентських виборів в країні 12 грудня. З цією метою навіть оголосили збір громадських коштів на судові витрати.

В цілому представники комітету з безпеки зробили ряд висновків доповіді, зміст якої потрапив в пресу. З них випливає, що бездіяльність і брак рішучої відповіді Британії і західних союзників на агресивні кроки Москви сприяли відчуттю безкарності Кремля і навіть в деякому роді заохочували Росію до подальших кроків. Відсутність реальної відповіді на анексію Росією Криму, збивання МН-17 і подальшу фінансову та військову підтримку проросійських бойовиків на сході України, на думку британських фахівців, призвели до активних спроб Москви втрутитися в президентські вибори в США і ще в ряді країн і до вчинення замаху на колишнього російського шпигуна на британській території з використанням хімічної зброї, в результаті чого загинула громадянка Великобританії, не пов’язана зі справою.

Голова комітету, колишній депутат-консерватор Домінік Грів зазначає, що Москва відкидає західні цінності і діє згідно з власними правилами, особливо коли бачить роз’єднаність західних союзників і недостатньо рішучі кроки. «Москва добре бачить зволікання і нерішучість Заходу у плані твердої відповіді на її агресивні кроки і втручання а політичного життя інших країн. Саме це і надихає Кремль діяти за власними правилами, які суперечать західним цінностям», – заявив Грів.

Офіційно не існує можливості ознайомитися з прикладами і доказами російського втручання в політичне життя Великобританії ще до оприлюднення доповіді парламентського комітету. Але у підготовці цього документа брав участь цілий ряд незалежних фахівців, які не були членами парламентської структури, тому вони не несуть відповідальності за обговорення представлених ними доказів і свідчень.

Співробітники британського Бюро розслідувальної журналістики мали можливість говорити з деякими з фахівців, залучених до роботи над доповіддю, які повідомили про матеріали, з якими вони працювали, а також про докази, які додаються до цього документу. У той же час, незважаючи на все, деякі прізвища та конкретні факти не було можливості обговорювати, тому що це складало частину матеріалів для можливих кримінальних справ проти конкретних осіб, які сприяли просуванню російських інтересів в Британії.

При цьому багато хто в Британії вважає, що саме зв’язки консерваторів при владі з російськими грошима перешкоджають дозволу на публікацію доповіді від уряду консерваторів.

Один з незалежних фахівців з питань безпеки, залучених до роботи над доповіддю парламентського комітету, Джон Гаворт, зокрема, висловлює побоювання, що російські агенти впливу в Британії працюють у напрямку «підмащування» британських політиків і тих, від кого залежить прийняття рішень, з метою переконати їх, що різкі відповіді на кроки Росії не йдуть у руслі британських інтересів. Існують підозри, що Кремль і наближені до нього російські олігархи вже почали активне «загравання» з низкою політичних партій Великобританії, насамперед з Консервативною партією влади, включаючи фінансові вливання в скарбницю цих партій.

Втім, оглядачі зазначають, що Велика Британія має реальну можливість покласти край російському втручанню з огляду на кілька чинників. На відміну від великої кількості країн Європи, Британія не залежить від Росії щодо енергоносіїв, а усталена позиція Лондона як улюбленого прихистку багатьох грошовитих іммігрантів значить, що британський уряд має у своїх руках дієвий важіль контролю у вигляді санкцій і відмови у наданні віз, що має надіслати чіткий сигнал як самому Кремлю, так і наближеній до нього російській еліті.