"Лідери ЄС продовжують бачити німецько-французьке посередництво як один із головних шляхів боротьби із російською агресією. Проте, очевидним і незаперечним фактом є те, що Росія веде війну проти України майже повні 6 років. І це все, що треба знати про ефективність формату переговорів з Кремлем", - каже вона.
При цьому, Гіць зазначає, що Захід не вжив достатніх заходів, щоб не залишити Путіну жодного іншого вибору, окрім як піти з України. "Росія не отримала переконливих стимулів робити поступки хоча б у чомусь. Санкційний режим дуже слабкий. Він зовсім не відповідає тяжкості порушень норм міжнародного права, допущених Росією. Жоден уряд або міжнародна організація навіть не визнали офіційно Росію державою-агресором, яка веде міждержавну війну проти України. Як наслідок, Кремль досі зберігає право вето в Радбезі ООН і ОБСЄ, що позбавляє міжнародне товариство можливості вжити ефективних заходів для вигнання Путіна з України (зараз Росія має друге за чисельністю представництво в наглядовій місії ОБСЄ на Донбасі! Агресор стежить за собою!). Українці повинні кричати на кожному розі про гігантський провал Заходу в питанні визнання правди про війну з Росією. Однак, українці бояться нашкодити хиткому проукраїнському альянсу на Заході, тож правду було принесено в жертву хитким західним напівзаходам", - продовжує експерт.
На її думку, участь Німеччини і Франції в якості посередників викликає все більше запитань. "Обидві країни були головними рушіями ідеї повернення Росії до ПАРЄ. Німеччина будує газогін "Північний потік-2", який прямо підриває роль України як країни-транзитера й підставляє її під всі можливі безпекові ризики з боку Росії. Франція відкрито прагне до політики "нормалізації" відносин із Кремлем. Макрон обіцяє вкласти мільярди інвестицій в керовану мафією Росію, а не у реформовану Україну. Ось вам і чіткий сигнал для українських проєвропейських реформаторів. Берлін і Париж віддають перевагу realpolitik, а не принципам. В результаті, ми бачимо поновлення спроб зобразити війну з Росією як внутрішню проблему України", - додала аналітик.
Провідна або поминальна неділя, проводи, провідки, гробки, опроводи, радониця, дарна неділя, радниця, Томина неділя – все це назви однієї і тої ж традиції – згадувати душі померлих в першій після Великодня недільний день. Провідна неділя 2025 року у хр...
Після Великодня почалася Світла седмиця. Кожен день цього тижня має свої традиції. Цьогоріч 23 квітня східні та західні християни разом відзначають Світлу середу. Про традиції третього дня Світлої седмиці переказують Патріоти України. Далі - мовою ориг...