Герої не вмирають! Імена усіх воїнів, які загинули на Донбасі у квітні (фото)

середа, 1 травень 2019, 10:03

Наймолодшим із загиблих у бою було 20 років, найстаршому — 57. Найгострішою була ситуація 11 квітня. Тоді Україна втратила бійця і 8 зазнали поранень.

Російські окупаційні війська загалом порушували режим тиші 337 разів за місяць, передають Патріоти України з посиланням на Gazeta.ua.

Публікуємо поіменний список полеглих у квітні захисників України. Нам відомо про смерть 14 бійців у бою. Інформація про деяких — неповна.

11 квітня було найбільше обстрілів — 20. За місяць поранень зазнали 37 захисників України.

3, 9, 13, 15, 17, 19-20, 25, 28-29 квітня обійшлося без поранених, за даними штабу Операції об'єднаних сил.

2 квітня

Під час бою унаслідок мінометного обстрілу міна калібру 120 мм влучила у бліндаж. Двоє військовослужбовців загинули на місці, ще двоє зазнали поранень.

Яна "Відьма" ЧЕРВОНА

років: 39

родом: із Харкова

залишилися: чоловік та двоє малолітніх дітей

Яна Червона загинула 2 квітня — Загинула за 2 тижні до 40-річчя. Старший солдат, кулеметниця штурмової роти 46 батальйону спецпризначення "Донбас-Україна" 54 механізованої бригади. З початку війни займалась волонтерством, контракт на службу підписала 2016-го.

"Для мене, як командира та друга Яни Червоної — це втрата, яка є черговим шрамом на серці. За 5 років війни, що я на перших позиціях, кожна втрата страшна. У десятки разів страшніше, коли втрачаєш однодумців, патріотів, таких, як була Яна Червона. Вона мала тверду позицію, свій погляд на ситуацію, яка склалася в Україні. Вона поклала на вівтар своє життя", — сказав командир батальйону "Донбас-Україна" В'ячеслав Власенко.

Олександр "Дєда" МІЛЮТІН

років: 50

родом: жив у Бахмуті на Донеччині

залишилися: дружина, донька та син

Олександр Мілютін загинув 2 квітня — Молодший сержант, військовослужбовець 46 батальйону спецпризначення "Донбас-Україна" 54 механізованої бригади. У цьому самому підрозділі служить сестра. Контракт на військову службу підписав у січні 2017-го.

"Познайомились ми з ним у 46 окремому батальйоні спецпризначення "Донбас-Україна". Це було 2017-го. Прослужили разом понад рік. Він не був ідеалом чи Джеймсом Бондом. Але був справжнім – людяним, добрим. Надзвичайно смачно готував. Одна з його великих чеснот – був дуже скромним.

Тут, на Сході, небагато людей, які настільки щиро та безкорисно люблять Україну. Він був саме тим діамантом, за які ми тут воюємо", — розповів Микола "Бугай" Шафалюк.

5 квітня

Юрій ФАРМАГЕЙ

років: 46

родом: жив у селі Огіївка Гайсинського району на Вінниччині

залишилися: батьки, дружина, син, донька та двоє онуків

Юрій Фармагей загинув 5 квітня — Загинув від кулі ворожого снайпера.

Старший солдат, служив у 34 мотопіхотному батальйоні 57 мотопіхотної бригади. 2015-го служив за мобілізацією, згодом підписав контракт на службу. Продовжив його 29 жовтня 2018-го.

"Він не любив фотографуватися, не любив слави, дешевого непотрібного піару. Був для бійців братом, другом, побратимом і наставником. У його руках працювала будь-яка зброя. Миколайович із нею був на "ти". Учора цього воїна не стало. Московські окупанти забрали в дружини чоловіка, в дітей — батька, в онуків — дідуся, в друзів — воїна та велику людину", — написав журналіст Михайло Ухман.

6 квітня

Близько 23:30 під час бою поблизу хутора Вільний Попаснянського району на Луганщині унаслідок кульових поранень загинули двоє воїнів.

Дмитро СТРЕКНЄВ

років: 21

родом: із селища Нижня Дуванка Сватівського району на Луганщині

залишилися: батьки, двоє сестер та двоє братів

Дмитро Стрекнєв загинув 6 квітня — Солдат, гранатометник у 54 механізованій бригаді. Контракт на військову службу підписав 28 січня 2017-го.

Іван ЛИСИЦЯ

років: 22

родом: жив у селі Вишневе Широківського району на Дніпропетровщині

залишилися: батьки, двоє братів і сестра

Іван Лисиця загинув 6 квітня — Загинув через 3 дні після свого дня народження.

Солдат, номер обслуги кулеметного розрахунку 54 механізованої бригади. Служив із 18 років. За цей час тричі підписував контракти.

8 квітня

Микола "Механ" НЕЖИВИЙ

років: 57

родом: із Хмельницького

залишилися: дружина та донька

Микола Неживий загинув 8 квітня — Загинув унаслідок уламкового поранення під час обстрілу з протитанкових ракетних комплексів поблизу селища Опитне Ясинуватського району на Донеччині.

Військовослужбовець 93 механізованої бригади "Холодний Яр". На фронті з 2014 року. Раніше воював у складі батальйону "Айдар".

"Миколу поважали всі побратими. Свій патріотизм він показував не словами, а діями. Був прикладом відваги для багатьох. Для молодших побратимів Микола Миколайович був як батько – ми на нього рівнялися, прислухалися до його порад", — розповів командир 93 бригади Павло Воловик.

9 квітня

Олег БОЙЦОВ

років: 39

родом: із Слов'янська на Донеччині

залишилися: дружина та двоє дітей

Олег Бойцов загинув 9 квітня — Підірвався під час обстеження території "сірої зони" поблизу селища Зайцеве Бахмутського району на Донеччині. Старшина служби цивільного захисту, рятувальник-піротехнік.

11 квітня

Роман ЧИБІНЄЄВ

років: 29

родом: із Бердянська Запорізької області

залишився: брат

Роман Чибінєєв загинув 11 квітня — Загинув під час бою на Приазовському напрямку.

Старший солдат, командир десантно-штурмового відділення 79 десантно-штурмової бригади. До лав Збройних сил вступив 2016-го.

Разом із братом — Героєм України Валерієм Чибінєєвим — виховувався у бердянській школі-інтернаті.

12 квітня

Володимир ЛИСАКІВСЬКИЙ

років: 27

родом: із села Красненьке Кривоозерського району на Миколаївщині

залишилися: батьки

Володимир Лисаківський загинув 12 квітня — Загинув унаслідок обстрілу позицій підрозділу з протитанкового ракетного комплексу поблизу Гранітного Волноваського району на Донеччині.

Старший матрос, кулеметник 35 бригади морської піхоти. 2015-го служив за мобілізацією, через 2 роки підписав контракт на службу.

Володимир був одним із 6 морпіхів, які зазнали поранень у бою під Гранітним.

Ігор "Цум" ІГНАТЕНКО

років: 55

родом: жив у місті Василівка Запорізької області

залишилися: дружина та двоє дорослих синів

Ігор Ігнатенко загинув 12 квітня — Загинув унаслідок вибуху міни на позиції "Шахти Бутівка" на півночі Донецька.

Старший сержант, номер обслуги гранатометного взводу батальйону 93 механізованої бригади "Холодний Яр".

Народився у Росії. 1992-го переїхав до Василівки Запорізької області. Учасник Революції гідності, сотник 20 сотні. Після Майдану воював у батальйоні спецпризначення "Донбас", згодом у складі 56 бригади.

15 квітня

Микола "Смурфік" ВОЛКОВ

років: 20

родом: із Маріуполя на Донеччині

залишилися: батько, брати та сестри

Микола Волков помер 15 квітня — 10 квітня отримав важке поранення голови кулею ворожого снайпера поблизу Водяного Волноваського району на Донеччині. Було пошкоджено велику частину мозку та кісток черепа. Помер у лікарні ім. Мечникова у Дніпрі.

Доброволець-парамедик медичного батальйону "Госпітальєри" та 2 роти "Тіні" Української добровольчої армії.

На першу ротацію поїхав у липні 2018-го. Служив поблизу рідного Маріуполя. Посмертно нагороджений медаллю "Милосердя".

"Він не мав медичної освіти, але за покликом душі став парамедиком та рятував життя. Це надзвичайно щирий та одночасно мужній хлопець, який був готовий віддати найбільшу ціну за Свободу - життя", – написала Яна Зінкевич у Facebook.

22 квітня

Олександр "Студент" ЦАПЕНКО

років: 20

родом: із селища Широке Широківського району на Дніпропетровщині

Олександр Цапенко загинув 22 квітня — Загинув унаслідок розриву 82-міліметрової міни, коли бойовики атакували опорний пункт у селі Новоолександрівка Попаснянського району на Луганщині.

Солдат, навідник-оператор у 5 роті 54 механізованої бригади. Був наймолодший у підрозділі. Контракт на службу в Збройних силах підписав у 19 років.

23 квітня

Юрій КОНОВОД

років: 44

родом: із селища Ланна Карлівського району на Полтавщині

залишилися: дружина та двоє синів

Юрій Коновод загинув 23 квітня — Загинув від кулі ворожого снайпера у груди поблизу селища Південне на Світлодарській дузі на Донеччині.

Молодший сержант, військовослужбовець 24 батальйону "Айдар" 53 механізованої бригади. У мирному житті викладав історію в селищній школі. Воювати за Україну пішов добровольцем. Пройшов війну в Афганістані.

Старший син полеглого — Станіслав — теж військовий. Служить під Маріуполем.

30 квітня

Сергій ГВОЗДІЄВСЬКИЙ

років: 53

родом: жив у Могилеві-Подільському на Вінниччині

Сергій Гвоздієвський помер 30 квітня — 29 квітня на Маріупольському напрямку під час виконання завдань за призначенням 53-річний військовослужбовець отримав важкі поранення. Після надання долікарської та першої медичної допомоги одразу був евакуйований повітряним транспортом до спеціалізованого лікувального закладу міста Дніпро. Попри зусилля лікарів, сержант Сергій Гвоздієвський помер від отриманих травм.

Сержант 79 десантно-штурмової бригади.

Інформація, котра опублікована на цій сторінці не має стосунку до редакції порталу patrioty.org.ua, всі права та відповідальність стосуються фізичних та юридичних осіб, котрі її оприлюднили.

Інші публікації автора

14 вересня - Воздвиження Хреста Господнього: Що категорично не можна робити в цей святковий день

субота, 14 вересень 2024, 0:10

14 вересня за новим церковним календарем (27 вересня за старим) - Воздвиження Хреста Господнього, нагадують Патріоти України. Свято пов'язане з ім'ям рівноапостольної Олени, матір'ю імператора Костянтина, яка, згідно з церковним переказом, відшукала Хр...

Різдво Пресвятої Богородиці: Ця сильна молитва, прочитана з чистою душею, допоможе здійснити найзаповітніші бажання

неділя, 8 вересень 2024, 5:00

Різдво Пресвятої Богородиці віруючі за новим стилем відзначають 8 вересня. І цей день вважається дуже сильним енергетично, а молитви мають особливу потужність. За однією з традицій жінки, у яких немає дітей, накривають святковий стіл і запрошують бідни...

Потрібна допомога

Останні