Гонка озброєнь: Чи варто світові готуватись до ядерної війни, - ЗМІ

Ядерний потенціал світу

За даними Стокгольмського інституту дослідження проблем миру, станом на початок 2019 року дев'ять держав володіли приблизно 13 865 одиницями ядерної зброї: США, Росія, Велика Британія, Франція, Китай, Індія, Пакистан, Ізраїль та КНДР. Майже 2000 одиниць перебувають у стані високої оперативної готовності.

Загалом запаси ядерних боєголовок продовжують скорочуватися. Це пов’язано з тим, що Росія та США, на які припадає понад 90% світової ядерної зброї, зменшували свої стратегічні ядерні сили відповідно до Договору про скорочення й обмеження стратегічних наступальних озброєнь. Однак темпи зменшення кількості ядерної зброї сповільнилися, порівняно з десятиліттям тому. У той же час, Росія і США ведуть широкі і дорогі програми для заміни та модернізації своїх ядерних боєголовок, систем доставки ракет і літаків, а також засобів виробництва ядерної зброї.

Арсенали інших ядерних держав значно менші. Однак кожна або розробляє нові системи озброєння, або заявила про намір зробити це. Так, Китай поступово збільшує розміри та диверсифікує склад свого ядерного арсеналу. Індія та Пакистан розширюють можливості виробництва, що може призвести до значного збільшення обсягу їхніх запасів ядерної зброї протягом наступного десятиліття.

Північна Корея продовжує надавати пріоритет військовій ядерній програмі як центральному елементу своєї стратегії національної безпеки, хоча в 2018 році оголосила мораторій на випробування ядерної зброї, а також – на системи доставки балістичних ракет.

Проблемою є і те, що наявність достовірної інформації про стан ядерних арсеналів та можливості ядерних озброєних держав у країн значно відрізняється. Зокрема, Росія відмовляється публічно розголошувати деталі щодо масштабів своїх сил. Китай оприлюднює мало інформації про чисельність зброї або майбутні плани розвитку.

Уряди Індії та Пакистану заявляють про деякі ракетні випробування, але не надають інформації про стан чи розмір своїх арсеналів. КНДР визнає, що проводить випробування ядерної зброї та ракет, але не інформує щодо їх можливостей. А Ізраїль веде давню політику не коментувати свій ядерний арсенал.

Ризик повномасштабної війни: що про це відомо

У травні цього року в ООН зазначили: ризик конфлікту з використанням ядерної зброї наразі є найвищим з часів Другої світової війни. В організації пояснили, що традиційні механізми контролю за озброєннями сьогодні під загрозою, зокрема, через появу нових видів озброєння і нових технологій, які стирають межу між злочином та обороною.

122 країни підписали договір про заборону ядерної зброї, частково через розчарування і частково через визнання наявних ризиків. Його ратифікували 23 з 50 країн, необхідних для набуття його чинності. Проте, США, Росія та інші держави з ядерним озброєнням чинять опір.

У вересні в МЗС Росії заявили: ситуація у сфері стратегічної стабільності погіршується, отже – існує ризик ядерної війни. Там вважають, що негативну динаміку особливо можна помітити за останній рік: "дії колег РФ на Заході стають більш емоційними, часом – вельми агресивними".

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики "Майдану закордонних справ" Олег Бєлоколос назвав цю заяву "традиційним" ходом Кремля: звинувачення когось у тому, в чому винні самі. "2014 рік, можна сказати, став початком нового етапу світової гонки озброєнь. І це пов’язано, зокрема, з анексією Росією Криму та окупацією Донбасу. У низки країн Європи та світу виникло занепокоєнням через непередбачувані агресивні дії Росії", – пояснив експерт.

Тобто Москва скаржиться, що немає стратегічної стабільності, хоча фактично сама ж цю стабільність підірвала. Зокрема, своїми кроками зруйнувала Договір про ліквідацію ракет середньої та малої дальності (ДРСМД).

У лютому цього року США заявили, що призупиняють участь у ДРСМД. Підставою для цього стало те, що Росія з 2014 року порушує свої зобов'язання. Американці вказували на наявність у РФ низки крилатих ракет, оснащених ядерними боєголовками, що мають радіус дії більший, ніж дозволено договором. 2 серпня 2019 року ДРСМД офіційно припинив дію.

Західні експерти також припускають, що США можуть вести підготовку до війни з Росією та Китаєм. Зокрема, з таким припущенням виступив професор Деніс Етлер після того, як ВМС США у кінці серпня провели випробувальний запуск чотирьох балістичних ракет Trident II підводного базування. Також цим він пояснює активну модернізацію Штатами ядерної зброї та вихід держави з ДРСМД.

Етлер переконаний: Вашингтон міг би без проблем врегулювати всі розбіжності, пов’язані з договором, однак там вирішили повністю від нього відмовитися. "Насправді Америка прагнула іншого. Її метою є продовження модернізації ядерного потенціалу та розгортання сучасних озброєнь проти нового противника – Китаю", – зазначив професор.

На його думку, Штати мають дві цілі:

1. Закріпити гегемонію США у регіоні.
2. Підштовхнути Китай до дорогих перегонів озброєнь у надії на те, що країна загрузне в багатомільярдних військових витратах, а темпи її розвитку будуть сповільнені.

Сам президент США Дональд Трамп заявляв: Штати мають намір розширювати свій ядерний арсенал до тих пір, поки інші країни "не прийдуть до тями". Зокрема, натяк стосувався Росії та Китаю.

При цьому у дослідженні Journal of Geophysical Research: Atmospheres про можливу ядерну війну між Росією та США вказано: якби обидві держави використали увесь свій ядерний арсенал, викиди б укрили всю планету, блокуючи Сонце. Тобто будь-яка ескалація відносин між РФ та Штатами, що спричинить ядерну війну, імовірно завершиться ядерною зимою.

Наскільки реалістичною є загроза?

За словами Олега Бєлоколоса, ризик цей сьогодні справді має місце. Зокрема, експерт підтверджує реалістичність даних ООН, при цьому зазначаючи: парадокс у тому, що саме Росія, яка є членом Ради безпеки, у 2014 році фактично порушила її фундаментальні принципи і окупувала частину України. Тобто саме член Радбезу і руйнує фундацію Організації Об'єднаних Націй.

Однак експерти сходяться на думці: чи буде застосовано ядерну зброю у подібних цілях у найближчому майбутньому – прогнозувати неможливо. Так само як і те, коли ядерні держави удосконалять чи створять нове надпотужне озброєння.

"Ми не можемо оперувати будь-якими термінами, тому що не знаємо реального стану справ і розробок. Якщо хтось говорить, що знає – ця людина бреше. Це – суперсекретна інформація. А всі інформаційні вкиди, які поширюються, можуть хіба що мати на меті заплутати противника, відвести увагу в іншу площину", – пояснив керівник "Українського мілітарного центру" Тарас Чмут.

Випробування сучасного озброєння Росією: на що вказує

Розвідка США припускає: російська ядерна ракета необмеженого радіуса дії буде створена уже впродовж наступних шести років. Йдеться, зокрема, про "Буревісник", відомий також як "Skyfall". Є інформація про щонайменше 5 невдалих випробувань цієї ракети з листопада 2017 року. А останню спробу обговорював увесь світ "завдяки" інциденту під Архангельськом: під час випробувань стався вибух, внаслідок якого загинуло 5 осіб.

Згідно з попередніми характеристиками, "Буревісник" практично неможливо перехопити американським ПРО. Відомо, що така ракета оснащена ядерною енергоустановкою і стартує з наземної пускової установки. Вона може досягти будь-якого куточка Землі.

Нові зразки озброєння представив сам Володимир Путін у березні минулого року. Крім "Буревісника", російський лідер похвалився безпілотними підводними апаратами, які можуть бути обладнані й ядерними боєприпасами, гіперзвуковим ракетним комплексом "Кинжал", РС-28 "Сармат" та рухомим ракетним комплексом із міжконтинентальною балістичною ракетою "Авангард". За його словами, "ця зброя уже є в наявності і працює".

Проте більшість того, що зараз робить оборонно-промисловий комплекс РФ – це закладені в кінці Радянського Союзу проєкти, розповів Тарас Чмут. Це стосується і заявлених Путіним "Сарматів", "Авангардів" тощо – їх розробки починалися ще за СРСР. Тобто понад 20 років вони були або заморожені, або в дуже тліючому стані, а зараз, відповідно до російської агресивної політики, їх відновили і намагаються довести до певного рівня.

За словами експерта, з одного боку, Росія справді посилюється і розробляє ту зброю, яка може обходити наявні системи захисту – наприклад, американську систему ПРО. Але, скажімо, якщо йдеться про підводний апарат: малий, автономний і який можна запустити в Атлантичному океані біля Африки і він вийде десь біля Вашингтона – це перехід військового конфлікту у зовсім іншу площину.

"Немає сенсу вкладати гроші у ракету, якщо противник має потужний комплекс ПРО. Тому що є висока ймовірність того, що її зіб'ють. А розробляти ракету потужнішу, ніж комплекс ПРО... все одно, в кого більше ресурсів і технологій? У США", – пояснює Тарас Чмут.

Однак, з іншого боку, усі ці напрацювання Кремля – досить потужні. Але наскільки вони відповідають реальності – не знає ніхто. Тому що це все – суперсекретно, і де грань між пропагандою і реальною можливістю їх застосування – теж невідомо.

Проте панікувати все ж не варто. Те, що йде випробування, за словами Тараса Чмута, означає одне: що просто йде випробування. Тобто систему почали розробляти і, відповідно, її треба довести до логічного кінця: або до прийняття на озброєння, або до фінального рішення, що її характеристики, наприклад, не відповідають вимогам замовника чи вже втратили актуальність.

Основна ставка Радянського Союзу і, в подальшому, Росії – атомні підводні човни з балістичними ракетами. І відновлення російського потенціалу приблизно після 2008 року, після війни в Грузії, почалося активно саме з підводних човнів. Чи можемо ми говорити, що це – ознака того, що країна готується до війни? Будь-яке озброєння призначене для того, щоб воювати. Відповідно, кожна країна, яка має армію, в принципі готується до війни. Інше питання – який противник і які можливості застосування тієї чи іншої зброї.

Водночас, як зазначав заступник директора Інституту світової політики Микола Бєлєсков, Росія все ж має реальні проблеми у військово-промисловому комплексі. І це підтверджує, зокрема, вибух під Архангельськом під час випробування ракети. Однак Кремль цього ніколи не визнає.

"Ці системи ("Буревісник", – ред.) були заявлені Путіним у березні минулого року, але, як бачимо, при їхній реалізації виникають проблеми. І все, що потрапляє у публічний простір, звісно, б'є по Росії і по іміджу самого Путіна, який анонсував це, але уже зрозуміло, що такі типи озброєння без проблем створити не можна", – пояснив експерт.

Сьогодні ми бачимо, що озброюються Польща, Румунія, Швеція, Норвегія, Фінляндія тощо. Обороноздатність низки країн значно підвищується. І все це, за словами Олега Бєлоколоса, може бути спрямовано проти Кремля. Тобто Путін своєю політикою фактично зменшив безпеку саме Росії. Комфортне середовище, яке було навколо РФ до 2014 року, його на сьогоднішній момент не існує.

Багато держав свого часу зупинилися: ядерної зброї позбулися, зокрема, Україна, Білорусь, Бразилія, Аргентина, ПАР, Казахстан. Проте ми бачимо, що нинішні ядерні країни подібних планів не мають. Хоч і такі безконтрольні перегони озброєнь ризикують рано чи пізно призвести до непередбачуваних наслідків.