Дострокові вибори в Білорусі: Як Лукашенко перехитрив Путіна

17 листопада у Білорусі пройдуть дострокові парламентські вибори.

У неділю, 17 листопада, у Білорусі відбудуться дострокові вибори до Палати представників, яка є нижньою палатою парламенту (Національні збори, білоруською Нацыянальны сход Рэспублiкi Беларусь). Експерти переконані, що вибори – це прикриття для всевладдя президента Білорусі Олександра Лукашенка. Попередні вибори відбулися у 2016 році, але Лукашенко вирішив провести дострокові вибори, аби відділити їх від президентської кампанії 2020 року (відбудеться у серпні, якраз на день народження "Бацьки"). Є й інші причини - це відсторонення від парламенту проросійських сил і відбір лояльних депутатів перед транзитом влади або "токсичними" референдумами, передають Патріоти України з посиланням на Апостроф.

Що важливо, вибори відбуваються на тлі безпрецедентного загострення відносин між Москвою та Мінськом.

Питання "кого буде обрано" не стоїть

Найчисельнішим у нижній Палаті минулого скликання було республіканське громадське об'єднання "Біла Русь" – 68 зі 110 депутатів. Другими були безпартійні - займали 25 крісел. Це для Білорусі нормально через подвійне законодавство: 69 стаття конституції дозволяє висуватися від громадських організацій або взагалі самостійно – для цього достатньо зібрати підписи громадян. Хоча виборчий кодекс це забороняє, і цього року деякі кандидати не змогли зареєструватися для участі у виборах. Всього ж зареєстровано 516 кандидатів, з яких виберуть 110 депутатів.

Висування в Білорусі відбувається в одномандатних округах, провладні кандидати часто конкурують один із одним, а партійних списків нема взагалі. Тому склад Палати представників зазвичай доволі пістрявий. Так, у 2016 році до ПП обрали представників Компартії, Республіканської партії праці і справедливості, "лівоцентристів", членів Білоруської патріотичної партії (до слова, тамтешня БПП створювалася 1996-го під Лукашенка і для Лукашенка з його найближчих соратників) і одного представника найчисельнішої в країні Ліберально-демократичної партії. До парламенту також пройшли дві опозиціонерки, яким у 2019 році балотуватися не дозволили.

Експерти зазначають, що Лукашенку потрібен парламент, до якого увійдуть представники різних партій і організацій, аби у випадку потреби його можна було б показати ЄС як доказ демократії. Але насправді, немає значення, хто з депутатів під якими прапорами потрапить до парламенту.

"Можна точно назвати лише одну характеристику майбутнього парламенту: він буде 100-відсотково лояльним до президента. Партійна приналежність – це імітація. Депутатські крісла займуть вірні слуги Лукашенка", - каже білоруський політик-ліберал і економіст Ярослав Романчук.

Більшість білоруських незалежних політиків й правозахисників схиляються до того, що парламент не значить нічого. Будь-який папірець, підписаний Лукашенком, автоматично отримує силу закону, а самі закони пишуться в адміністрації президента і парламент за них лише формально голосує. Така собі імітація демократії. Про те, щоб подати якийсь радикальний законопроект - мова не йде. Опозиційних партій багато, однак сенсу від них також немає.

"Поділ білоруських партій на правих і лівих умовний", - пояснює Денис Лавникевич, білоруський журналіст, який працює у Києві.

"Ліві - в основному соціал-демократи, яких близько 6 партій. Але толк від них від усіх приблизно однаковий - його немає, - продовжує Лавникевич. - Є кілька правих партій, які дотримуються економічного лібералізму і більш традиціоналістських позиції. Але партії в Білорусі не значать зовсім нічого. Вони ні на що не впливають в білоруській політиці, а існують тільки для того, щоб легітимізувати вибори, в яких заздалегідь відомі прізвища майбутніх депутатів. Вже не раз було так, що ще перед виборами випливали списки депутатів, затверджені з КДБ, які потім повністю або майже повністю підтверджувалися".

Аналітик "Українського інституту майбутнього" Ігар Тишкевич додав, що білоруські опозиційні партії ворогують між собою. "Є таке поняття як криза – ідей, фінансів, структур. На сьогодні білоруські видання зазначають, що ця кампанія - одна із сумніших за всю історію парламентських виборів у Білорусі, тому що все передбачуване. Протестний потенціал і під час кампанії був на низькому рівні, таким же залишиться і після неї. Жодні вибори в Білорусі не визнавалися вільними такою організацією як ОБСЄ", - сказав Тишкевич.

До слова, Європарламент уже заявив, що не спостерігатиме за волевиявленням білоруського народу.

Протистояння з Кремлем, транзит влади і складний референдум

Лукашенку все одно, вважають фахівці, хто з його посіпак пройде до парламенту – йому важливо, аби нижня палата була максимально лояльною і діяла чітко за вказівкою. А ось щодо інших планів "Бацьки" думки експертів розділилися.

На думку Ігара Тишкевича, Лукашенко намагається зменшити вплив Кремля у парламенті, тому оголосив вибори дочасно. "Російська Федерація не встигла сформувати свій пул кандидатів і відбудувати проросійські організації до такої потужності, щоб проводити парламентську кампанію. Є 4-5 кандидатів від так званої "Республіканської партії", яких можна теоретично вважати проросійськими. Інші проросійські групи не встигли провести збір підписів або не ризикнули йти на парламентську кампанію", - пояснює експерт.

Ярослав Романчук наголошує на небувалому загостренні між Москвою та Кремлем. "Вибори проходять на тлі сварки з Росією за всіма можливими напрямами. Менше місяця залишилося до 8 грудня - на цю дату було анонсовано підписання "чогось" - а жодного важливого рішення в Білорусі немає. Це стосується і газу, і кредитування, і доступу на російський ринок, і доступу до прикордонного контролю. Фактично жодне питання не вирішене", - каже експерт.

Росія порушує свободу переміщення товарів і послуг, між митницями двох країн відбувається повна недовіра, що призводить до багатокілометрових черг з обох боків кордону. "З огляду на це й через низку інших економічних і політичних питань, "союзна держава" має вигляд фікції і, найімовірніше, реалізована не буде", - додає Ярослав Романчук.

Денис Лавникевич вважає, що вибори пов'язані із транзитом влади. "Йому (Лукашенку) потрібен знову абсолютно слухняний парламент, аби змінити конституцію і передати владу. Але поки невідомо кому – чи комусь із синів, чи з наближених, чи просто перерозподілити її, як це свого часу зробив Назарбаєв. Зараз всі повноваження у президента. Він може віддати частину уряду, частину парламенту, щоб, коли він піде, вся система не рухнула", - каже журналіст.

А ось Ярослав Романчук вважає, що транзиту влади в Білорусі немає і бути не може. Натомість Лукашенко готує парламент під складний референдум, який відбудеться між 2021 і 2024 роками. Питання, які будуть поставлені перед громадянами Білорусі, досі невідомі. Можливо референдум стосуватиметься конституційної реформи щодо перерозподілу повноважень президента і парламенту. Також на "всенародне обговорення" можуть винести інші "токсичні" питання, на зразок скасування смертної кари.

Протестувати проти диктатури нікому

Зазначимо, що так зване "дострокове голосування" тривало чотири дні - з 13 по 16 листопада листопада. Юридично воно дало можливість проголосувати тим, хто не може прийти на виборчі дільниці 17 листопада. Але фактично – це ще один інструмент для фальсифікацій на виборах. "За чотири дні проголосували понад 27% виборців. Нам лишається лише здогадуватися про відсоток "вкидань" до урн. Виборчі комісії на 100% комплектуються адмінресурсом. У плані фальсифікацій ми даємо фору і Росії, і Казахстану, і будь-яким іншим країнам пострадянського простору", - переконаний Ярослав Романчук.

Окремі місцеві видання зазначають, що на цих виборах маститі "опозиціонери" посунулися, давши дорогу молоді. Але потенціал протестного руху у Білорусі дуже невисокий. "Близько мільйонів білорусів виїхали на заробітки або навчання - серед них багато активної молоді, яка намагається виїхати з країни, тому що змінилося законодавство про призов до армії (наприклад, бакалавру, щоб стати магістром, треба спочатку відслужити в армії, - ред.). Є апатія. Це уже не та Білорусь, яка була років 10 тому. Влада проводить політику повної зайнятості ("бідно, але стабільно") і має дуже серйозний силовий ресурс. Та й традиційно білоруси є більш апатичним народом. Це таке собі болітце", - пояснює Ярослав Романчук.

Молодь намагалася влаштовувати акції і перформанси на вулицях. Одним із найцікавіших було спілкування з опозиційним білоруським блогером, який зараз перебуває у Польщі, пригадує Денис Лавникевич. "На площі облаштували сцену, ніби для зустрічі з політиком, виготовили картону фігурку цього блогера, поспілкувалися з ним через Skуpe - відео транслювали на екран на сцені. Приїхати до Білорусі він не наважився, інакше його одразу б затримали. Але й такі акції приваблювали мало людей – лише кілька сотень, - бідкається журналіст. - А коли приїжджав російський путініст репер Timati і безкоштовно роздавав бургери, до нього прийшли тисячі людей. І це більше, ніж за всі протестні акції під час виборів разом узяті".

Інформація, котра опублікована на цій сторінці не має стосунку до редакції порталу patrioty.org.ua, всі права та відповідальність стосуються фізичних та юридичних осіб, котрі її оприлюднили.

Інші публікації автора

У Ху*ла проблеми: Меркель влаштує "рознос" Путіну в Парижі, - ЗМІ

неділя, 8 грудень 2019, 12:25

Канцлер Німеччини Ангела Меркель на зустрічі з главою РФ Володимиром Путіним у "нормандському форматі" може порушити тему вбивства в Берліні польового командира Зелімхана Хангошвілі. Німеччина сподівається на прогрес у переговорах із РФ щодо врегулюван...

Через тиск на українську владу: У Конгресі США оприлюднили конституційні підстави для імпічменту Трампа

неділя, 8 грудень 2019, 12:08

Голова комітету з питань юстиції, демократ Джеррольд Надлер наголосив, що імпічмент - єдиний шлях, щоб притягнути Трампа до відповідальності за його поведінку. Демократи в Палаті представників оприлюднили доповідь про конституційні підстави для імпічме...