Чи є сенс у жорсткому карантині та якою буде друга хвиля: Лікар розповіла про коронавірус в Україні

Президент Володимир Зеленський після кількох тижнів високих показників захворюваності на COVID-19 повідомив, що Україні варто готуватися до другої хвилі коронавірусу. Напередодні схожу тезу озвучив і прем'єр Денис Шмигаль, який повідомив, що Україна знову може опинитися у жорсткому карантині. Доктор медичних наук, професор кафедри дитячих інфекційних хвороб НМУ імені О.О. Богомольця Оксана Виговська розповіла про те, чому росте кількість захворілих, у чому різниця китайського та європейського штамів вірусу, чи буде в Україні новий жорсткий карантин та друга хвиля, як треба поводитись біля води, аби зменшити ризик зараження на коронавірус та на що звертати увагу, вирушаючи за кордон у період пандемії, передають Патріоти України з посиланням на Главред.

- Протягом декількох останніх днів в Україні постійно фіксують високу кількість нових випадків COVID-19. Яка причина росту захворюваності?

- Тут декілька причин. З одного боку, це пов’язано з тим, що ми відмічаємо зростання кількості тестувань. Якщо порівнювати, початок квітня, 200-300 тестів на добу, а сьогодні біля 12-15 тисяч тестувань на добу, то відмічається збільшення об’єму тестувань в десятки разів. Наприклад, в Україні 26 червня проведено 27154 тестування на коронавірус, з яких 13916 тестів методом ПЛР (полімеразно-ланцюгова реакція, яка виявляє ДНК та РНК вірусу в організмі. - ред.), відповідно, чим більше тестувань, тим більша кількість виявлених та лабораторно підтверджених випадків.

Другий момент пов’язаний із збільшенням кількості звернень з симптомами коронавірусної хвороби, та з приводу пневмоній. Третій – зростання кількості госпіталізацій як хворих з діагностованою хворобою, так і з підозрою на коронавірусну хворобу або з пневмоніями. Четвертий момент полягає у тому, що широке застосування ІФА-тестувань (імуно-ферментний аналіз для визначення наявності антитіл до коронавірусу. - ред.) також призводить до зростання виявлення захворілих, оскільки виявлення відповідних антитіл (класів М, А) до коронавірусу COVID-19 передбачає наступне ПЛР-дослідження. П’ятий момент – захворювання може бути розтягнуте у часі, коли можуть бути періоди в межах одного епізоду, у яких кількість хворих стабільна (так зване плато), підвищена та знижена. Тобто це коливання впродовж одного епізоду захворюваності.

Цей вірус новий для суспільства, відповідно, перед фахівцями стоять нові виклики й безліч запитань на які поки що немає однозначної відповіді. Фахівці у прогнозах розвитку захворюваності враховують епідеміологічні, клінічні, етіологічні особливості, попередника нинішнього збудника та властивості сезонних штамів коронавірусів. Станом на сьогодні, поведінка нинішнього вірусу дещо відрізняється. МОЗ України робить акцент на тому, що погіршення епідеміологічної ситуації й збільшення кількості хворих на коронавірусну хворобу пов’язане з недотриманням населенням карантину після послаблення та не використанням засобів індивідуального захисту. Але населення також поводиться по-різному – є ті, хто досі продовжує ходити в масках і рукавичках і не виходити з дому, а є частина людей, яка вже давно не дотримується правил. Але тут також потрібно аналізувати, чому, наприклад, Львівська область вже півтора тижні дає вкрай високі цифри. Із чим це пов’язано – із митницею або з тим, що люди відправились на відпочинок? Так само, як і в Одеській області, де вже кілька днів є приріст. Від цього аналізу залежить подальша тактика і рекомендації. Тобто потрібно звернути увагу на покращення епідеміологічного розслідування, виявлення всіх контактних і їхнє тестування. За ефективної моделі, якщо є випадки захворювання, то 90-100% контактів інфікованих коронавірусом має бути розслідувано й протестовано.

Також потрібно акцентувати увагу на групах ризику, адже їх захист дозволить зменшити кількість тяжких, ускладнених форм, кількість госпіталізацій, зменшити летальність та смертність серед них, попередити перенавантаження системи охорони здоров’я. Також потрібно враховувати кількість активних випадків та так звані "закриті" кейси (кількість перехворілих, у яких захворювання закінчилося видужанням або летально). Також потрібно враховувати, що має місце велика кількість безсимптомних форм та форм із слабкими клінічними проявами, що також ускладнює прогнозування розвитку захворюваності. Сьогодні ми знаходимося на рубежі 6 місяців розвитку епідемічного процесу коронавірусної хвороби й розвиток епідпроцесу в різних країнах на різних континентах демонструє схожу динаміку – після короткої експоненціальної фази реєструється тривале стабільне лінійне наростання кількості захворілих й летальність.

- У столиці, незважаючи на високі показники зараженості ковідом, продовжують послаблювати карантинні заходи – відкривають кінотеатри, пускають відвідувачів у ресторани. Чи не зарано це робити і як може змінитися ситуація?

- Що стосується Києва, то тут великі цифри пов’язані із високою щільністю населення, більшою кількістю тестувань та кращим епідеміологічним розслідуванням. Давайте говорити відверто – у населення практично немає коштів, а відтак, люди не кинуться одразу в ресторани або у кінотеатри. Тому я не думаю, що у цих закладах буде надто велика кількість людей, що це створюватиме небезпечні умови, бо більшість не зможе собі цього дозволити.

- Раніше ви говорили, що Україні пощастило із підвидом коронавірусу, який циркулює в Україні. Поясніть, яким чином це впливає на перебіг захворюваності?

- Збудник коронавірусної хвороби COVID-19 мутує і особливість його мутації у тому, що виникає багато його варіацій (серотипів). Є серотипи більш агресивні, які викликають більш тяжкі хвороби, вищу частоту ускладнень (на початку пандемії), і є відносно легкі. Вірус – це живий організм, він так влаштований, що для того, щоб вижити, він має пристосовуватися до навколишнього світу і один із механізмів пристосування - це його мутабельність.

І в Україні за рахунок того, що перші випадки вірусу були привезені з Австрії, Франції, Германії серотипи відрізняються від тих, що були у Китаї. На наше щастя, серотипи у нас європейські, але не з Італії, чого ми боялися, бо там вони якраз агресивніші. І оскільки серотипи, які були завезені, більш слабкі, тому клінічна картина наших пацієнтів перебігає легше, менше частота розвитку ускладнень, менше тяжких та критичних пацієнтів, менше хворих, які потребують штучної вентиляції легень. Звісно, люди гинуть і у нас, але летальність значно менша, якщо порівнювати з іншими країнами.

- Нещодавно з'являлася інформація про те, що в одному з китайських міст неподалік від Пекіну був новий спалах вірусу і там ввели воєнний стан. Місцева влада говорила саме про європейський штам. Зважаючи на реакцію тамтешньої влади, наскільки вона виправдана і чи можуть у нас відреагувати так само?

- Зараз китайська влада акцентує увагу на тому, що штам був завезений з Європи. І це правда, бо Китай відновив роботу кордонів одразу після того, як здолали спалах в Ухані. Щодо реакції окремих країн також треба розуміти, що є країни з тоталітарним та більш ліберальним режимом і, відповідно, кожна з них обирає свою тактику подолання хвороби. Є країни, де не було жорстких карантинних заходів. Ці країни вважають, що населення повинно швидше набути колективного імунітету. Тому не можна робити висновків про те, яка реакція краща - це покаже тільки час і спостереження за хворобою у динаміці. Крім того, треба враховувати щільність населення, тобто наскільки велике місто, а також етнічні, культурологічні особливості, спосіб життя і харчування.

Ухань - це приклад того, де спрацював жорсткий карантин, хоча в інших країнах, які пішли по такому сценарію карантину, це не спрацювало. Усі фахівці, враховуючи попередні дослідження, очікували певної прогнозованої поведінки вірусу, але зараз вірус поводиться інакше. Наприклад, ми очікували, що із настанням теплої погоди активність вірусу знизиться. Але ми бачимо, що в усіх країнах, де зараз спекотно, іде підвищення захворюваності. В той же час, реєструється підвищення захворюваності в країнах, в яких зараз географічно – зима. Тобто сезонність захворювання зберігається.

- Віруси схильні до мутацій. Це закладено в їхньому філо- та онтогенезі. Вони мутують для того, щоб вижити й закріпитися в людській популяції. Учені зі США та Великої Британії нещодавно виявили, що вже існують сотні різних мутацій коронавіурсу SARS-CoV-2, який викликає захворювання COVID-19. Ніхто достовірно ще не встановив, що це буде означати для поширення вірусу серед людей та наскільки ефективною може бути вакцина.

Попереднє дослідження у США показало, що одна конкретна мутація - D614G - стає домінуючою і може зробити захворювання більш заразним, але результати цього дослідження ще не перевірили інші науковці і його офіційно не публікували. Дослідники з Національної лабораторії Лос Аламос в штаті Нью-Мексико відстежують зміну "шипа", який надає вірусу SARS-CoV-2 його виразної особливої форми. Дослідницька група проаналізувала дані з Британії щодо хворих на коронавірус у Шеффілді. Вчені виявили, що люди з такою мутацією вірусу, мають більшу кількість коронавірусу у своїх зразках, але в той же час вони не знайшли доказів того, що ці люди хворіли тяжче або довше перебували у лікарні.

Ще одне дослідження Університетського коледжу Лондона виявило 198 повторюваних мутацій вірусу. Один з його авторів, професор Франсуа Баллу, акцентує увагу на тому, що мутації самі по собі не є поганою річчю, і немає нічого, що дозволяє припустити, що SARS-CoV-2 мутує швидше або повільніше, ніж очікувалося. У дослідженні з Університету Глазго, в якому також аналізували мутації, наголошується, що ці зміни не дорівнюють різним штамам вірусу.

Для того, щоб однозначно відповісти про наслідки мутацій, потрібні комплексні дослідження, і нам цей вірус і його наслідки ще довго доведеться вивчати. Але з іншого боку, є сподівання, що через таку поведінку мутації, які послаблюють агресивність й заразність вірусу, друга хвиля, якої усі бояться, для нас може пройти трохи легше якраз через те, що щодня виявляється багато хворих і через це колективний імунітет може сформуватися швидше. І це зніме навантаження на самого пацієнта, медиків, систему охорони здоров’я восени, коли голови піднімають сезонні віруси.

- Щодо колективного імунітету. Є різні оцінки, який ваш прогноз - як скоро він може з'явитися у нас?

- Колективний імунітет виникає, коли достатньо велика частина населення має імунітет до певної інфекційної хвороби, що фактично зупиняє її розповсюдження і забезпечує ефективний захист навіть тих членів суспільства, що не мають відповідного індивідуального імунітету. Колективний імунітет формується на фоні того, якщо людина перехворіла або якщо вона щеплена проти збудника. Оскільки питання вакцинації від нас не залежить, бо в Україні вакцини власного виробництва не розробляють, ми розраховуємо на закордонні - багато країн вже проводять клінічні дослідження на пацієнтах і ми також чекатимемо їх результатів, щоб розуміти наскільки можна буде покластися на вакцину.

Називаються різні строки появи вакцини - хтось каже, що вона може з'явитися в Європі вже восени 2020 року, а хтось впевнений, що це відбудеться не раніше 2021 року. У будь-якому разі, Україна поки що набуває колективний імунітет лише за рахунок людей, які перехворіли. І чим більше людей перехворіє, тим більше матимуть антитіла до цього захворювання. Яка саме частка населення повинна мати імунітет, напряму залежить від того, наскільки швидко розповсюджується відповідна інфекційна хвороба. У випадку з новим коронавірусом, де одна людина в середньому передає інфекцію ще 2-3 людям, розрахунки свідчать, що для формування колективного імунітету необхідно, аби близько 60-65% населення мали від нього індивідуальний імунітет.

- До речі, наскільки правдиве твердження про те, що восени коронавірус буде виявляти складніше і як тоді можна буде відрізнити саме коронавірус від грипу чи ОРВІ?

- Занепокоєння пов'язані з тим, що будуть складнощі діагностики між коронавірусною хворобою і респіраторними вірусами. Тоді потрібно буде проводити, крім діагностики на коронавірус, додаткові дослідження. Але у цьому якраз особливість сезонних штамів коронавірусу – коморбідність (поєднання) з іншими збудниками, а нинішній збудник демонструє коморбідність з іншими захворюваннями і тоді людина перехворіє важче і більша ймовірність виникнення ускладнень. Якщо збудників декілька, то потрібно розбиратися з кожним окремо, відповідно, тоді мають бути різні підходи у лікуванні. Може бути і таке, якщо людина перехворіла респіраторними вірусами, її імунітет послабився і вона одразу підхопила коронавірус.

Тому перше, що можна зробити для того, щоб визначити чим саме хворіє людина - вчасно звернутися до лікаря. Бо є близько 200 різновидів респіраторних вірусів, не кажучи вже про бактерії, які також дають респіраторні симптоми. Також необхідно звернути увагу на людей із хронічною патологією, враховуючи тяжчий перебіг коронавірусної хвороби у груп ризику і акцентувати увагу на їхньому захисті, як в літній сезон, так і восени.

- Повернемось до літнього сезону. Зараз багато українців, не маючи змоги виїхати на відпочинок за кордон, почали відпочивати біля водоймищ, так само нехтуючи правилами карантину – не дотримуються дистанції і не носять масок. Чи впливає це на поширення інфекції і як можна себе убезпечити?

- Я спостерігала за тим, як поводяться люди на водоймах. Частина людей свідома і шукає собі місце, де немає інших людей - там вони відпочивають виключно родиною і плавають окремо, або, якщо немає можливості зайти через окремий вхід, просто відпливають подалі. Є частина, яка просто сидить біля берега, де є скупчення людей і не дотримується дистанції. У цьому випадку у людей має спрацювати інстинкт самозбереження і вони повинні розуміти, що потрібно зберігати соціальну дистанцію. Можливо, для цього треба було приїхати на декілька годин раніше (8-10 година), або навпаки, о 17-18 годині, бо сонячна радіація також шкідлива і на пляжі нема чого робити у спеку, адже так люди тільки шкодять собі. Стосовно масок – вони мають застосовуватися хворими, групами ризику, в закритих приміщеннях з обмеженим об’ємом повітря – магазин, аптека, ліфт, під’їзд, кав’ярня, ресторан, громадський транспорт, невеликий офіс тощо.

- А яким чином на епідситуацію вплине відкриття кордонів та відновлення авіасполучення?

- Наразі ми знаходимося у червоній зоні - Україна належить до країн категорії С, тому не дуже багато країн, особливо Європейського Союзу, бажає нас бачити. Це зрозуміло. Тому людина, перед тим, як їхати, повинна розуміти, куди вона їде, подивитися на рівень захворюваності в країні призначення, умови, за яких дозволений в’їзд та перебування і на умови повернення назад. Адже зараз багато країн вимагає проходження ПЛР-дослідження на своїй території або довідку про негативний результат ПЛР-дослідження проведеного не пізніше ніж за 72 - 96 годин до вильоту (залежить від країни), або довідку про те, що людина вже перехворіла або ж відправляє на самокарантин. Крім того, треба зважати на ситуацію у нас, бо по поверненню їх так само можуть відправити на самоізоляцію чи самокарантин. Тобто треба зважити ризики і користь поїздки для себе і своєї родини.

- Взагалі, чи є сенс у карантині (включно з адаптивним), якщо в одній області карантин посилюють, а в іншій його навпаки послаблюють, тим паче, що при цьому не завжди між ними припиняють рух транспорту?

- Кожна область і кожне велике місто мають вирішувати ситуацію з карантином, (включно з адаптивним, посиленням чи послабленням його індивідуально. Тому що вони краще знають, із чим пов'язане підвищення захворюваності - чи це хворіє населення, без встановлених контактів внутрішньосімейних, в робочому колективі, або ж це люди, які, скажімо, були на весіллі, похороні, дні народження, відвідували клуби та інші заклади. І якщо казати про область, то також треба розуміти, чи хворіють в окремих містах, чи у всьому регіоні. Також враховувати, як проводиться епідеміологічне розслідування в тому чи іншому регіоні, чи всі контактні відслідковуються, встановлюються й тестуються, чи ні. Тоді люди, які хочуть кудись вирушити на відпочинок, матимуть карту і розуміння, куди їхати не варто через ризик коронавірусу. Людина так само має розуміти, якщо вона їде своїм авто з родиною, виконує усі застереження і їде в об'їзд через міста з великою захворюваністю, то шансів захворіти у неї значно менше.

- Західні експерти вже кажуть про те, що загалом коронавірус в нас не на один рік і людям треба буде навчитися жити в умовах обмежень. Які ваші прогнози щодо того, чи надовго це в Україні?

- Так, на цьому особливо акцентують увагу британці. Є різні результати - різні країни демонструють різну кількість людей, які станом на сьогодні перехворіли. Але треба розуміти, що жодна країна не може собі дозволити повністю протестувати своє населення. Мова йде про ІФА-дослідження, щоб подивитися, скільки з них мають імуноглобулін G (довгострокові антитіла) до коронавірусу. Тому і тестують певні групи населення, а далі використовують математичні моделі, щоб спрогнозувати, за який проміжок часу буде охоплена більша частина населення. Тому є такий прогноз, що все-таки ще декілька років нам доведеться співіснувати з цим вірусом. Думаю, що за цей час він послабиться і стане схожим на сезонний вірус, як, наприклад, грип.

- Якщо говорити про осінь, то деякі експерти зазначають, що тоді ситуація з вірусом ускладниться ще і тим, що діти підуть до школи. До речі, у Міносвіти заявили про те, що з 1 вересня знову у звичному режимі відкриються навчальні заклади. Чи дійсно це вплине на підвищення захворюваності?

- Зараз у міністерства є час дослідити досвід країн, які не закривали ні шкіл, ні дитячих садочків і є ті країни, які зараз навпаки їх відкрили. Але Україна дійсно демонструє великий показник захворюваності саме серед дітей і це свідчить про те, що діти перехворіють у достатньо високому відсотку випадків. Відповідно, якщо вони підуть до школи, то небезпека буде меншою. Зі студентами ситуація трохи інша, бо тут треба дивитися саме на вікові показники (19-25 років) серед дорослих, які навчаються у закладах освіти. Тобто треба розглядати різні сценарії і готуватися. Бо якщо нічого не робити, ми виявимося неготовими до навчання восени.

- Чи є тоді імовірність нового жорсткого карантину у межах країни, якщо ситуація погіршуватиметься?

- Дивлячись на те, які цифри по захворюваності тоді будуть реєструватися, яка тяжкість, летальність, яка кількість потребуватиме госпіталізації. Тобто чи легкі будуть форми, чи будуть помирати люди, яким буде навантаження на стаціонари. Усі ці фактори впливатимуть на посилення карантину за потреби.

- Якщо говорити про повторне зараження, наскільки це можливо?

- Треба пам'ятати, що віруси надзвичайно складно організовані. І при багатьох захворюваннях доведений факт персистенції збудників як вірусів, так і бактерій, тобто продовження знаходження вірусу в організмі та його виділення певний проміжок часу. Для прикладу - епідемія дифтерії, яку Україна теж відчула на собі, характеризувалася тим, що велика кількість дітей і дорослих після перенесеного захворювання продовжували виділяти збудника і ставали носіями впродовж 3-6 місяців. Так само і в людей, які перехворіли на коронавірус, але тут немає однозначної відповіді, чи вони носії, чи вони повторно заразилися, чи це "дефекти" ПЛР-дослідження.

Стосовно результатів ПЛР-дослідження, потрібно враховувати, що є відсоток "хибнопозитивних" та "хибнонегативних" результатів, в контексті продовження виявлення збудника методом ПЛР після зникнення клінічної симптоматики. Так само часто неточними можуть бути і тестування на антитіла, особливо в популяціях, де низька поширеність коронавірусу і насправді, за певних сценаріїв, менше половини тих, хто тестує позитивні, справді мають антитіла. З урахуванням цих обставин, однозначної відповіді немає, тому що ще не так багато у світі проводять ІФА-тестів, адже їх почали робити значно пізніше за ПЛР. Тим паче, що є випадки, коли за індивідуальних особливостей імунної відповіді імунітет до коронавірусу у перехворілих ним не виробляється.

- Поки немає вакцини від коронавірусу, чи є можливість вберегтися від нього за рахунок підвищення імунітету?

- У нас є стала думка про те, що імунітет можна підвищити, лежачи на пляжі під палючим сонцем і відразу пірнаючи у прохолодну воду. Це не так, бо такими температурними перепадами ми її навпаки виснажуємо. Імунна система любить стабільність та комфорт, тому не можна допускати крайнощів. Має бути правильна поведінка і має бути міра, бо природньо зараз є всі підстави для його підвищення.

Багато моїх колег вважають, що якщо дати дітям, підліткам, людям молодого та середнього віку без хронічної патології можливість перехворіти, то створиться імунний прошарок, і передача вірусу різко сповільниться. Цей прошарок зараз поступово створюється (набувається колективний імунітет), але через достатньо високу летальність в групах ризику.

Також потрібно враховувати, що є люди, які проявляють генетичну стійкість до того чи іншого збудника, в тому числі й до COVID-19, тобто вони не захворіють, і те, що сезонні штами коронавірусів широко циркулюють в людській популяції і є вірогідність того, що людина, яка захворіла й перенесла коронавірусну хворобу, викликану сезонними штамами, матиме перехресну імунну відповідь, яка захистить її від COVID-19. Але наскільки вона буде вираженою й тривалою, залежить від багатьох чинників, в першу чергу – стану загального й місцевого імунітету кожної людини. Тому потрібно піклуватися по стан свого здоров’я, свого імунітету, особливо людям із наявною хронічною патологією.