Експерти розповіли, чи можна вважати адекватними зарплати українських міністрів

В середині січня президент Володимир Зеленський зустрівся із прем'єром Олексієм Гончаруком, щоб перед телевізійними камерами показово посварити його за високі зарплати чиновників. Говорив тільки президент, а прем'єр лише кивав головою. Під це кивання Зеленський заявив, що фінансові апетити чиновників мають бути скромнішими, додавши, що доведеться прощатися з тими, хто хоче більше грошей. «Ось коли ви і ваш уряд піднімете цю економіку — можемо піднімати заробітні плати», — повчально сказав Зеленський.

Підставою для публічної прочуханки слугували дані, що потрапили у ЗМІ, про зарплати в міністерствах та уряді — ті виявилися досить високими, передають Патріоти України з посиланням на НВ.

Так, у грудні 2019 року, міністрам і заступникам в уряді Гончарука нараховано від 70 тис. до 220 тис. грн, що значно перевищує середню зарплату в країні, яка складає 10,5 тис. грн. Доходи нинішньої урядової команди у два-п'ять разів перекрили ті суми, які отримували міністри та їхні заступники у Кабміні Володимира Гройсмана.

Водночас загальні витрати на утримання чиновницького апарату також зростають. Зокрема, у держбюджеті-2020 на фінансування витрат секретаріату Кабміну виділили майже 1,1 млрд грн — на 25,6% більше, ніж було в 2019-му (848 млн грн). А Верховна Рада на свої потреби отримала 2 млрд грн, тобто на 338 млн грн більше. Та й самого голову держави тепер обслуговуватимуть щедріше: Держуправсправами (ДУС), яке забезпечує роботу президента і його Офісу (ОП), за даними з держбюджету-2020 року, зможе розпоряджатися 2,4 млрд грн — це плюс 5% до минулого року.

«Влада не пояснила суспільству, для чого підвищується заробітна плата топ-чиновників, навіщо це потрібно і що це дасть кожному громадянину», — вважає Володимир Омелян, міністр інфраструктури в уряді Гройсмана.Зроблено по-українськи

Нарахування заробітної плати чиновникам в Україні відбувається за заплутаною формулою, зручною для маніпуляцій. Для початку враховується посадовий оклад: у міністра він дорівнює 16 тис. грн, а у заступника міністра — 14 тис. грн. Також нараховується надбавка за вислугу років — 3% від посадового окладу за кожен рік, але не більше 8 тис. (У випадку міністра) або 7 тис. (його заступника). Далі — змінні виплати, виглядають досить дивно: надбавка за інтенсивність праці у розмірі до 100% посадового окладу, два види матеріальної допомоги — на оздоровлення під час надання щорічної відпустки (вона не може бути вищою середньомісячної зарплати працівника) і на вирішення соціально-побутових питань. Також у зарплатних відомостях вітчизняних топ-чиновників завжди є місце для премій.

Ось як все це виглядає на прикладі грудневого заробітку міністерки у справах ветеранів і окупованих територій Оксани Коляди. За останній місяць 2019-го їй нарахували 158 тис. грн ($6,4 тис.). Із них матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових проблем — 23 тис. грн, рівно стільки ж — на оздоровлення. І премія 80 тис. грн. Дані надали у відповіді на запит, яку отримав НВ із міністерства.

Там же зазначено, що Олександр Терещенко, заступник Коляди, отримав навіть більше — 190 тис. грн ($7,7 тис.). А все тому, що допомоги на вирішення побутових проблем і на оздоровлення йому перепало понад — 53 тис. грн за кожною із статей.

Отримані НВ дані про заробітки топ-чиновників свідчать, що зарплати зросли у всіх відомствах. Найстрімкіше — в Мін'юсті: якщо в грудні 2018 року міністр Павло Петренко отримав 65 тис. грн, то за рік його наступник Денис Малюська — вже 226 тис. грн ($9,1 тис.).

Самі міністри не надто охоче коментують тему персональних фінансів. А ті, хто наважується на це, не готові щиро говорити про відповідність своєї зарплати власним успіхам.

У міністерстві економіки НВ не надали інформацію про заробітки міністра і його заступників. Хоча Кабмін раніше оприлюднив дані про отриману в грудні очільником відомства суму — понад 170 тис. грн.

Натомість міністр Тимофій Милованов погодився прокоментувати зарплатну тему. На його думку, переважна більшість українців досі хоче бачити серед керівників освічених, бажано з дипломом міжнародного зразка молодих, але не зовсім зелених, чесних і низькооплачуваних професіоналів, які живуть на заощадження батьків у їхній квартирі. «Нагадаю, що Віктор Янукович отримував 20 тис. грн заробітної плати, але $40 млрд (один бюджет України) за нього зникли», — зазначив Милованов.

Озирнутися на сусідів

Політолог Іван Преображенський, який мешкає у Чехії каже, що середня зарплата міністра у цій країні становить близько 150 тис. чеських крон ($6,5 тис.). Що приблизно дорівнює доходам їхніх українських колег. «Навіть для Праги це висока зарплата. Є зарплати в 150−200 тис. крон, але це у комерційному секторі. З держслужбовців схожі мають тільки президент і прем'єр-міністр», — каже політолог.

Водночас середня зарплата у чеській столиці наближається до 40 тис. крон ($1,7 тис.), а в Києві становить 15,9 тис. грн ($646). І якщо оплата праці чеського топ-чиновника лише у 3,7 рази більша, ніж у середньостатистичного пражанина, то в Києві — приблизно у 10 разів.

«Коли в Чехії відбувається чергове підвищення зарплат чиновників, спостерігається обурення і роздратування, хоча дуже серйозним його не назвеш, — каже Преображенський. — Зарплати чиновників встановлюються за коефіцієнтом середньої зарплати у країні й обґрунтовуються».

Польські міністри отримують менше, ніж їх українські та навіть чеські колеги, — дещо більше 12 тис. злотих ($3,1 тис.) на місяць, розповідає журналістка видання Krytyka Polityczna Олена Бабакова. Та й різниця між їхніми заробітками і середньою зарплатою в країні, а це 5 тис. злотих ($1,3 тис.), менше — 2,3 рази.

Тому польські політики, якщо вони хочуть отримувати пристойні гроші, прагнуть потрапити не на держслужбу, а до Європарламенту або Єврокомісії — там платять $8 тис. «Це виглядає виграшніше, ніж забезпечення чиновників у Польщі», — запевняє Бабакова.

Існуюча різниця у доходах топ-чиновників і пересічних громадян не викликає невдоволення у польського населення — найчастіше про невідповідність доходів на держслужбі говорять лише експерти. Бо в суспільстві є, за словами Бабакової, усталений консенсус: політична кар'єра — це не про гроші, а про амбіції.

За підрахунками НВ, скромна різниця в доходах топ-чиновників і пересічних громадян характерна для всіх розвинених європейських країн. І якщо в Україні середня зарплата у країні — це лише 18% від середнього заробітку міністра, то в Німеччині — 23%, а у Великій Британії — 48%.

88, 7% респондентів свіжого опитування Українського інституту соцдосліджень вважають розмір нинішніх виплат держчиновникам несправедливо завищеними. Але чи не всі опитані НВ експерти впевнені, що топ-керівники уряду, окремих міністерств або держкомпаній повинні мати хорошу зарплату. Особливо якщо йдеться про корупційно небезпечні напрями — тих, де чиновник розпоряджається великими сумами або має вплив на привабливу для бізнесу сферу.

Але уряду і топ-чиновникам слід відмовитися від практики використання великої частки непрозорих доплат і премій у загальній оплаті праці, певен Гліб Вишлінський, директор Центру економічної стратегії (ЦЕС). Бо все це загрожує зловживаннями, та ще й не дозволяє залучити на держслужбу кращих фахівців із приватного сектора — ті просто не розуміють, скільки ж їм платитимуть.

Експерт вважає, що в ідеалі міністри мають отримувати приблизно на 20% менше топ-менеджерів приватних фірм.

За словами Олени Журочкіної, керівниці відділу рекрутингу агентства Романов і партнери, СЕО великої компанії у Києві може розраховувати на 75−100 тис. грн на місяць. Тобто нинішні зарплати міністрів, якщо не брати до уваги премії, ще не дотягують до заявленого Вишлінським рівня.

А економіст Олексій Кущ вважає, що доходи члена Кабміну мають дорівнювати середній заробітній платі в країні у десятикратному розмірі — тобто 100 тис. грн. Але просто платити підвищені зарплати — не вихід: жодна максимальна оплата праці не зрівняється, на думку Куща, з величезними сумами, які легко вкрасти в тому чи іншому міністерстві.

У справі чиновницьких заробітків слід відштовхуватися від ефективності їхньої роботи. Зараз із цим у Банкової і Грушевського проблеми: за словами ексміністра Омеляна, у держмашині не існує елементарних норм і оцінок якості результатів роботи, за якими і могли б виплачуватися підвищені зарплати.

Іван Міклош, колишній міністр фінансів Словаччини, який консультував український уряд, сказав у інтерв'ю Громадському радіо: Зеленському, Гончаруку й іншим варто провести аудит міністерств, аби зрозуміти, чим насправді зайняті чиновники, яка їхня ефективність. І вже відштовхуючись від цього, подумати про розмір зарплат.

Сам Міклош провів аудит у словацкому Мінфіні, результатом якого стало скорочення штату міністерства на третину і підвищення зарплат топ-чиновникам, навантаженим великою відповідальністю. Внаслідок, міністерство змогло наймати на роботу найкращих фахівців на ринку праці. «Якість роботи міністерства значно зросла», — пояснив Міклош.

Зарплати топ-чиновників мають бути збалансованими: не мізерними, але і не величезними. «Польські реформатори, які вчинили прорив у 90-х, не просили багато грошей, бо змінювати країну для них було почесним», — каже Кущ.

5 лютого прем'єр Гончарук оголосив, що тепер оплата праці міністрів залежатиме від середньої зарплати в Україні.