"Доб’юся всього, про що мріяв Віталій!" - молодший брат загиблого Героя

Серпневі дні 2014 року — самий розпал російсько-української війни, тому в другій половині місяця Дзвін Пам’яті та постріли військового салюту лунають багато разів.

Загалом 21 серпня в Залі пам’яті Міноборони згадували прізвища 20 полеглих унаслідок російської агресії військовослужбовців, передають Патріоти України з посиланням на Армія Іnform.

21 серпня 2014 року великі втрати понесли кілька підрозділів Збройних Сил; найбільші — 93-тя, 51-ша, 28-ма окремі механізовані бригади, 12-й батальйон територіальної оборони «Київ» та інші. У 2017-му під час обстрілу взводного опорного пункту поблизу Авдіївки загинув солдат 72-ї ОМБр.

Церемонія покладання квітів, хвилина мовчання, військове вітання бойових побратимів, сльози матерів… Урочисте дійство біля Стели Пам’яті, пробитої снарядами й кулями, не залишає спокійними нікого з присутніх.

Із Мукачівського району Закарпаття на церемонію до Зали пам’яті в Києві приїхали батько і молодший брат сержанта Віталія Гопонька, розвідника 128-ї окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади. Досвідчений командир відділення з позивним «Гюрза» загинув на ВОПі в районі села Новоганнівка на Луганщині під час масованого артилерійського нальоту противника.

Батько 26-річного розвідника Михайло Михайлович вражений церемонією: «Велика подяка, що нас запросили! Красиве місце, важливий ритуал. Приємно, що в Збройних Силах пам’ятають наших синів, шанують і згадують про них», — говорить чоловік.

Рідні загиблого розвідника показують фотографії пам’ятної дошки, встановленої на стіні мукачівського ліцею, де навчався Віталій Гопонько, й пишаються музичним відео, створеним друзями, з піснею, присвяченою Віталію.

Михайло Михайлович каже, що Віталій змалку мріяв бути розвідником, займався спортом, виступав за рідну школу і ліцей, а пізніше зробив остаточний вибір — після строкової служби залишився на контракт. «Гарні були хлопці, — розповідає батько. — Він і його друг із Івано-Франківська. Вдвох вони пройшли ретельний відбір і потрапили на фронт. Обидва загинули».

Сильний чоловік, досвідчений воїн, сержант Гопонько ніколи не ховався за спинами побратимів. Нагороджений нагрудним знаком «За оборону Луганського аеропорту» і орденом «За мужність». «Посмертно…», — гірко зітхає батько Героя.

А молодший брат Віталія, Михайло Гопонько, зізнається, що після 2014-го до нього ставляться іноді аж надто поблажливо — «як до брата Героя». Але Михайло-молодший налаштований рішуче: «Він був хорошою людиною, чудовим солдатом і другом. Приємно, що брата пам’ятають, але я намагаюся бути не гіршим! Служу в прикордонних військах контрактником, навчаюся, обов’язково стану офіцером — доб’юся всього, про що мріяв Віталя!»

Інформація, котра опублікована на цій сторінці не має стосунку до редакції порталу patrioty.org.ua, всі права та відповідальність стосуються фізичних та юридичних осіб, котрі її оприлюднили.

Інші публікації автора

Один з найважливіших для християн днів року. Благовіщення Пресвятої Богородиці: Історія і заборони свята

понеділок, 25 березень 2024, 6:15

25 березня за новим стилем (7 квітня - за старим) - Благовіщення Пресвятої Богородиці, яке належить до числа дванадесятих свят, тобто, найбільш значущих у житті Ісуса Христа і Богородиці. За Біблією, саме в цей день Архангел Гавриїл повідомив Діві Марі...

День Віри, Надії, Любові та Софії: Народні прикмети 17 вересня

неділя, 17 вересень 2023, 8:18

За новоюліанським календарем християни східного обряду України вперше святкують день ангела жінки на ім'я Віра, Любов, Надія і Софія. Ще минулого року цей день припадав на 30 вересня. Також в честь цього дня іменинницям обов'язково потрібно сходити в ц...