Чи впорається китайський вірус з тим, що світові лідери не змогли зробити в Давосі, - ЗМІ

Коронавірус 2019-nCoV потихеньку продовжує розповзатися по планеті. Станом на обід п'ятниці вже майже 40 мільйонів мешканців громадян Китаю з 14 міст опинились в зоні часткового чи повного карантину, і втратили можливість подорожувати. І на подорожі в межах країни накладаються все нові та нові обмеження, передають Патріоти України з посиланням на Depo.

Вірус вбиває – принаймні, дотепер вбивав – здебільшого літніх людей. Часом – просто дорослих. Зокрема, держкомітет з охорони здоров'я Китаю повідомив, що наймолодшому з померлих 36 років, а найстаршому - 89. Всього наразі померло 25 осіб.

При тому частина світових ЗМІ радить "не роздувати істерію", адже жертв наразі ще дуже небагато. І це ніби як правда.

Але у Китаї якось не дуже вірять світовим ЗМІ. Бо все нові й нові міста підпадають під карантин. Що, схоже, не дуже допомагає – оскільки зараза розповзалася вже практично по всіх китайських провінціях.

А в самому Ухані, звідкіля все почалося, дуже активно будують новий шпиталь на кілька тисяч ліжок. За тиждень-півтори обіцяють впоратися (це вам не українська "Лікарня майбутнього", це китайська промисловість у дії). Себто в Пекіні підозрюють, що кількість хворих зростатиме дуже, дуже швидко.

У Великій Британії через коронавірус збирають засідання так званої "Кобри" – урядового спецкомітету, що реагує на терористичні атаки та стихійні лиха. Його, за чутками, не відвідає прем'єр-міністр Боріс Джонсон, який відбув святкувати китайський Новий рік.

На Росії підозри стосовно трьох авіапасажирів, начебто хворих на коронавірус, не підтвердилися. Але було введено обов'язковий огляд всієї ручної поклажі та валіз усіх, хто прилітає з Китаю. Напевно, митники з мікроскопами ретельно шукатимуть вірус.

Кажуть, навіть український Кабмін почав імітувати реакцію на всі ці події. Імітація виходить в дуже традиційному стилі – було створено "оперативний штаб" у Мінздоров'ї, який, напевно, збереться і щось обговорить. Поки що з трьох випадків підозри на коронавірус два не підтвердилося, будемо надіятись, що так трапиться і з третім.

Втім, перспективи "втримати кордон" наразі не втішні. Бо "оперативний штаб" у нас є, а от спеціальних тепловізорів, які могли би "помічати" хворих з високою температурою ваеропортах в режимі реального часу, в нас немає. Ні в Борисполі, ні в жодному іншому аеропорту. І "оперативний штаб" їх не закупить, і собою не замінить. У нас не Китай, де можна збудувати лікарню за тиждень.

Поки загроза коронавірусу походить тільки від рейсів з Китаю, спеціальні санітарні сили Мінздоров'я можуть обстежувати всіх пасажирів із відповідних рейсів. Але якщо вірус пошириться по світу, система "ручного контролю" захлинеться.

Як розвиватиметься ситуація з даним конкретним коронавірусом – покаже найближчий час. Можливо, Пекіну вдасться взяти ситуацію під контроль, як свого часу трапилося з атиповою пневмонією. А може – і ні. Тоді дію вірусу доведеться повною мірою відчути на собі і решті світу.

Але вся ця історія натякає на кілька моментів. Акурат коли в Китаї почав розповсюджуватися новий вірус, в Давосі проходив Всесвітній економічний форум. Де начебто намагалися домовитися про боротьбу з глобальним потеплінням, але чомусь, вже в котрий раз, так і не зуміли. Де багато говорили про небезпеку економічних воєн і почали одну з них практично в прямому ефірі. І де складалося враження, що, попри глобальний характер події, лідери країн світу і впливові бізнесмени живуть на якихось різних, ніяк не залежних одна від одної планетах. Тому й домовлятися їм із ключових для Землі питань ніби як не дуже й треба.

Можливо, загроза глобальної епідемії зможе вплинути на позицію цих людей краще, ніж попередні виклики. Бо у вірусу є одна колосальна різниця і з глобальним потеплінням, і з глобальною економічною кризою. Від останніх двох багаті та впливові люди, від яких наразі залежить реальність на планеті, завше можуть відкупитися. Увімкнувши кондиціонер, сховавшись за товстим шаром скла та бетону, перевівши активи з цінних паперів у дорогоцінні метали.

А от від вірусної пневмонії втекти буде набагато, набагато важче. Це та ситуація, коли забитий китайський селянин і банкір з Волл-Стріту мають цілковито одинакові шанси. І, хотілось би вірити, що цей факт примусить всі країни світу, які мають розвинуту мікробіологію, вірусологію та генетику, виступити проти нової загрози пліч-о-пліч. Спільно досліджуючи вірус, оптимізуючи карантинні заходи, допомагаючи Китаю критично важливими ресурсами, обладнанням чи дослідженнями.

Бо без планетарної системи захисту від подібних біологічних небезпек людство, насправді, приречене якщо й не на вимирання, то на регулярну сплату дуже, дуже високої ціни у вигляді колосальних людських та економічних втрат. Тільки розгалужена, інституційно сформована і щедро фінансована система може протистояти біологічним викликам у світі, з'єднаному мільйонами транспортних ниток в єдиний організм. А потім, створивши одну дієву систему планетарного масштабу, людство може увійти у смак глобальної кооперації. Хоча це вже надміру оптимістична футурологія.